Справа №2 –14 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                      Глухівський  міськрайонний   

         Сумської  області  в  складі:  головуючого судді  Васяновича В.М.  

                                                           при  секретарі  Воскобойник Н.І.,                                                                                                                        з участю позивача ОСОБА_1,                                                                                                     представника позивача  ОСОБА_2,                                                                                                          відповідача  ОСОБА_3,                                                                                                                            представника відповідача  ОСОБА_4,                                                                       розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в м. Глухів  справу                               справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3                                            -  про поділ спільного майна подружжя, -

   В И Р І Ш И В:

          Поділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_1 таке майно: холодильник вартістю 800 грн.; газову плиту вартістю 1300 грн.; ДВД-програвач вартістю 200 грн.; 2 стільці вартістю 160 грн. (вартість 1 стільця 80 грн.), всього на загальну суму 2460 грн., а ОСОБА_3 –комп’ютер та обладнання до нього (системний блок, монітор, клавіатура, мікрофон, навушники) вартістю 4300 грн.; меблеву стінку вартістю 450 грн.; телевізор «Самсунг»вартістю 500 грн.; диван вартістю 300 грн.; 2 стільці вартістю 160 грн. (вартість  1 стільця 80 грн.), всього на загальну суму  5710 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  1625 грн. грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності подружжя.                    Стягнути з  ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_3  210,8 грн. понесених судових витрат.                                                                                                                                                       На рішення суду відповідачем  ОСОБА_3 може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а позивачем  ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

    Суддя  

                                                                                                   Справа №2 –14 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                      Глухівський  міськрайонний   

         Сумської  області  в  складі:  головуючого судді  Васяновича В.М.  

                                                           при  секретарі  Воскобойник Н.І.,                                                                                                               з участю позивача ОСОБА_1,                                                                                                     представника позивача  ОСОБА_2,                                                                                                             відповідача  ОСОБА_3,                                                                                                                            представника відповідача  ОСОБА_4,                                                                        розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в м. Глухів  справу                               справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3                                            -  про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 23 січня 1993 року до 15 січня 2008 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Також мотивував свої вимоги тим, що після розірвання шлюбу у нього була домовленість з відповідачкою про добровільний поділ спільного майна, однак, після розлучення вона самовільно забрала спільне майно на загальну суму  13870 грн., тому просив суд поділити це майно, виділивши йому згідно переліку майно на загальну суму 6860 грн. Однак, у подальшому позивач уточнив свої вимоги та збільшив їх і просить суд поділити їх спільне з відповідачкою майно на загальну суму  20770 грн., виділивши йому холодильник вартістю 800 грн., телевізор «Самсунг»–4500 грн., м’який куточок – 500 грн., ДВД-програвач –200 грн., музичний центр –300 грн., газову плиту –1300 грн., крісло-ліжко –    500 грн., 2 килими (розміром  3 х 4 метри та вартістю 350 грн. кожний) –700 грн., 2 стільці (вартістю 80 грн. кожний) –160 грн., диван-малютку –500 грн., телефонний апарат –100 грн., стіл розкладний –150 грн., тумбочку для одягу –200 грн., журнальний столик –250 грн., електричний чайник –100 грн., всього на загальну суму 10260 грн., а ОСОБА_3 виділити комп’ютер та обладнання до нього (системний блок, монітор, клавіатуру, навушники, мікрофон, принтер) вартістю 5000 грн., комп’ютерний стіл –700 грн., телевізор «Самсунг»(кухон.) –500 грн., пральну машину (завантаження на 5 кг) –2000 грн., мікрохвильову піч –800 грн., меблеву стінку –450 грн., 2 стільці (вартістю 80 грн. кожний) –160 грн.,                   комп’ютерне крісло –250 грн., диван –300 грн., праску –150 грн., трельяж –200 грн., всього на загальну суму 10510 грн.                                                                                                                                    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, та просить поділити їх спільне з відповідачкою майно, виділивши йому майно загальну суму 10260 грн., яке зазначене у зміненій позовній заяві, й уточнив, що просить виділити йому серед цього майна трюмо, а не трельяж, як зазначено у позові, та заявив, що наполягає на виділенні йому саме того майна, яке вказано ним у позовній заяві.                                Відповідач ОСОБА_3 в суді позов не визнала та пояснила, що дійсно у період   шлюбу з  ОСОБА_1 вони придбали майно, яке є їх спільною власністю, але в червні 2008 року за погодженням з ним вона забрала частину майна, а саме, холодильник вартістю  800 грн., телевізор «Самсунг»(кухонний) –500 грн., комп’ютер в комплекті 4300 грн. (без принтера), комп’ютерний стіл –230 грн., комп’ютерне крісло (стілець) –120 грн., а інше майно залишилося у ОСОБА_1, який у жовтні 2009 року пішов від неї та проживав в їх будинку на провул. Толстого, 2, в м. Глухів, де й знаходилося те майно. При цьому ОСОБА_3 пояснила, що комп’ютер було подаровано їх сину ОСОБА_5, і вони з позивачем дали лише 1500 грн., а решту коштів для його придбання –їх батьки, для нього ж було придбано й комп’ютерний стіл та комп’ютерне крісло. Також відповідачка спочатку суду пояснила, що  01 серпня 2010 року вона забрала з будинку №2 по провул. Толстого меблі, які подарувала їм з відповідачем на весілля її мати, а саме, меблеву стінку вартість якої вона оцінює в 450 грн., крісло-ліжко –50 грн., диван розкладний –300 грн., стіл розкладний –30 грн., диван-малютку –50 грн., трюмо –30 грн., й відвезла це майно до своєї матері. А потім заявила, що це майно є її приданим, яке мати дала їй до весілля. Пральної ж машини, тумбочки для одягу та принтера в них взагалі не було, а диван, який є частиною її приданого, оцінений позивачем в  300 грн., вона згодна передати йому.                                                                                                                                   Допитаний в суді свідок  ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 доводиться йому дядьком і під час навчання він проживав у нього в м. Глухів, коли той перебував у шлюбі з ОСОБА_3, та бачив, як вони приблизно в 2005 році придбавали різні речі, газову плиту, холодильник, телевізор з великим екраном та інші.                                                                                           Аналогічні  пояснення надав суду свідок ОСОБА_7                                                                        Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_8 суду пояснив, що працює дільничним інспектором міліції і  проводив перевірку за заявою ОСОБА_1 про повернення його речей колишньою дружиною ОСОБА_3, за результатами якої виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Також свідок           суду показав, що вказав у даній постанові про наявність певних речей у ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_9, виходячи з пояснень, відібраних іншими працівниками міліції, які були у тих матеріалах.                                                                                 Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:                              

