ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 р. | № 6/159 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя | Першиков Є.В. |
судді | Данилова Т.Б. |
Ходаківська І.П. |
розглянувши |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-плюс" |
на | постанову від 06.09.2007р. Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 6/159 господарського суду м. Києва |
за позовом | Київського державного підприємства "Ізумруд" |
до третя особа | Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-плюс" Фонд державного майна по м. Києву |
про | усунення перешкод в користуванні приміщеннями та відшкодування шкоди у розмірі 1107 грн. |
За участю представників сторін:
від позивача –Молчанов Д.В., за довіреністю
від відповідача –Врублевська В.Ю., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Київське державне підприємство „Ізумруд" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-плюс") про усунення перешкод в користуванні приміщеннями площею 228 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. С. Сосніних, 11, шляхом виселення та передачі приміщень позивачу, у зв'язку з припиненням договору оренди №2684 від 27 січня 2006 року, а також про відшкодування шкоди в розмірі 1107 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі №6/159, залишеним без змін постановою від 06.09.2007р. Київського апеляційного господарського суду позов задоволено частково; зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем приміщеннями загальною площею 228 кв. м., розташованими за адресою: м. Київ, вул. С. Сосніних, 11, третій поверх адміністративної будівлі, шляхом виселення та передачі приміщень позивачу; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з позивача до Державного бюджету України 90 грн. державного мита.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультра-плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 06.09.2007р. Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі №6/159 з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавцем) та ТОВ „Ультра-плюс" було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 228 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, на третьому поверсі дев'ятиповерхової будівлі, що знаходиться на балансі КДП „Ізумруд" (акт приймання-передачі майна - у матеріалах справи).
Пунктом 10.1 Договору строк його дії встановлено з 27.01.2006 р. по 27.12.2006 р. та зазначено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передачі.
Орендар зобов'язується повернути майно у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання Договору (п. 2.5 Договору).
Київське державне підприємство „Ізумруд" в позовній заяві просить усунути перешкоди в користуванні приміщеннями площею 228 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. С. Сосніних, 11, шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю „Ультра-плюс" та передачі приміщень позивачу, у зв'язку з припиненням договору оренди №2684 від 27 січня 2006 року.
Задовольняючи позов в цій частині місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву 18.09.2006 р. та 11.01.2007 р. було направлено листи на адресу позивача та відповідача, якими Фонд повідомив, що не має наміру продовжувати термін дії Договору. У зв’язку з цим суди прийшли до висновку, що строк Договору закінчився та правові підстави для користування відповідачем приміщеннями відсутні.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийняття судових рішень не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, посилаючись на листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 18.09.2006 р. та 11.01.2007 р. суд залишив поза увагою листи цього ж органу надіслані орендарю 17.01.2007 р. № 30-04/284 (т. 1 а. с. 140), в якому Фонд погоджується на подовження терміну оренди за умови внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, та від 22.02.2007 р. № 30-04/1211 (т. 1 а.с. 139), в якому Фонд вказує, що для пролонгації договору оренди необхідна остаточна згода органу уповноваженого управляти об’єктом оренди (тоді як відповідна згода була надана Міністерством промислової політики України (лист від 20.01.2007 р. №14/7-1-91 (т. 1 а.с. 138).
Вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, що свідчить про неповноту їх встановлення у рішенні та постанові господарського суду.
Окрім того, рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі № 6/159 прийняте без залучення до участі у розгляді справи орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, права та обов’язки якого безпосередньо зачіпає цей спір.
Наведене відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 104, та п. 3 ч. 2 ст.11110 ГПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення, що не врахував апеляційний суд при перегляді справи в апеляційному порядку.
З огляду на вищевикладене оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-плюс" задовольнити.
Постанову від 06.09.2007р. Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. у справі № 6/159 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська
- Номер: 6/5008/159/2009
- Опис: визнання права власності
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 6/159
- Суд: Господарський суд Закарпатської області
- Суддя: Ходаківська І.П.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.10.2009
- Дата етапу: 02.02.2010