Справа № 755/12456/20

Провадження №2/755/262/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на її користь 91 524,79 грн, з яких 90 509,59 грн завдана майнова шкода та 1 015,20 грн витрати на проведення експертного дослідження; всі судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2020 під час проведення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 7/2 по вул. І. Миколайчука у м. Києві близько 13 год. 32 хв. стався прорив на зовнішній тепловій мережі, внаслідок вибуху водогону, та в результаті виходу води на поверхню було пошкоджено припаркований біля будинку легковий автомобіль Daewoo Matiz реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний позивачу на праві приватної власності. Прорив води на зовнішній тепловій мережі 11.07.2020 під час проведення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку свідчить про те, що відповідачем не здійснено забезпечення надійного транспортування води, не було впроваджено своєчасних заходів для запобігання дефектів теплових розподільних мереж біля житлового будинку, що призвело до прориву води на зовнішній тепловій мережі, в результаті чого було пошкоджено автомобіль, що належить позивачу. Тобто існує беззаперечний причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача з проведення гідравлічних випробувань теплових розподільних мереж, у зв`язку з чим стався прорив на зовнішній тепловій мережі з виходом води на поверхню, та пошкодженням автомобіля позивача. Отже відповідальною особою за завдану шкоду позивач вважає КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», у зв`язку з чим останнє зобов`язане відшкодувати завдані збитки. Відповідно до висновку експертного дослідження від 29.07.2020 матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ Daewoo Matiz реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок механічного пошкодження сторонніми об`єктами 11.07.2020, становить 90 509,59 грн. Вартість проведення експертного дослідження складає 1 015,20 грн. Відповідач відмовився добровільно задовольнити вимоги позивача, посилаючись на протиправність дій позивача з розміщення свого автомобіля на спеціально облаштованій стоянці. Такі дії відповідача є незаконними та необґрунтованими, оскільки автомобіль позивача було припарковано на прибудинковій стоянці, у повній відповідності до правил дорожнього руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2020 відкрито провадження у цій цивільній справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію вказаної ухали суду разом з копією позовної заяви з додатками відповідачем було отримано 21.09.2020. Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримала 30.09.2020.

12.10.2020 до суду від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у його задоволенні, вважаючи, що позивачем не надано підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою позивачу матеріальною шкодою, відсутні докази того, що пошкодження автомобіля сталося з вини відповідача. Щодо висновку судового експерта, то у ньому відсутнє обґрунтування, чому саме такий коефіцієнт було застосовано, що суттєво впливає на ціну відновлення транспортного засобу позивача. Вважає, що експерт свідомо завищив ціни на запасні частини.

16.10.2020 до суду надійшло заперечення позивача на відзив на позовну заяву, яке за своєю суттю є відповіддю на відзив, у якому зазначає, що факт прориву на зовнішній тепловій мережі під час проведення відповідачем гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж біля житлового будинку 7/2 по вул. І. Миколайчука у м. Києві , що стався 11.07.2020, та в результаті чого було завдано шкоди майну громадян, зокрема позивача, був широко висвітлений засобами масової інформації, зокрема виданням «Наш Київ Новини» у статті, що міститься у мережі «Інтернет», за посиланням, де наявне зокрема фото автомобіля позивача, який руйнується в результаті прориву теплової мережі. Визнаючи власні протиправні дії, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за свій кошт відремонтувало теплову мережу та асфальтове покриття на місці події. Стоянка належного позивачу автомобіля відбувалась з дотриманням вимог п. 15.1 Правил дорожнього руху України, у спеціально відведеному місці та за відсутності будь-яких забороняючих знаків. Крім того, позивачем долучено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 150,00 грн.

23.10.2020 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Симоненко В.В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, що надійшла до суду 12.10.2020.

У своєму запереченні, що надійшло до суду 02.11.2020, відповідач наполягає на викладених раніше доводах та обґрунтуваннях.

Щодо відповіді позивача на заперечення відповідача, що надійшла до суду 09.11.2020, то судом вона до уваги не приймається, оскільки подання позивачем такого виду заяви по суті справи процесуальним законом не передбачено.

10.11.2020 до суду надійшла заява представника відповідача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Симоненко В.В. про відвід судді, яку ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, у складі головуючого судді Катющенко В.П., від 12.11.2020 визнано необґрунтованою та передано її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Цього ж дня ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І. у задоволенні заяви представника відповідача КП «Київтеплоенерго» - Симоненко В.В. про відвід судді Катющенко В.П. відмовлено, справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про відшкодування шкоди передано для продовження розгляду в тому ж складі суду.

Ухвалою суду від 04.12.2020 відмовлено у задоволенні повторного клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Цього ж дня за клопотанням представника відповідача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Симоненко В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про відшкодування шкоди призначено товарознавчу судову експертизу з оцінки колісних транспортних засобів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження по справі до отримання висновку експертизи зупинено.

26.02.2021 до суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення дослідження об`єкту.

02.03.2021 та 12.03.2021 від позивача до суду надійшли клопотання, у яких, у тому числі, зазначає, що станом на 02.03.2021 пошкоджений автомобіль частково відремонтований нею за власний кошт та власними силами; детальні кольорові фотознімки пошкодженого автомобіля та пошкоджених його складових у неї відсутні; акти проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля відсутні; автомобіль був придбаний у травні 2018 року та за час експлуатації у ДТП пошкоджений не був і ремонту не потребував; його фактичний пробіг станом на 11.07.2020 становив 67 680 км.

У зв`язку з надходженням до суду 05.08.2021 повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку від 28.07.2021 № 3352/21-54, ухвалою суду від 06.09.2021 поновлено провадження по справі.

31.08.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.09.2021 відповідачем подано заперечення на клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

У своєму клопотанні, що надійшло до суду 21.09.2021, відповідач вважає, що позивач свідомо не надала інформацію на вимогу експерта для проведення експертизи, тим самим ухилилася від її проведення.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надійшло.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.07.2020 близько 13 год. 32 хв. біля будинку № 7/2 по вулиці І. Миколайчука в м. Києві, під час проведення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» гідравлічних випробувань теплових розподільчих мереж, стався прорив на зовнішній тепловій мережі, що відповідачем не заперечується.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9).

В наслідок прориву теплової мережі автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Згідно з висновком експертного дослідження від 29.07.2020 № 13-3/558, проведеного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Тимченко Г.В. , матеріальний збиток завданий власнику колісного транспортного засобу Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок механічного пошкодження сторонніми об`єктами, становить 90 509,59 грн (а.с.10-33).

У зв`язку з пошкодженням автомобіля, 11.07.2020 позивач звернулася до органів Національної поліції та отримала лист №9737/125/50/03-2020 від 23.07.2020, де зазначено, що у відносинах між сторонами відсутнє кримінальне правопорушення, убачаються цивільно-правові відносини та рекомендовано звернутися до суду на відшкодування матеріальних та моральних збитків (а.с. 34).

11.08.2020 позивач звернулася до відповідача з претензією з пропозицією у семиденний термін визнати її та повідомити про готовність перерахувати на її користь завдану шкоду у розмірі 91 524,79 грн (а.с.35-38).

У своїй відповіді від 20.08.2020 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» зазначає про відсутність правових підстав для виплати відшкодування в розмірі 91 524,79 грн (а.с. 39).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

За нормою ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа може бути звільнена від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 Постанови від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03.12.2014 у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №759/4781/16-ц, від 11.09.2019 у справі №203/2378/14-ц та від 28.08.2019 у справі № 638/20603/16.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач посилається на те, що 11.07.2020 в наслідок прориву на зовнішній тепловій мережі, який відбувся при гідравлічних випробуваннях відповідачем теплових мереж, був пошкоджений її автомобіль.

Судом встановлено, що дійсно 11.07.2020 відповідачем проводилися гідравлічні випробування теплових мереж.

Порядок проведення випробувань джерел теплової енергії регулюється нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Наказу Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» від 14.02.2007 № 71 та нормами Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378 «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду».

Графік проведення гідравлічних випробувань складається компанією та затверджується Київською міською державною адміністрацією заздалегідь. Також з термінами гідравлічних випробувань тепломереж, які визначено графіком, узгоджуються інші роботи: графіки проведення ремонтів та роботи основного обладнання теплоджерел; графіки проведення планових ремонтів обладнання теплових мереж; фінансові плани роботи філіалів та інших підрозділів компанії, графіки роботи персоналу тощо.

Основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, в також засобів вимірювальної техніки встановлено Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71.

Згідно з п.6.3.7 вказаних Правил від 14.02.2007 № 71, організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об`єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.

Аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що до обов`язків відповідача входить не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом, враховуючи строки зносу.

Гідравлічні випробування теплових мереж - щорічний обов`язковий захід, передбачений Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду. Це дає змогу виявити та відремонтувати найбільше зношені ділянки мереж і у такий спосіб запобігти появі пошкоджень під час майбутнього опалювального періоду.

