Справа № 194/1657/21

                                                       Номер провадження № 2/194/570/21

УХВАЛА

22 грудня 2021 року                                                                        м.Тернівка

       Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Меланчук Ігоря Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Меланчук І.В. звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання. Просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 227000,00 грн.

Судове засідання було призначено на 11-00 год. 22 грудня 2021 року.

Представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, просить клопотання представника відповідача залишити без задоволення, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

22 листопада 2021 року через канцелярію Тернівського міського суду Дніпропетровської області представником відповідача надано заяву про розгляд справи за правилами загального порядку, посилаючись на складність справи, необхідність дослідження доказів (огляд оригіналів документів доданих до позовної заяви та витребування необхідних) для повного та всебічного розгляду справи, наявність підстав, які необхідно з`ясувати, що можливо реалізувати виключно в рамках загального позовного провадження та клопотання про розгляд справ із повідомленням (викликом) сторін.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France,заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v.Ukraine, заява №20372/11, § 65)).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France)).

Крім того, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи як звернутися до суду, так і право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Перешкоди в доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

У пункті 52 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02) ЄСПЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою ЄСПЛ, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (пункт 25 рішення від 01 березня 2002 року у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" , національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Отже, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у загальному провадженні, що не порушить право на справедливий судовий розгляд, та забезпечить рівне процесуальне становище сторін, що беруть участь у спорі, та не буде ставить сторону відповідача в суттєво менш сприятливе становище порівняно із позивачем.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право надоступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі.

Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Зокрема, у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Крім того, суд вважає, що дана справа не є незначної складності, оскільки Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року), тому, для повного та всебічного розгляду справи клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід задовольнити.

Враховуючи викладене, розгляд справи слід відкласти, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити, повідомити осіб, що беруть участь у справі про час та місце розгляду справи, сторін повідомити про можливі наслідки їх неявки у судове засідання.

Керуючись ст.ст. 223, 260, 261 ЦПК України, -

                                П О С Т А Н О В И В:

                                                                                                                       Клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – задовольнити.

       Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 09-30 год. 21 лютого 2022 року.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Корягін