          Так, в суді встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстро-ваному шлюбі з 03.01.1993 р. до 15.01.2008 р., від якого мають сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає з відповідачкою.                                                                                                                                   Відповідно до ст.ст. 60, 71 СК України та ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності й ділиться між ними в натурі.                                                                                                                                             А згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказуванню підлягають обставини, які мають значення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.                                                                                                                                            Обставини ж, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.                                                                                           Судом установлено, що в період шлюбу сторонами було придбано таке майно: холо-дильник вартість якого становить 800 грн., газову плиту - 1300 грн., ДВД-програвач - 200 грн.,       4 стільці (вартістю 80 грн. кожний) –320 грн., комп’ютер та обладнання до нього (системний блок, монітор, клавіатуру, навушники, мікрофон) - 4300 грн., телевізор «Самсунг»(кухонний) –500 грн. Дані обставини визнані позивачем та відповідачкою, тому суд вважає, що вони підлягають поділу як спільне майно подружжя. При цьому суд вважає непереконливими заперечення відповідачки щодо того, що вона не забирала газової плити й ДВД-програвача, так як у матеріалах справи маються її пояснення на ім’я начальника Глухівського МВ УМВС України в Сумській області від 10.08.2010 р., з яких убачається, що в серпні 2008 року вона забрала холодильник, газову плиту, ДВД-програвач, музичний центр, і від 20.08.2010 р., згідно яких таке майно, як холодильник, газова плита 4-х комфорна, телевізор «Самсунг»та комп’ютерний стіл знаходяться на АДРЕСА_1, де після розірвання шлюбу вони проживали з ОСОБА_1 Оскільки відповідачкою не надано жодних доказів, що комп’ютер та обладнання до нього загальною вартістю  4300 грн. було подаровано особисто їх сину ОСОБА_10, то він також підлягає поділу як спільне майно подружжя.                                                                       В той же час, у судовому засіданні сторони не досягли згоди щодо вартості іншого майна, придбаного ними в період шлюбу. Так, позивач в суді заявив, що наполягає на тій вартості, яку вказав у позові, а відповідачка оцінила його таким чином: м’який куточок –  4500 грн., телевізор «Самсунг»–1300 грн., музичний центр –900 грн., комп’ютерний стіл –230 грн., комп’ютерне крісло –120 грн., а на призначення експертизи для визначення їх вартості сторони не погодилися. До того ж, ні позивач, ні відповідачка не надали суду будь-яких доказів, що м’який куточок, телевізор «Самсунг»та музичний центр знаходяться у іншої сторони, тому в задоволенні вимог щодо поділу даного майна необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.                                                             Крім того, зважаючи на те, що відповідачка в суді спочатку заявила, що на весіллі її мати подарувала їм, як подружжю, меблі, а саме, меблеву стінку, крісло-ліжко, диван, стіл розкладний, диван-малютку, трюмо, що підтвердив і позивач, то незважаючи на те, що у подальшому вона пояснила, що ці меблі їй особисто давала мати як придане, суд визнає їх спільним майном подружжя. І оскільки сторони дійшли згоди, що вартість меблевої стінки  становить 450 грн., а дивану –300 грн., то вони підлягають поділу як спільне майно подружжя. Решта ж майна, а саме, стіл розкладний, диван-малютка, трюмо, поділу не підлягає, так як сторони не погодилися із заявленою кожним з них вартістю та з призначенням експертизи для визначення їх вартості.                               Суд вважає, що до переліку майна, яке підлягає розподілу, не входить пральна машина, принтер, 2 килими розміром  3 х 4 метри кожний, тумбочка для одягу, журнальний столик, бо всупереч вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано доказів придбання цього майна сторонами під час шлюбу, а також оскільки позивачем не доведено наявність у відповідачки електричного чайника, телефонного апарату та праски, то дане майно теж не підлягає розподілу між ними.                                                                                                                                                       При цьому суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки вони не змогли підтвердити чи спростувати, хто із сторін забрав собі чи іншим чином розпорядився спірним майном.  

