ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________

_______________________________________________________________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/562/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю:

від позивача: Невисевич М.В. - директор, наказ №3-к від 13.01.2017

відповідача Сачук С.М. - паспорт серії НОМЕР_1 ;

представника відповідача: Слівінський А.О. - адвокат, ордер від 25.08.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"  

до Фізичної особи-підприємця Сачука Сергія Михайловича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1) Комунального підприємства   "Міський ринок" Коростишівської міської ради;

2) Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області    

про зобов`язання звільнити торгівельний майданчик та стягнення неустойки у розмірі 58320,00 грн. (згідно заяви від 28.09.2021р. про збільшення розміру позовних вимог)

Процесуальні  дії по справі.

Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до Фізичної особи-підприємця Сачука С.М. з позовною заявою про зобов`язання ФОП Сачука С.М. звільнити торгівельний майданчик №18 та №25 від кіоску шляхом вивезення його за межі ПР "Кооперативний ринок" та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 36450,00 грн.

Ухвалою від 01.06.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювався  за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.03.2021р., залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021р., в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2021р. постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.03.2021р. у справі №906/562/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17; не дано оцінки змісту пункту 4.3.8 Договору;  не встановлено обставин, які б засвідчували факт повернення Орендарем предмету Договору;  не надано оцінки тій обставині, що позивач просив звільнити від майна відповідача саме той предмет оренди, який він йому передав і який він повинен повернути саме позивачу, де б він не знаходився;  залишено поза увагою, що обов`язок з повернення орендованого майна як законом так і Договором був покладений саме на Орендаря.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи та справу №906/562/20 передано для розгляду судді Сікорській Н.А.

Ухвалою суду від 09.08.2021р. суддею Сікорською Н.А. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 21 вересня 2021р.

28.09.2021р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Сачука С.М. подвійну неустойку за період з 01.04.2018р. по 01.09.2021р. в сумі 58320,00 грн.

Вказану заяву, суд повернув заявнику без розгляду, оскільки ним в порушення приписів ч.5 ст.46 ГПК України не надано доказів направлення її копії відповідачу та третім особам.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2021р. суд відклав підготовче засідання на 11.10.2021р.

11.10.2021р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Сачука С.М. подвійну неустойку за період з 01.04.2018р. по 01.09.2021р. в сумі 58320,00 грн. (т.2, а.с.183-184).

Суд прийняв до розгляду заяву Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"  та  ухвалив розглядати спір у межах стягнення з відповідача  коштів в сумі 58320,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2021р. суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 26.10.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні 26.10.2021р. суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 28.10.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 28.10.2021 представником позивача подано: калькуляцію вартості оренди 1 м.кв торгівельних місць на місяць по ПР "Кооперативний ринок" на 2014 рік; розрахунок тарифів на оренду 1 кв метра торгівельних місць на 2014 рік; Статут Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"; розпорядження 02.06.2000р. №88 р "Про рекомендації з економічного обґрунтування розмірів тарифів на платні послуги ринків"; рішення голови Коростишівської міської ради від 16.08.2006р. №325 "Про розгляд клопотання адміністрації підприємства Коростишівської райспоживспілки РССТ "Кооперативний ринок", які долучені судом до матеріалів справи (т.3, а.с.1-31).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.10.2021р. суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 16.11.2021.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 03.12.2021.

У судовому засіданні 03.12.2021 суд постановив ухвалу про оголошення перерви до 08.12.2021р.

В судовому засіданні 08.12.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, судом постановлено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами був укладений договір №134 від 31.12.2013р., предметом якого була оренда торгівельного майданчика №18;25.

Позивач вказав, що рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 03.04.2018р. у справі №295/6827/16-ц з відповідача було стягнуто неустойку в сумі 56862 грн. за період з  01.01.2015 року по 01.04.2018 року за несвоєчасне повернення майна.

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду щодо сплати неустойки та незвільнення торгівельного майданчика від кіоску, позивач направив вимогу №180 від 04.11.2019р. про звільнення кіоску від товару та переміщення його на штрафмайданчик.

Відповідач вимог позивача не виконав, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом про звільнення торгівельного майданчика в примусовому порядку.

