Єдиний унікальний номер 243/5908/21

Номер провадження 22-ц/804/2846/21        

Номер провадження 22-ц/804/2846/21                                                          

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021  року                                                     Донецький апеляційний суд у складі колегії:

                                                                              головуючого судді: Новікової Г.В.,

                                                                              суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

                                                                              за участю секретаря   Ротар Я.Б.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті   апеляційну скаргу  Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2021 року (ухваленого під головуванням судді Мінаєва І.М. в місті Слов`янську Донецької області, повний текст судового рішення складено 17 вересня 2021 року) у цивільній справі №243/5908/21 за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року АТ «Державний Ощадний банк України» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої  вимоги тим, що 31 липня 2014 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №2137483 про відкриття та обслуговування фізичній особі карткового рахунку № НОМЕР_1 , випуск та надання платіжної карти, за яким 11.05.2017 року АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 12000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28,00% річних, в порядку та умовах визначених договором. Строк дії кредитної лінії встановлюється на строк дії платіжної карти, в тому числі при випуску платіжної карти на новий строк.

05.10.2017 року ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 22000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28,00% річних.  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

    Заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором №2137483 від 31.07.2014 року становила 19776,84 грн, яка складається з заборгованості за кредитом – 19242,13 грн, заборгованості за відсотками 527,71 грн та комісії 7,00 грн.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка 22.04.2021 року отримала свідоцтва про право на спадщину. 

Просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 19776,84 грн. та судові витрати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 14 вересня 2021 року позов Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 0,01 грн у межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 0,01 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Державний Ощадний банк України» просить скасувати рішення   суду   та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування посилається на те, що рішення суду першої інстанції є   незаконним.

Вважає,що суд першої інстанції не встановив дійсну вартість спадкового майна. Вартість спадкового майна у сумі 0,01 грн, з якою погодився суд першої інстанції,  не відповідає дійсній вартості успадкованого майна.

Вважає, що відповідачка не надала належних доказів про реальну вартість успадкованого майна, тому сума заборгованості спадкоємця в розмірі 19776,84 грн знаходиться в межах реальної вартості успадкованого майна, а тому підлягає стягненню з відповідачки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Слов`янського міськрайонного суду залишити без змін.

Вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях.  Просила  застосувати строк позовної давності та врахувати, що проценти за користування кредитом не підписані її батьком, а тому немає підстав для їх стягнення.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повісток. Від  сторін надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність (а.с. 55-58,63 том 2).

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено, що 31 липня 2014 року між АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №2137483 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с. 6-7).

Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 12000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28% річних (а.с. 10).

Згідно з заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 22000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28% річних (а.с. 11,183).

Заява про приєднання №2551,заява про встановлення кредитної лінії від 11.0.2017 року, де зазначена бажана сума кредиту та 28% за користування кредитними коштами,паспорт споживчого кредиту мають підпис  клієнта ОСОБА_2 ..

     В підтвердження заборгованості за кредитним договором № 2137483  від 31.07.2014 року позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно якого ОСОБА_2 мав заборгованість  за кредитом в сумі 19776,64 грн, з яких заборгованість за основним боргом – 19242,13 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом – 527,71, комісія – 7,00 грн (а.с. 133-138).

     За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність договірних відносин між АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 та доведеність розміру заборгованості за кредитним договором.

   Заперечуючи проти наданого розрахунку відповідач на спростування наданого розрахунку свого розрахунку не надає.

    Доводи про те, що відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не можуть бути прийнятими до уваги,оскільки спростовуються встановленими обставинами. В заявах на встановлення відновлювальної кредитної лінії міститься сума кредиту та 28% за користування кредитними коштами. Зазначені умови підписані клієнтом.

    Із виписки по рахунку ОСОБА_2 вбачається, що до відкритого рахунку йому надавалися три платіжні картки, строк дії останньої становить до травня 2024 року. Кредитний договір діє в межах строку дії кредитної картки, а тому вістуні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки строк дії картки не закінчився.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови договору щодо строків повернення позики чи сплати її частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно із чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину.

Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено,що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.12.2020 року АТ «Державний Ощадний банк України» направив заяву до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) з проханням прийняти заяву АТ «Ощадбанк» як кредитора з вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_2 ..

З листа приватного нотаріуса Слов`янського нотаріального округу Бігуна В.В. від 27.04.2021 року вбачається, що 03.12.2020 року відкрита спадкова справа № 222/2020 після смерті ОСОБА_2 та спадкоємцем є ОСОБА_1 , яка отримала свідоцтва про право на спадщину 22.04.2021 (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.04.2021 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 , земельна ділянка під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1279 гектарів, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

   Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1   відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняли спадщину, позивач пред`явив вимоги до спадкоємців боржника своєчасно, у встановлений частиною другою статті 1281 ЦК України строк, тому наявні підстави для стягнення із спадкоємця на користь позивача суми боргу, але в межах вартості одержаного у спадщину майна.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі №2609/30529/12.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи вартість спадщини,суд першої інстанції виходив із того,що в матеріалах справи відсутні докази прийняття спадщини відповідачем в межах суми заборгованості за договором кредиту та стягнув 0,01 грн..  Проте такий висновок зроблено передчасно.

Згідно із чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Враховуючи, що спадкоємець позичальника ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог, не надала доказів обсягу успадкованого майна та його вартості, позивачем АТ «Державний Ощадний банк України» клопотань про призначення судової оціночно-земельної експертизи земельної ділянки не заявлено, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційний суд вважає належним та допустимим доказом витребувану довідку оціночної вартості згідно Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ), з якої вбачається, що оціночна вартість земельної ділянки під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1279 гектарів, цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) становить 13023,36 грн.

Таким чином вартість успадкованого ОСОБА_1 майна  становить 13023,36 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що визначена  судом вартість спадкового майна не відповідає дійсній вартості успадкованого майна є слушними з наведених вище підстав.

За встановлених обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а рішення суду першої інстанції  зміні в частині вартості майна, одержаного ОСОБА_1   у спадщину. 

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати  в доповненні або зміні його мотивувальної та  (або) резолютивної частини.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно до пп. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

З огляду на висновок про часткове задоволення позовних вимог банку йому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у вигляді сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3738,02 грн (із розрахунку 1494,83 грн + 2242,19 грн).

Керуючись статтями 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»  задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Слов`янського міськрайонного суду   від 14 вересня 2021 року  в частині стягнутої  суми заборгованості за кредитним договором та судового збору  змінити.

Зазначити про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі  замість «0,01 грн» -«13023,36 грн.(тринадцять тисяч двадцять три)гривни 36 копійок.»

Зазначити про стягнення судових витрат по сплаті судового збору  замість «0,01 грн» - «3738,02 грн».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

      Судді: