__________________________________________________________________

Справа №  2-422/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2011 року           Ренійський районний суд Одеської області

В складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

               при секретарі          - Пройка С.В.

                Розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду у місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

          Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, у тому числі і в попередньому судовому засіданні, позовні вимоги визнає, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_2».

          Позивач ОСОБА_1  у судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність, у тому числі і в попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

          Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р., батьками вказані –ОСОБА_1 та ОСОБА_2; копія паспорту позивача ОСОБА_1 із відміткою про шлюб; копія паспорту відповідачки ОСОБА_2 із відміткою про шлюб; свідоцтво про шлюб сторін від 07.10.1994 р..

Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач просить розірвати шлюб із відповідачкою, зареєстрований 07.10.1994 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Ренійського району Одеської області, мотивуючи свої вимоги тим, що подружнє життя із відповідачкою не склалось. Від шлюбу народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За останній час спільного життя з відповідачкою, в сім’ї виникали сварки, внаслідок непорозуміння між подружжям, різних поглядів на ведення сумісного господарства, втрачені почуття любові та пошани.  З літа 2008 р. подружжя разом не проживає, донька за обоюдною згодою залишились проживати разом із матір’ю. Спору майнового характеру не має. Подальше збереження шлюбу неможливе. Так, шлюб із відповідачкою носить суто формальний характер і позивач наполягає на його розірванні.

          Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сім'я сторін практично розпалася, її збереження неможливе, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню. Суд також вважає, що застосування заходів щодо примирення подружжя, передбаченого ст. 111 СК України, в даній ситуації буде неможливим, оскільки ні позивачка, ні відповідач  зацікавленості в збереженні сім'ї не проявляють,  а також враховує  фактичні  обставини справи і інтереси кожного з подружжя, між якими втратилися почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу. Відповідно до 113 СК України, особа яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацію шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. За обоюдною згодою сторін, суд визначає місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  із матір’ю –ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,  130, 174, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 110-113, 160 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07.10.1994 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ренійського району Одеської області, актовий запис № 111 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачки  залишити –«ОСОБА_2».

Після розірвання шлюбу, суд визначає, що неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишається проживати із матір’ю -  ОСОБА_2.

Після набрання рішенням законної сили надіслати рішення до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя:                                                                                  К.В. Сорокін