Справа   № 2-а-156/11  року

П О С Т А Н О В А

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

31 січня 2011 року                                                                                 м. Мена

Менський районний  суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Чепурко В.О. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період в межах строку позовної давності по день ухвалення  рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період в межах строку позовної давності по день ухвалення  рішення.

Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо відмови у нарахуванні та виплати  щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни протиправними, зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період в межах строку позовної давності по день ухвалення  рішення.

В письмовому запереченні на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачці в задоволені позову, оскільки її вимоги суперечать нормам чинного законодавства. Ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавства акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося.  Конституційним Судом України в 2010 році не розглядалися питання про невідповідність Конституції України положень, що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Внаслідок чого порядок обчислення пенсій та/або підвищень до них, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залишився нерегульованим.

Позивачка у поданій до суду позовній заяві просить розглянути справу у її відсутність.

В запереченні на адміністративний позов відповідач також просить розглянути справу у відсутність його представника.

Тому суд, у відповідності до ч.4 ст. 122 КАС України, ухвалив розглянути справу по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, що підтверджується її пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", якими було обмежено право на державну соціальну допомогу дітям війни.

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 р.

У 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, і тому застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що Управління  перерахунок пенсії позивачці, в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2010 році не здійснювало, а також не проводило виплату.

Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” до уваги судом не приймаються.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що  дії відповідача  щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” є незаконними за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99  ч.2 КАС України.   

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки за період з 17.07.2010 року по день розгляду справи - 31.01.2011 року, в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивачки слід стягнути 3 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.  

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 256 КАС України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області –задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області –неправомірними.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області  здійснити  ОСОБА_1  перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 17.07.2010 року по 31.01.2011 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.  

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Менський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.  

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження. У разі подання в цей строк апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя:                 В. О. Чепурко