В поясненнях від 05.08.2020р. позивач вказував, що ним укладаються договори оренди на  торгівельні майданчики, які є торговими місцями і не є тотожними з земельною ділянкою чи асфальтобетонним покриттям. В розрахунок розміру оренди за торгове місце ним не включається плата за землю чи асфальтобетонне покриття, а лише за послуги по утриманню торгового місця та обслуговування майнового комплексу.

Позивач в поясненнях посилається на судові рішення у справах №№906/609/15, 906/1060/19, в яких судами встановлено, що право Коростишівської РСС отримати земельну ділянку в оренду для обслуговування майнового комплексу існує щонайменше з 28.12.2003р.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Вказує, що його кіоск розміщений на території ринку законно, оскільки ним укладено договори оренди асфальтобетонного покриття, яке є елементом благоустрою, що перебуває у власності громади міста Коростишева в особі Коростишівської міської ради, яке передане в управління КП "Міський ринок" як єдиному суб`єкту господарювання, створеного з метою надання послуг ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишів, з яким підприємець має договірні відносини.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду копію договору №535 надання в оренду окремого елементу благоустрою комунальної власності від 17.12.2019р. та договір №1 надання в оренду окремого елементу благоустрою комунальної власності від 11.01.2021р. (т.1, а.с.149-150, 216-218).

Зазначає, що судовими рішеннями у справі №906/41/19 відмовлено у задоволенні позову Коростиішвської РССТ до Коростишівської міської ради про скасування рішення №502 від 18.12.2018р. про прийняття на баланс міської ради об`єкту благоустрою території у вигляді твердого замощення земельної ділянки асфальтобетонним покриттям за адресою: вул.Шевченка, 40 в м.Коростишеві.

Відповідач наголошує, що позивач не є власником ні земельної ділянки, на якій розташований ринок, ні асфальтобетонного покриття, яке ним передається в оренду у вигляді торгівельних майданчиків.

У поясненні від 11.10.2021р. відповідач, посилаючись на позицію Північно-західного апеляційного господарського суду у постанові від 09.09.2021р. у справі №906/680/19, вказує, що позивач звертаючись до суду з аналогічним позовом як у справі №906/680/19, зловживає своїм правом, а його дії є недобросовісними.

Треті особи письмових пояснень відносно позовних вимог не надали, своїх представників в засідання суду не направили.

Про оголошення перерви в судовому засіданні 03.12.2021р. до 08.12.2021р. треті особи було повідомлені засобами телефонного зв`язку та шляхом направлення ухвали суду від 03.12.2021р. на їх електронні адреси (т.3, а.с.48-50).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представників третіх осіб.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ПР "Кооперативний ринок", відповідно до п.1.1 статуту, є підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств, яка є його засновником та власником майна, що передано ПР "Кооперативний ринок", як внесок до статутного фонду згідно інвентаризаційного опису № 1, торгівельні майданчики та інше майно.

Відповідно до п. 2.3.2, п. 2.3.3, п. 2.3 статуту, одним з предметів діяльності підприємства є організація і надання ринкових послуг населенню, організаціям, підприємствам, що здійснюють торгівлю на ринку, надання послуг та надання в оренду основних засобів та торгових місць на ринку.

В своїй діяльності ПР "Кооперативний ринок" керується статутом та Правилами торгівлі на ПР "Кооперативний ринок", затвердженими сесією Коростишівської міської ради за № 762 від 03.04.2014.

Відповідно до п. 19 Правил торгівлі, адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій зазначається термін угоди, асортимент товарів, що реалізуються, розташування місця, умови оренди торгового місця, розмір та порядок оплати за оренду майна.  

Пунктом 4.3 статуту підприємства передбачено, що підприємство користується майном, переданим райспоживспілкою як внесок до статутного фонду і має право здавати в оренду, надавати за плату в тимчасове користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, торгівельні місця, торгівельні майданчики тощо.

31.12.2013 між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (позивач / орендодавець) та Приватним підприємцем Сачуком Сергієм Михайловичем (орендар / відповідач) укладено договір оренди №134  (т.1, а.с.14), за умовами якого предметом договору є торгівельні майданчики №18, №25 загальною площею 6,75, 6,75 кв. м, місцезнаходження яких зазначено на плані розміщення торгівельних місць на ринку (далі - об`єкт оренди).

