Справа №  10-97/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 10 - 97/2011                                                             Головуючий 1 інст. Калюжна В.В.

Категорія ст. 165-2 КПК України                                                  Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04»лютого 2011 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Симонець О.І.

суддів Алейнікова Г.І., Смолка Н.О.

за участю прокурора Бабич О.І.

за участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_2 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3.) на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2011 р., якою обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, освіта вища, працюючого директором ДДГ «Світанок», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 26.06.2006 року Запорізьким районним судом Запорізької області по ч.1 ст.175, 69 КК України,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

Як вбачається з постанови районного суду, ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він в період часу з 24.11.2008 року по 08.01.2009 року, будучи директором державного дослідного господарства (далі ДДГ) "Світанок", будучи посадовою особою в силу наданих йому посадовою інструкцією повноважень здійснювати організаційно-розпорядницькі й адміністративно-господарські функції, перебуваючи на посаді керуючого санацією даного підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з невстановленими особами, вчинив розтрату майна ДДГ "Світанок", що перебувало в його веденні, в особливо великих розмірах при наступних обставинах:

24 листопада 2008 року ОСОБА_3 діючи навмисно, з корисливих мотивів, з метою розтрати чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм посадовим положенням, за попередньою змовою з невстановленими особами, без належної оцінки обсягів, вартості й технічного стану товару, уклав від імені ДДГ "Світанок" з ТОВ "Салкомп" в особі директора ОСОБА_4, договір №57 купівлі-продажу внутрішньогосподарської експериментальної зрошувальної системи "Інтерсігма", яка перебуває на балансі та ведені ДДГ "Світанок" на суму 360 000 гривень, у який були внесені завідомо неправдиві відомість про обсяг і вартість товару.

З метою реалізації свого злочинного наміру й приховання злочинної діяльності від правоохоронних органів, 29 листопада 2008 року ОСОБА_3, разом з посадовими особами ДДГ "Світанок", склав і затвердив акт списання зазначеної зрошувальної системи.

Після чого, 08 січня 2009 року, згідно умов договору №57 від 24.11.2008 року, між ДДГ "Світанок" в особі директора ОСОБА_3 і ТОВ "Салкомп" в особі директора ОСОБА_5 був підписаний акт прийому-передачі внутрішньогосподарської експериментальної зрошувальної системи "Інтерсігма", розташованої на площі 902 га, яка надалі була демонтована та вивезена за межі Запорізької області.

17 січня 2011 року у відношенні ОСОБА_3, порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

24 січня 2011 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

27 січня 2011 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту по тим підставам, що він обвинувачується в скоєнні умисного особо тяжкого злочину, за місцем реєстрації на території м. Запоріжжя не проживає, у матеріалах справи є достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі, виконанню процесуальних рішень та встановленню інших осіб, які причетні до здійснення даного злочину.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3.) просить постанову районного суду від 27 січня 2011 року скасувати та обрати запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд. Вказує на те, що постанова районного суду винесена всупереч вимогам ст.ст. 148, 150 КПК України, так як суд неповно вивчив матеріали справи та не встановив жодного доказу того, що обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, буде перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочину діяльність, а також районний суд не повною мірою врахував обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: що ОСОБА_3 до затримання займався суспільно-корисною працею, має сім’ю, малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, хвору матір, яка потребує постійного догляду, має добрі взаємовідносини у трудовому коллективі, за місцем проживання характеризується позитивно.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який виступив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.165-2 КПК України якщо слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання в суд.

У відповідності зі ст.148 КПК України, підставою для обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту можуть бути такі дані, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у справі або продовжити злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.150 КПК України.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд правильно при обранні запобіжного заходу врахував обставини, вказані в ст.150 КПК України а також те, що ОСОБА_3, обвинувачується в скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за місцем реєстрації на території м. Запоріжжя не проживає, також в матеріалах справи є достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_3 отримавши 11.10.2010 року закордонний паспорт може ухилитися від слідства та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі, виконанню процесуальних рішень та встановленню інших осіб, які причетні до здійснення даного злочину. Тому прийняття по справі відносно ОСОБА_3 такого рішення є законним.

Розглядаючи подання суд також вивчив мотиви і підстави, вказані слідчим та прокурором і прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Таким чином, доводи вказані в апеляції адвоката ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляції та повністю спростовуються матеріалами справи, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду по справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 165-2, 362-366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2011 року, про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: