ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-19/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 29                                                                        

31 січня 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до ВДАІ УМВС України з обслуговування адміністративної території Костопільського району та автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Рівненській області в особі інспектора ДПС, майора міліції Гришко Олександра Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адмінправопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У зазначеному позові ОСОБА_1 вказує, що 01.12.2010 року відповідачем винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. У постанові вказано, що 29.11.2010 року  о 12 год 30 хв в м. Костопіль по вул. Складова ОСОБА_1 допустив порушення правових норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні залізничних переїздів (не ліквідовано слизькість на залізничному переїзді), чим порушив вимоги п.1.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Вказану постанову вважає незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки, зазначеного у ній порушенння  Правил дорожнього руху не допускав. При складанні протоколу про адмінправопорушення та винесенні оспорюваної постанови, посадова особа не з'ясувала всіх обставин справи, що підлягають з'ясуванню та мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема згідно санкції ч. 1 ст. 140 КУпАП відповідальність за порушення правил, безпеки і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд покладається на посадових осіб. Він не є посадовою особою на ТзОВ "Свиспан Лімітед", тому і не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 140. Крім того відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративне правопорушення, передбачене лише ч. 4 ст. 140 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. У даному випадку інспектор ОДР ВДАІ Костопільського району старшина міліції Соловей С. В. діяв із перевищенням наданих йому законом повноважень, склавши протокол про адміністративне право

порушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП, на що він чинним законодавством як посадова особа органів внутрішніх справ не уповноважений.

В судове засідання позивач не з'явився. Звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги клопотання позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд  вважає що адміністративний позов є обгрунтованим  та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 01.12.2010 р. відповідачем винесено постанову серії ВК № 176463 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП за порушення правових норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні залізничних переїздів (не ліквідовано слизькість на залізничному переїзді), та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1020 грн.

Жодних доказів у підтвердження вини позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

З наданих суду доказів вбачається, що порушення правил дорожнього руху позивач не допускав та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП не вчиняв.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не з'явився, не надав достатніх доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача.

А тому в суду є підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У відповідності  до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 41, 71, 159, 160, 161, 171-2 КАС України, ст.ст.7, 9, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 284, 287, 288, 293  КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України з обслуговування адміністративної території Костопільського району та автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Рівненській області в особі інспектора ДПС, майора міліції Гришко Олександра Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адмінправопорушення - задовольнити .

Постанову серії ВК №176463 про адміністративне правопорушення від 01.12.2010 року - скасувати.

Провадження у справі  -  закрити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.