Карта - схема розміщення торгових місць на ринку розроблена відповідно до п.7 правил торгівлі на ринку, які затверджені для ПР "Кооперативний ринок" рішенням Коростишівської міської ради № 762 від 03.04.2014, на підставі наказу Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту України № 57/188/84/105 від 25.02.2002.

Згідно з п. 2.1. договору,  орендар набуває права користування об`єктом оренди з дати початку дії договору, відповідно до п. 6 договору.

Орендна плата  становить 364,50 грн. за кожний торгівельний майданчик на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата (п.3.1. договору).

У розділі  6 договору передбачено строк дії, порядок зміни та розірвання договору.

Як визначено п. 6.1. договору, договір укладено на 1 рік і діє з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За умовами п.4.3 договору орендар зобов`язується у визначений цим договором термін прийняти об`єкт оренди у тимчасове платне користування та дотримуватися режиму роботи ринку.

Використовувати об`єкт оренди за його цільовим призначенням відповідно до п.1.3 договору, не використовувати торговельне місце як складське приміщення.

Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також відповідно до п.3.3 договору щоденно оплачувати контролеру-касиру ринку вартість за користування додатковою площею ринку.

Пунктом 4.3.8. договору визначено, що орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору  у семиденний термін звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у  разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря.

Договір укладено на 1 рік, і діє з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року включно (п.6.1 договору).

Згідно 6.2 договору орендодавець гарантує, що на дату укладення договору об`єкт оренди може бути вільно переданий орендарю, об`єкт оренди не перебуває у спорі, не знаходиться в податковій заставі, жодних прав та претензій у третіх осіб щодо нього немає.

Згідно п.7.3 договору взаємовідносини, що не врегульовані договором, регулюються законодавством України.

Оскільки орендар після закінчення строку дії договору оренди не звільнив орендовані торгівельні площі, Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до  Богунського районного суду м. Житомира з позовом про стягнення з ОСОБА_1 неустойки за неповернення орендованого майна за період з 01.01.2015 по 01.04.2018р.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі  №295/6827/16-ц від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 29.05.2018, стягнуто з ОСОБА_1 на користь  Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"  56862,00 грн неустойки за договором оренди №134 від 31.12.2013 (т.1, а.с.15-16, 63-65).

ПР "Кооперативний ринок" направив приватному підприємцю лист №45 від 14.02.2019, в якому повідомив про необхідність виконання рішення суду у  справі №295/6827/16-ц та нарахування неустойки за користування торгівельними майданчиками №18, №25 (т.1, а.с.17).

Також позивач направив на адресу відповідача лист від №180 від 04.11.2019, про наявність заборгованості та про звільнення кіоску від товарів та пропонував відповідачу укласти договір на торгівельні майданчики № 18, № 25 і використовувати їх в законний спосіб (т.1, а.с.18).

01.04.2020 комісією у складі працівників ПР "Кооперативний ринок" складено акт, в якому вказано, що на торгівельних майданчиках №18 та №25 площею 6,75 кв. м та 6,75 кв.м розміщений кіоск ФОП Сачука С.М., який використовується ним в господарській діяльності без договору оренди.  В нижній частині документа наявний  рукописний напис: "Власник кіоску від підпису відмовився 01.04.2020."   (т.1, а.с.19).

Враховуючи викладені обставини, ПР "Кооперативний ринок" звернулося до суду з позовом про зобов`язання ФОП Сачука С.М. звільнити торгівельні майданчики №18 та №25 та стягнути неустойку за час користування торгівельними майданчиками за період з 01.04.2018р. по 01.09.2021р. в сумі 58320,00 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України  у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням   нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 зазначеного Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, від 06.07.2021р. у справі №906/562/20.

За змістом статті 42 ГК України вбачається, що підприємництво як самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, здійснюється суб`єктами господарської діяльності на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємницька діяльність у вигляді надання індивідуально визначеного майна в оренду іншим суб`єктам господарювання для використання його у господарській діяльності передбачає ризики, що можуть бути пов`язані з використанням (експлуатацією) об`єкта оренди, обслуговуванням, його монтажем (демонтажем) тощо.

