Справа № 2-а-5/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 11 січня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді                     Гамули Б.С.,

при секретарі                                                Семенюк О.В.,

з участю позивача                                        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС № 5 ВДАІ УМВС України у Волинській області Вовка Миколи Адамовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                   встановив:

4 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора взводу ДПС № 5 ВДАІ УМВС України у Волинській області Вовка М.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому зазначає, що постановою відповідача від 26 грудня 2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. За цією постановою його визнано винним у тому, що він 26 грудня 2010 року в с. Копачівка Рожищенського району Волинської області, керуючи автомобілем марки „Рено”, номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 92 км/год, чим порушив  п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

Вважає дану постанову незаконною, оскільки вказаного порушення не вчиняв, а при винесенні постанови інспектором ДПС Вовком М.А. не були з’ясовані всі обставини справи, які підлягали з’ясуванню. Протокол та оскаржувана постанова складені лише на підставі власного враження відповідача у відсутності пояснень інших осіб, без врахування його пояснень щодо обставин справи. Не наведено доказів, що виміряна швидкість належить саме його автомобілю.

Просить постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснив, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказана швидкість, з якою він рухався поза населеним пунктом, так як працівники ДАІ стояли в його межах на відстані приблизно 50 м. від дорожнього знаку „Початок населеного пункту”, де здійснювали заміри швидкості. На відрізку дороги протяжністю 50 м. він не міг би зменшити швидкість з 92 км/год аж до повної зупинки автомобіля, що він зробив після подачі відповідної команди інспектором ДАІ. Крім того, на місці зупинки, крім відповідача, знаходився лише інший працівник ДАІ, який і був вказаний у протоколі в якості свідка, що є порушенням. Інших очевидців події не було, його ж пояснення відповідач до уваги не взяв.    

          Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду, про причин неявки суд не повідомив, заперечень на позов не подав.  

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що постановою відповідача від 26 грудня 2010 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

          За цією постановою його визнано винним у тому, що він 26 грудня 2010 року,  в с. Копачівка Рожищенського району, керуючи автомобілем марки „Рено”, номерний знак НОМЕР_1, рухався  зі  швидкістю 92 км/год, чим  порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що у  населених  пунктах рух  транспортних  засобів  дозволяється  із швидкістю не  більше 60 км/год.

Згідно ст. 280 КпАП України посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимог даної статті закону відповідачем не дотримано. Зокрема при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення ним не взято до уваги та не спростовано пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при невизнані нею своєї винуватості не опитано інших свідків даної події, та не зібрано додаткових доказів вчинення правопорушення, в результаті чого інспектором ДПС не було повно, всебічно та об’єктивно досліджено усі обставини справи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вміненого йому правопорушення не являється, крім того, свідком у ньому вказано ОСОБА_3, який є працівником того ж підрозділу ДАІ, що викликає сумнів у достовірності протоколу та законності оскаржуваної постанови. Рапорт відповідача з цього приводу у матеріалах адміністративної справи відсутній.

Таким чином, в судовому засіданні не здобуто доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 158-163, 171-2 КАС України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 287, 288, 293 КпАП України, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Постанову інспектора взводу ДПС № 5 ВДАІ УМВС України у Волинській області Вовка Миколи Адамовича від 26 грудня 2010 року серії АС1 № 079934 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                         Б.  С.  Гамула