Справа № 465/157/19                                Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/3634/20                        Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.,

при секретарі Ждан К.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Франківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.04.2015 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ "Прушиньскі" укладено договір добровільного страхування КАСКО № 817001/4002/0000083, предметом якого є страхування транспортного засобу «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 10.01.2016 року на а/д Мукачево-Львів відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «ДЕУ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 11.10.2017 року №443/795/16-к, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. За висновком №29/03-16 від 30.03.2016 року, складеного ФОП ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту становить 422616,28 грн. Крім цього, згідно Звіту №00184517 та Зобов`язуючої пропозиції ТОВ "Автоонлайн", вартість залишків пошкодженого автомобіля складає 216880,00 грн. На підставі страхового Акту, ПрАТ "СК Уніка" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 297525,44 грн. на рахунок страхувальника (платіжне доручення №014316 та №025389). Отже, до ПрАТ «СК «Уніка» у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УПСК» згідно полісу АІ/5091622, яке сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 50000,00 грн. Зважаючи на вищевикладене, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 247525,44 грн., яка розраховується шляхом різниці між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням (297525,44 грн.) та суми, яка відшкодована позивачу ПрАТ «УПСК» (50000,00 грн.).

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 27 жовтня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «Українська Пожежно-Страхова Компанія» про відшкодування шкоди - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 247525 (двісті сорок сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 44 коп. завданої шкоди.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним. Звертає увагу, що при ухваленні рішення судом не було взято до уваги, що після ДТП вона постійно перебуває на лікуванні, вона є особою з івалідністю 3-ої групи та на її утриманні перебуває малолітня дитина. Сума в розмірі 247525,44 грн. для неї є непосильною. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 жовтня 2020 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 25 листопада 2021 року, є дата складення повного судового рішення – 13 грудня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з тих обставин, що

правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача частину коштів, які були виплачені раніше страхувальнику.

З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 22.04.2015 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ "Прушиньскі" укладено договір добровільного страхування КАСКО № 817001/4002/0000083, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 10.01.2016 року на а/д Мукачево-Львів відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «ДЕУ» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 11.10.2017 року №443/795/16-к, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт № 00184517 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 284405,44 грн. та 13120,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 014316 від 25.04.2016 року та №025389 від 21.07.2016 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону прописано, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За змістом статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УПСК», яке сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 50000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "СК Уніка" сплатила на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 297525,44 грн.

Різниця між відшкодованою позивачем особі якій завдано шкоду – 50000 грн. та сумою виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» - 297525,44 грн., становить 247525,44 грн.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим Договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до ПрАТ «СК «Уніка» (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір в оскаржуваній частині районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом не було взято до уваги, що після дорожньо-транспортної пригоди апелянт перебуває на постійному лікуванні, є інвалідом ІІІ групи, на утриманні в якої перебуває малолітня дитина, а сума в розмірі 247525,44 грн для неї є непосильною, не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В той же час, будь які спростування у апеляційній скарзі розміру матеріального збитку відсутні, не надано будь яких доказів на спростування, розрахованої страховиком суми страхового відшкодування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 жовтня 2020 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року.

               Головуючий:                                        О.Я. Мельничук

               Судді:                                                        О.М. Ванівський

                                                                       Н.П. Крайник