Справа №2-188/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

24 січня 2011 року  Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області

в складі:                    головуючого                                           Грицака Р.М.,                                        

                                  за участю секретаря                              Паньків Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення компенсації недоплачених аліментів –

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів з твердої грошової суми 200 грн. на ј частину всіх видів заробітку, стягнення 5679 грн. 86 коп. додаткових витрат на дитину та 400 грн. щомісячно та 2512 грн. 66 коп. недоплачених аліментів з врахування індексу інфляції, посилаючись на те, що аліменти в твердій грошовій сумі, які сплачує відповідач становлять менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому вважає, що відповідач зобов’язаний сплатити розмір недоплачених аліментів за три роки враховуючи суму інфляції 2512 грн. 66 коп.. Крім цього їхній син з дитинства має різні хронічні захворювання на лікування яких нею витрачено кошти в сумі 2559 грн. 15 коп. (половина суми) та 225 грн. на лікування дитини у стоматолога. Крім цього вона возила сина на санаторно-курортне лікування  за яке нею оплачено кошти в сумі 918 грн. 80 коп. та на екскурсійну поїздку 100 грн. Також нею витрачено кошти в сумі 1675 грн. на навчання сина Тернопільському національному економічному університеті та 202 грн. 04 коп. на підготовку сина до навчального процесу. Просить стягувати з відповідача по 400 грн. щомісячно як додаткові витрати на дитину.

          В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві.

          Відповідач позов визнав частково та суду пояснив, що він згідний оплатити лікування сина в сумі 2677 грн., щодо решти позовних вимог, просить в їх задоволенні відмовити.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав:

          Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та шлюб між сторонами 25 серпня 1999 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1

          Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2

          Рішенням Тернопільського міськрайсуду від 14.09.2007 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно.

 Відповідно до ч. 3 ст. 181 аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК.

          Відповідно до ст. 192 СК України, якщо розмір аліментів було визначено у договорі за домовленістю між батьками, він може бути змінений за домовленістю сторін. У випадку недосягнення згоди розмір аліментів може бути змінений судом за позовом платника аліментів або одержувача аліментів.

Статтею 185 СК України передбачено, що той  з  батьків,  з кого присуджено стягнення аліментів на дитину,  а також той з  батьків,  до  кого  вимога  про  стягнення аліментів  не  була подана,  зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір  участі  одного  з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,  з  урахуванням обставин, що мають істотне значення.

          Відповідно до представлених позивачем рецептів та фіскальних чеків, ОСОБА_1 витрачено на лікування сина на придбання ліків наступні кошти: 08.02.2008 року –56 грн. 17 коп., 28.05.2008 року –150 грн. 50 коп., 14.08.10 року –7 грн. 80 коп., (чеки від 21.08.2010 року на суму 179 грн. 90 коп., 63 грн. 92 коп., 03.09.2010 –83 грн. 20 коп. суд до уваги не бере, оскільки відсутні відомості щодо куплених ліків), (представлено рецепт від 14.04.2004 року, разом з тим до вказаного рецепта долучено чеки від 07.04.2008 року на суму 9 грн. 53 коп. та 08.04.2008 року на суму 12 грн. 08 коп. тобто раніше виписаного рецепта), 17.04.2009 року - 37 грн. 44 коп. та 67 грн. 57 коп., (до рецепта від 09.01.2008 року долучено чек від 05.01.2008 року на суму 14 грн. 88 коп., тобто на 4 дні раніше), 27.05.2008 року –15 грн. 60 коп., 10.06.2008 року –9 грн. 10 коп., 12.06.2008 року –47 грн. 61 коп., 26.02.2009 року - 5 грн. 23 коп., 17.04.2009 року –60 грн. 21 коп., 18.02.2009 року –15 грн., 06.05.2009 року –80 грн. 35 коп., 05.05.2010 року –72 грн. 30 коп., 24.02.2008 року –6 грн. 91 коп., 15.08.2009 року –20 грн. 25 коп., 03.04.2008 року - 10 грн. 95 коп., 24.04.2008 року - 24 грн. 28 коп., 18.02.2008 року –17 грн. 15 коп., ( рецепт від 21.08.2009 року не відповідає чеку від 04.08.2009 року), витрати на лікування зубів 01.04.2009 року –390 грн., 10.03.2009 року –20 грн., 03.03.2009 року –20 грн., 25.02.2010 року –20 грн., 05.01.2008 року на суму 36 грн. 50 коп., 10 грн. 30 коп., 06 грн., 28.05.2008 року –56 грн. 75 коп., 26.07.2008 року –25 грн. 56 коп., 23.01.2009 року –9 грн. 45 коп., 23.01.2009 року –2 грн. 91 коп., 17.04.2009 року –43 грн. 26 коп., 17.04.2009 року –76 грн. 65 коп., 15.09.2009 року –10 грн. 80 коп., 28.07.2009 року –11 грн. 98 коп., 29.12.2009 року –30 грн. 05 коп., 19.02.2010 року –80 грн. 65 коп., 16.02.2010 року –62 грн. 20 коп., 15.02.2010 року –58 грн., 15.02.2010 року - 44 грн. 60 коп., 08.02.2010 року –108 грн. 05 коп., 30.07.2010 року –22 грн. 46 коп., 24.07.2010 року –53 грн. 18 коп. на загальну суму 1903 грн. 77 коп.