          Також згідно ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними. Так як визначена судом вартість їх спільного майна менша, ніж заявлено позивачем, і той в суді наполягав на виділенні йому майна, вказаного у позові, то суд вважає, що йому необхідно виділити дане майно, а саме, холодильник, газову плиту, ДВД-програвач, 2 стільці, всього на загальну суму 2460 грн., а відповідачці –комп’ютер та обладнання до нього (системний блок, монітор, клавіатура, мікрофон, навушники), меблеву стінку, телевізор «Самсунг», диван, 2 стільці, всього на загальну суму  5710 грн., та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1         1625 грн. грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності подружжя.                     Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, то судові витрати при-суджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Зважаючи на те, що позивачем було заявлено вимоги про поділ майна на загальну суму 20770 грн., а вартість майна, яке було поділено судом, становить 8170 грн., що складає 40 % (8170 х 100 : 20770 = 40), то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору (державного мита), за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та надання правової допомоги пропорційно до задоволених вимог  в сумі 689,2 грн. ((1500 + 103 + 120) х 40 : 100 = 689,2), а з позивача на користь відповідача –900 грн. судових витрат за правову допомогу (1500 х 60 : 100 = 900), тобто, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 210,8 грн. понесених нею витрат  (900 –689,2 = 210,8).                                                                                                                                            На підставі ст.ст. 60, 61, 70 СК України, ст.ст. 368 –369 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212 –215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.                     Поділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_1 таке майно: холодильник вартістю 800 грн.; газову плиту вартістю 1300 грн.; ДВД-програвач вартістю          200 грн.; 2 стільці вартістю 160 грн. (вартість 1 стільця 80 грн.), всього на загальну суму 2460 грн., а ОСОБА_3 –комп’ютер та обладнання до нього (системний блок, монітор, клавіатура, мікрофон, навушники) вартістю 4300 грн.; меблеву стінку вартістю 450 грн.; телевізор «Самсунг»(кухонний) вартістю 500 грн.; диван вартістю 300 грн.; 2 стільці вартістю 160 грн. (вартість  1 стільця 80 грн.), всього на загальну суму  5710 грн.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  1625 грн. грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності подружжя.                    Стягнути з ОСОБА_1 на користь  ОСОБА_3 210,8 грн. понесених судових витрат.                     На рішення суду відповідачем  ОСОБА_3 може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду  Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а позивачем  ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

  Суддя