Відтак, при укладенні договору оренди майна, призначеного для використання у господарській діяльності, орендар та орендодавець, керуючись принципом свободи договору згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України, можуть передбачити умови щодо особливостей передання об`єкта оренди від орендодавця до орендаря, експлуатації (використання) орендованого майна у процесі здійснення господарської діяльності орендарем, а також умови щодо повернення об`єкта оренди орендодавцю після спливу строку дії договору оренди.

Як вже вказувалося, пунктом 6.1 Договору передбачено, що його укладено на 1 рік і діє він з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За умовами пункту 4.3.8 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується у 7-ми денний термін звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцеві.

Тобто, відповідач протягом семи днів з дати закінчення строку дії договору (до 07.01.2015р. включно) мав звільнити об`єкт оренди - торгівельні місця.

Суд зауважує, що укладений сторонами договір не містить умов щодо порядку повернення торгівельних майданчиків орендарем після закінчення його дії чи припинення.

При розгляді спорів про стягнення неустойки необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути, зокрема, підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 ЦК України.

Для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Тобто необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказує, що його кіоск розміщений на території ринку у зв`язку з тим, що ним укладено договір оренди асфальтобетонного покриття, яке є елементом благоустрою, що перебуває у власності громади міста Коростишева в особі Коростишівської міської ради, яке передане в управління КП "Міський ринок" як єдиному суб`єкту господарювання, створеного з метою надання послуг ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишів, з яким підприємець має договірні відносини.

На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду копію договорів №535 надання в оренду окремого елементу благоустрою комунальної власності від 17.12.2019р. та №1 надання в оренду окремого елементу благоустрою комунальної власності від 11.01.2021р. (т.1, а.с.149-150, 216-218).

Так, умовами договорів визначено, що Коростишівська міська рада (орендодавець) надає в оренду для здійснення господарської діяльності окремий елемент благоустрою асфальто-бетонне покриття площею 15,90 кв.м. за адресою: м.Коростишів, вул.Шевченка, 40.

Дослідивши зміст наданих відповідачем договорів, суд не може зробити однозначний висновок щодо місцезнаходження кіоска відповідача на території земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві.

Окрім того, надана відповідачу частина елементу благоустрою за своєю площею (15,90 кв.м.) перевищує розмір торгівельних місць, які були передані йому в оренду за договором №134 від 31.12.2013р.

Крім того, договори №535 та №1 містять умови про надання асфальтобетонного покриття для здійснення господарської діяльності, разом з тим не уточнено, якої саме господарської діяльності, що спростовує доводи відповідача про те, що Коростишівська міська рада надала йому вказане місце для здійснення торгівельної діяльності.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на те, що позивач не є власником асфальтобетонного покриття, на якому розташовані торгівельні майданчики як встановлено судами у справі №906/41/19, а також не є власником земельної ділянки, на якій розташований ринок, суд зазначає наступне.

Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року №57/188/84/105 (надалі - Правила).

Пунктом 2 розділу 1 цих Правил передбачено, що ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).

Згідно з пунктом 13 вказаних Правил торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю та здійснення продажу продукції з прилавків, столів, транспортних засобів, причепів, візків, у тому числі ручних, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.

З наведених норм законодавства випливає, що торгівельне місце не можна ототожнювати з асфальто-бетонним покриттям або земельною ділянкою, а тому суд відхиляє заперечення відповідача, про те, що ПР "Кооперативний ринок" не є власником асфальтобетонного покриття, на якому розташовані торгівельні майданчики.

Відносно посилань на постанову Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №906/41/19, слід вказати, що правовідносини між Підприємством Коростишівської райспоживспілки" "Кооперативний ринок" та Коростишівською міською ради щодо асфальтобетонного покриття не впливають на предмет доказування у  даній справі та не мають правового значення для спору про стягнення неустойки за користування торгівельним майданчиком.

Слід також вказати, що згідно п.п. 6, 7 Правил територія ринку повинна мати відокремлену та  відгороджену від проїжджої частини,  житлового та комунального секторів ділянку землі,   зручне   сполучення  громадського  транспорту  загального користування, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи  і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під`їздів,  телефонний  зв`язок,  радіовузол  або  гучномовець  на ринках  з  кількістю  торговельних  місць  більше 250, електро- та водопостачання,  водовідведення,  туалет, облаштовані контейнерами майданчики  для  збирання  відходів  і сміття тощо.