          Тобто до стягнення підлягала б сума 951 грн. 88 коп.

          В судовому засіданні позивачем не представлено доказів щодо витрат на лікування сина коштів в сумі 2784 грн. 15 коп.

          Відповідно до консультативного висновку від 11.02.2008 року, ОСОБА_4 з метою профілактики загострень показане санаторно-курортне лікування на узбережжі Чорного моря та місцевих санаторіях.

          Однак згідно представленої позивачем довідки приватного підприємця ОСОБА_6 від 30.06.2009 року, вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на оздоровчому віддиху в Криму та вартість послуг становить 1500 грн. Тобто із вказаної довідки не проглядається інформація щодо санаторно-курортного лікування чи оздоровлення ОСОБА_4 та відсутній чек щодо оплати вказаної суми коштів.

          ОСОБА_4 навчається в Тернопільському національному економічному університеті на заочній платній формі навчання та ОСОБА_1 сплачено кошти за навчання в сумі 3350 грн., що підтверджується квитанцією від 09.08.2010 року. А тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1675 грн., а саме за навчання сина підлягають до задоволення.

 Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

В судовому засіданні позивачем не представлено розрахунку та обґрунтування щодо стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі 400 грн.

Також суд вважає, що не підлягають до стягнення такі витрати як витрати на екскурсійну поїздку та витрати на підготовку навчального процесу відповідно в сумі 100 грн. та в сумі 202 грн. 04 коп..

Ч. 3 ст. 184 СК України встановлено, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто в даному випадку відсутні підстави задоволення позову щодо стягнення заборгованості по аліментах та відповідної індексації.

З врахуванням тих обставин, що позивач заявила позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину в сумі 5679 грн. 86 коп. (на лікування 2784 грн. 15 коп.) із яких позивач визнав позовні вимоги в частині 2677 грн. на лікування дитини, не визнавши позовні вимоги в частині курортного оздоровлення, екскурсійної поїздки, витрат на підготовку навчального процесу, витрат на навчання, заборгованість по аліментах з відповідною індексацією та додаткові щомісячні витрати в сумі 400 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом зміни розміру стягнення аліментів з ОСОБА_2 з твердої грошової суми, яка становила 200 грн. щомісячно, на частку в розмірі ј частини всіх видів заробітку та в подальшому стягувати з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1  аліменти на утримання неповнолітнього сина  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в  розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішення суду, стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4352 грн. додаткових витрат на дитину із яких 2677 грн., як витрати на лікування дитини та 1675 грн. як додаткові витрати на навчання дитини, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 367 ЦПК України, ч. 3 ст. 181; ст. 182; ст. 183, 184, 192, 273 Сімейного кодексу України, суд, -                           

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 з твердої грошової суми, яка становила 200 грн. щомісячно, на частку в розмірі ј частини всіх видів заробітку та в подальшому стягувати з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1  аліменти на утримання неповнолітнього сина  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в  розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня набрання чинності рішення суду до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дитину в сумі  4352 грн.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Головуючий                                                                              Р.М.Грицак