Гідравлічні випробування проводяться з квітня по вересень поетапно в різних районах міст згідно з графіком, який складається заздалегідь теплокомуненерго та місцевою владою. Споживачів інформують про орієнтовну тривалість відсутності гарячої води. Початок і тривалість пробного пуску тепломереж встановлюються графіком (теплопостачальної організації, надавача послуг), який доводиться до відома споживачів не пізніше ніж за три доби до початку робіт. Якщо термін проведення гідравлічних випробувань продовжується, інформування населення здійснюється за аналогічним принципом. Окрім цього, графіки проведення гідравлічних випробувань мають бути розміщені на офіційних сайтах теплопостачальних підприємств.

Відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду метою підготовки до опалювального періоду є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог і режимів роботи внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП.

У місячний термін, але не пізніше травня поточного року, після проведення огляду представниками балансоутримувача і виконавця послуг складаються переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати: виконання ремонтно-профілактичних робіт устаткування тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем; усунення порушень, виявлених у гідравлічних та теплових режимах тепловикористовувальних установок; промивання устаткування, тепловикористовувальних установок, трубопроводів та систем теплоспоживання; виконання ремонтно-профілактичних робіт приладів обліку та регулювання теплової енергії та їх повірки; відновлення теплової ізоляції; перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів; гідравлічні випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення; налагодження систем теплоспоживання; відновлення (за необхідності) роботи нагрівальних приладів на сходових клітинах; перевірку наявності (відновлення) табличок на увідних засувках систем, повітрозбірниках, централізованого опалення, вентиляції, ГВП на кожному стояку з нумерацією відповідно до виконавчих схем.

Так, у листі від 15.05.2020 на ім`я заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва П. КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» просило погодити перенесення термінів випробувань теплових мереж на гідравлічну щільність по зоні ТЕЦ-5, ТМ-1, 2, 8, запланованих з 08.07.2020 по 22.07.2020, на період з 23.06.2020 по 07.07.2020 (а.с. 93).

Листом від 26.05.2020 заступником голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєвим П. було погоджено перенесення проведення гідравлічних випробувань теплових мереж на щільність по зоні теплопостачання - ТЕЦ-5, ТМ-1, 2, 8, на період з 23.06.2020 по 07.07.2020 включно (а.с. 94).

Убачається, що СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на ім`я керівника ЖБК «ВИЩА ШКОЛА» Британь Н.В., адреса: вул. Миколайчука, 7/1, вул. Миколайчука, 7/2, був складений припис-попередження про випробування на щільність теплових мереж, відповідно до якого в період з 08:00 год. 23.06 до 24:00 год. 08.07 будуть виконуватися випробування на щільність теплових мереж СП «КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (а.с. 84, 85).

У листі від 07.07.2020 заступником голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєвим П. погоджено проведення гідравлічних випробувань теплових мереж на щільність та міцність по зоні теплопостачання ТЕЦ-5, ТМ-1, 2, 8 до 15.07.2020 включно.

У той же час відповідачем не надано жодного доказу того, що ЖБК «ВИЩА ШКОЛА», що розташований за адресою: адреса: вул. Миколайчука, 7/1, вул. Миколайчука, 7/2 , був попереджений відповідачем про подовження терміну виконання випробувань теплових мереж після 08.07.2020, що надавало б йому можливість довести відповідне попередження до відома мешканців будинку, зокрема позивача.

Надані до заперечення документи (а.с. 84-96) не підтверджують того, що мешканці будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 були проінформовані про подовження терміну виконання випробувань теплових мереж після 08.07.2020.

Таким чином, суд дійшов переконання, що відповідач не надав доказів того, що позивачу було відомо про подовження терміну виконання випробувань теплових мереж після 08.07.2020.

Відповідач посилається на те, що пошкоджений автомобіль був розміщений позивачем на охоронній зоні.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» охоронні зони магістральних теплових мереж встановлюються уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів у вигляді території, що віддалена на певну відстань по обидва боки від крайніх елементів конструкції теплових мереж та по периметру наземних споруд на визначеній відстані.

У межах охоронних зон магістральних теплових мереж забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити стабільну роботу об`єктів теплових мереж, спричинити їх пошкодження, нещасні випадки або перешкоджають виконанню планових, аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни в межах охоронних зон магістральних теплових мереж зобов`язані виконувати вимоги підприємства, що експлуатує магістральні теплові мережі, спрямовані на забезпечення їх захисту і запобігання нещасним випадкам.