Адміністрація    ринку   узгоджує   з   місцевим   органом самоврядування режим роботи ринку;  з  територіальними  установами державної санітарно-епідеміологічної     служби, ветеринарної медицини,  пожежного  нагляду,  архітектурно-будівельної  комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування  території  ринку,  розміщення приміщень,  торговельних місць  і  об`єктів,  їх  кількості  і  розміру,  забезпечення   їх торговельно-технологічним обладнанням  та  забезпечує  утримання території  ринку  й  організацію  продажу  товарів  відповідно  до затвердженого  плану.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам  Санітарних  правил  утримання  територій  населених місць та Ветеринарно-санітарних  правил  для  ринків, затверджених  наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 N23 та  зареєстрованих у Мін`юсті України 19.06.96 за N 314/1339.

Тобто, з наведеного випливає, що адміністрація ринку забезпечує належне утримання території ринку, забезпечує орендарів послугами з водопостачання, водовідведення, електропостачання тощо.

Вартість вказаних послуг за твердженням позивача включена до вартості орендної плати.

Не повернувши позивачу торгівельні місця, які були передані відповідачу за договором оренди та розмістивши на них свій кіоск, відповідач фактично  користується послугами, які включені у вартість орендної плати за користування торгівельними місцями.

Враховуючи, що позивач просить звільнити від майна відповідача саме той предмет оренди (торгівельні майданчики №18 та №25), який він йому передав і який орендар повинен повернути, відповідач під час розгляду справи не довів належними доказами своїх доводів про розміщення кіоску не на об`єкті оренди.

Таким чином, при наданні оцінки діям орендаря щодо повернення об`єкта оренди по закінченню орендних правовідносин, суд встановив, що відповідач не виконав обов`язку щодо переміщення кіосків та не повернув позивачу торгівельні місця у встановлений пунктом 4.8.3 договору оренди строк.

Крім того, відповідач, будучи обізнаним про прийняте Богунським районним судом м. Житомира рішення від 03.04.2018р. у справі №295/6827/16-ц  про стягнення з нього 56862,00 грн. неустойки за договором оренди №134 від 31.12.2013 за неповернення об`єкта оренди, заходів, які б свідчили про намагання чи намір повернути орендодавцю об`єкт оренди, не вживав та продовжує користуватися ним на даний час.

З огляду на викладене, під час розгляду справи судом встановлено факт невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, наявність поважних причин або обставин, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно, відповідачем не доведено.

В той же час, невчинення орендарем дій з повернення орендованого майна свідчить про недобросовісність його поведінки.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача звільнити торгівельні майданчики № 18 та № 25, шляхом вивезення кіоску за межі підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що обов`язок з повернення орендованого майна як законом так і Договором був покладений саме на орендаря (відповідача), останній під час розгляду справи не надав доказів того, що він повернув об`єкт оренди або вживав заходів з повернення об`єкта оренди орендодавцю, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про правомірність заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час користування торгівельними майданчиками за період з 01.04.2018р. по 01.09.2021р.

Перевіривши нарахування позивачем неустойки, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що неустойка в розмірі 58320,00 грн. за час користування торгівельними майданчиками за період з 01.04.2018р. по 01.09.2021р. є законною та обгрунтованою, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме про зобов`язання відповідача звільнити торгівельні майданчики № 18 та № 25, шляхом вивезення кіоску за межі підприємства Коростишівської     райспоживспілки "Кооперативний ринок" та стягнення з відповідача 58320,00 грн. неустойки за період прострочення повернення орендованого майна.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи факт задоволення позовних вимог, в порядку п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір  за розгляд позовних вимог покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Фізичній особі-підприємцю Сачуку Сергію Михайловичу ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) звільнити торгівельні майданчики № 18 та № 25, місцезнаходження яких зазначене на плані розміщення торговельних місць ринку, шляхом вивезення кіоску за межі підприємства Коростишівської    райспоживспілки "Кооперативний ринок" .

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця  Сачук Сергія Михайловича  ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 )

на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (12505, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул. Шевченко,40, код ЄДРПОУ 31843604)

- 58320,00 грн. неустойки;

- 2102,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:  21.12.21

Суддя                                                                     Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.)

4,5- третім особам (рек.)