Підприємство, що експлуатує магістральні теплові мережі, несе відповідальність за забруднення земель небезпечними речовинами, що транспортуються тепловими мережами, та відшкодовує шкоду, завдану власникам чи користувачам земельних ділянок, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підприємство, що експлуатує магістральні теплові мережі, в установленому порядку видає підприємствам, установам та організаціям, а також громадянам письмові дозволи на використання земель або виконання дозволених видів робіт у межах охоронних зон теплових мереж.

Роботи з ліквідації аварій теплових мереж виконуються будь-якої пори року і в будь-який час без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок з повідомленням їх у дводенний термін після початку ремонтних робіт.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» спеціальні зони об`єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Межі спеціальних зон об`єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками.

Власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах.

Власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об`єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об`єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою.

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель у межах охоронних та інших зон об`єктів енергетики, повинні вимагати від власників і користувачів земельних ділянок дотримання таких обмежень та обтяжень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в момент прориву труби автомобіль знаходився в охоронній зоні теплових мереж, оскільки відповідних доказів не було надано.

Судом враховується, що представник КП «Київтеплоенерго», Музалевський М.В. , був присутнім при огляді транспортного засобу експертом, будь-які його зауваження чи заперечення щодо проведеного огляду у протоколі відсутні, про що свідчить його підпис (а.с. 21, 22).

Заперечення відповідача про те, що розмір збитків, що встановлений експертним дослідженням, є завищеним, не заслуговують на увагу, оскільки належними, достовірними та допустимими доказами відповідачем не спростовані.

Наданий на підтвердження розміру спричиненої позивачу матеріальної шкоди висновок експертного дослідження, суд вважає таким, що відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність», яким зокрема передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновок про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідач на спростування наданого позивачем доказу розміру спричиненої шкоди до суду іншого висновку не надав.

Щодо посилань відповідача на ухилення позивачем від проведення експертного дослідження за ухвалою суду, оскільки нею не було надано запитувану експертом інформацію, то суд з такими твердженнями не погоджується, оскільки з метою встановлення розміру спричинених збитків на замовлення позивача уповноваженою експертною установою було проведено експертне дослідження, яким встановлено обсяг пошкоджень транспортного засобу та розмір завданих внаслідок цього матеріальних збитків. При цьому огляд транспортного засобу проводився в присутності представника відповідача. Після пошкодження транспортного засобу минув тривалий час та позивачем за власні кошти був проведений ремонт автомобіля, що законом не забороняється.

Суд відхиляє доводи відповідача про порушення позивачем ч. 2 ст. 21 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою власникам (користувачам) транспортних засобів забороняється зберігання їх у житлових зонах поза спеціально відведеними для цього майданчиками, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Будь яких порушень, передбачених вказаною нормою Закону, з боку позивача відповідними органами не встановлено та відповідачем не доведено зворотне.

За таких обставин, суд доходить висновку, що особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є відповідач, який не забезпечив вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, а саме - теплових мереж біля житлового будинку 7/2 по вул. Миколайчука у місті Києві , переданих йому в управління, у результаті чого був пошкоджений належний позивачу автомобіль, що призвело до завдання їй матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, враховуючи норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача завданої майнової шкоди у розмірі 90 509,59 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 915,25 грн сплачений при поданні позову та витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 015,20 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 150,00 грн суд виходить з такого.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що 01.08.2020 між адвокатом Крупою В.М., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1147/10, що видане на підставі рішення Київської обласної ККДК адвокатури № 36 від 30.01.1997, та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № 05/08-20, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати правничу допомогу по цивільній справі з КП «Київтеплоенерго» про відшкодування шкоди, яка завдана 11.07.2020 внаслідок вибуху водогону біля житлових будинків 7/1 та 7/2 по вул. І. Миколайчука . Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та становить 9 150,00 грн.

Відповідно до квитанції ПриватБанк від 08.10.2020 ОСОБА_1 сплатила 9 150,00 грн на рахунок отримувача Крупи В.М .

Враховуючи викладене та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 9 150,00 грн.

За вказаних обставин суду дійшов висновку про повне задоволення позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про відшкодування шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 319, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 137, 141, 209, 210, 247, 263, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 40538421, м. Київ вул. І. Франка, 5) про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 90 509,59 грн, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 1 015,20 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 9 150,00 грн та судовий збір у розмірі 915,25 грн, а всього 101 590 (сто одну тисячу п`ятсот дев`яносто) грн 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: