ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2021 року                                                        м. Кропивницький

справа № 399/590/20

провадження № 22-ц/4809/1366/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді – Мурашко С. І.., Чельник О. І.,

       за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,

учасники справи:

позивач– ОСОБА_1 ;

відповідач – Фермерське господарство «Славута»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Славута» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом витребування земельної ділянки та визнання недійсною державної реєстрації права оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Славута» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2021 року (суддя Шульженко В. В.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заявлених вимог, відзив на позовну заяву

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Горобець О.Л., у серпні 2020 року, звернувся до суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Славута» про визнання договору оренди землі недійсним. Просить визнати недійсним договір оренди землі від 15.01.2015 року, укладений між ним та ФГ "Славута", право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.02.2015 року за №8744286 та скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ФГ «Славута» та ОСОБА_1 від 15.01.2015 року щодо земельної ділянки, площею 4,0683 га, кадастровий номер 3524681900:02:000:0811.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2021 року прийнята заява про зміну предмета позову, зміною позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні належним йому майном, шляхом витребування у Фермерського господарства «Славута» земельної ділянки кадастровий номер 3524681900:02:000:0811 загальною площею 4,0683 га, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області; визнати недійсною державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681900:02:000:0811, що виникла на підставі договору оренди землі від 15.01.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Славута» (а.с.129-132).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 19.12.2014 року ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3524681900:02:000:0811 загальною площею 4,0683 га, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 2227, виданого 19.12.2014 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою.

На момент отримання спадщини позивачу було лише 19 років, він був зосереджений на питаннях здобуття освіти та роботи. Оскільки у його батьків також перебувають у власності земельні ділянки розташовані на території Зибківської сільської ради, які вони обробляли самостійно, він вирішив, що на період його навчання він залишить дані ділянки у користуванні батьків.

Навесні 2020 року позивачу стало відомо, що належна йому земельна ділянка використовується ФГ «Славута» на підставі укладеного та зареєстрованого договору оренди землі. Отримавши копію договору оренди землі від 15.01.2015 року, укладений між ФГ «Славута» та ОСОБА_1 , копію акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без дати, копію акту про передачу та прийом земельної ділянки без дати, копію уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, копію розрахунку орендної плати за 2017 рік та 2018 рік, копію платіжної відомості з орендної плати за 2017 рік та копію відомості на виплату орендної плати за 2018 рік та ознайомившись з даними документами, з`ясував, що договір оренди землі від 15.01.2015 року, номер запису про інше речове право в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 8744286 від 13.02.2015 року, Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без дати, акт про передачу та прийом земельної ділянки без дати він не підписував, підписи у договорі виконані не ним, а іншою особою.

Позивач стверджує, що не отримував кошти за використання належної йому земельної ділянки, підписи у відомостях на виплату орендної плати за 2018, 2017 роки виконані також не ним. Платіжні відомості по виплаті орендної плати за 2019 рік відповідач не надав, орендна плата за 2019 рік не виплачувалась. Повноваження за довіреністю на підписання договору оренди землі та отримання орендної плати, позивач нікому не надавав.

       Укладення договору оренди землі від 15.01.2015 року за відсутності його волевиявлення, порушує його законні права як власника земельної ділянки та є підставою для визнання такого правочину.

Представник відповідача ФГ «Славута» адвокат Супрун Л.В. подав відзив на позовну заяву, якою просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Так як вважає процесуальним порушенням прийняття судом зміни предмета позову, справа повинна розглядатися на підставі первісного поданого позову. На момент подання позову відповідачем не надано переконливих доказів що договірні документи ним не підписувалися. Стверджує, що саме ОСОБА_1 підписав договір оренди землі, акт визначення меж земельної ділянки. Протягом всього терміну дії договору власнику землі сплачувалась оренда, навіть у більшому розмірі. Договір оренди не може бути визнаний таким, що не укладався, якщо сторони протягом певного часу виконували його умови. Позивач з 2015 року не оспорював договірні зобов`язання, чим фактично визнавав договір (а.с.84-92 том 1).

У відповіді на відзив адвокат Горобець О. Л., представник позивача, заперечує проти доводів відповідача та вказує, що у відомостях про отримання орендної плати, підпис не власника землі, спірний договір оренди ним не підписаний, умови його не виконував (а.с.200-201 том 1).

Короткий зміст судового рішення, мотиви суду першої інстанції

       Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 1 червня 2021 року позов задоволений  повністю. Усунуті перешкоди  в користуванні належним  ОСОБА_1 майном шляхом витребування у Фермерського господарства «Славута»  земельної ділянки кадастровий номер 3524681900:02:000:0811 загальною площею 4,0683 га, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Визнана недійсною державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524681900:02:000:0811, що виникла на підставі договору оренди землі від 15.01.2015 року укладеного між ОСОБА_1  та Фермерським господарством «Славута», номер запису про інше речове право: 8744286 від 13.02.2015 року. Стягнуто з Фермерського господарства «Славута» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1681,60 грн; витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 10 296,60 грн.

Суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення власника землі на укладення договору оренди землі. Сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, відтак правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Короткий зміст апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу

       Не погоджуючись з судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01.06.2021 року в цивільній справі № 399/590/20 та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позовної заяви до Фермерського господарства «Славута» про визнання недійсним договору оренди землі - повністю.Стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачем, у зв`язку із розглядом справи.

       В обґрунтування вказує, що ухвала Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2020 року про зміну предмету позову  в  справі була винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

       Згідно з положеннями законодавства  до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Сторона може змінити або  предмет позову, або підставу позову, зміна в одному провадженні  і предмета позову, і його підстави - не допускається. В іншому випадку, наслідком буде подання стороною нового позову, який за змістом буде повністю або значно відрізнятися від первісного. До зміни предмету позову  позивач  обґрунтовував свої вимоги, посилаючись, у тому числі, на ст. ст. 202, 203, 207,  227, 628, 638 Цивільного кодексу України.Після зміни предмету позову, це новий віндикаційний позов - позов неволодіючого власника про витребування майна від незаконно володіючого не власника.Таким чином позивачу повинно було бути відмовлено судом у задоволені заяви про зміну предмету позову. 

       Хоча, згідно висновку експерта, складеного на виконання ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи по справі, договір оренди землі та акт передачі - не було підписано позивачем  ОСОБА_1 , але відомості про виплату орендної плати за 2017-2018 року були підписані самепозивачем. Дана обставина свідчить про обізнаність власника щодо укладення договору оренди землі та спростовує його твердження у позові, що останній не знав про укладення договору. Позивач отримував кошти за оренду належної йому землі як мінімум у період 2017-2018 роки, фактично, визнав укладений договір і його істотні умови та виконував його.

       Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подавався.

Рух справи в апеляційному суді

           Апеляційна скарга подана 1 липня 2021 року.

       8 липня 2021 року до апеляційного суду надішли матеріали цивільної справи.                Ухвалою суду від 19 липня 2021 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для усунення недоліків, допущених в оформленні справи, з підстав викладених в ухвалі.

       02 серпня 2021 року зареєстровано надходження матеріалів справи після дооформлення.

У період з 02 серпня 2021 року по 31 серпня 2021 року включно головуюча у даній справі перебувала у відпустці.

              06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, наданий строк для подачі відзиву.

Ухвалою від 04 жовтня 2021 року підготовчі дії у справі закінчені, справу призначено до розгляду на 10 листопада 2021 року.

10 листопада 2021 року в зв`язку з хворобою судді, що входить до складу колегії з розгляду даної справи, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 30 листопада 2021 року.

Обставини встановлені судом першої інстанції

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 4,0683 га, кадастровий номер 3524681900:02:000:0811, яка розташована за адресою: Зибківська сільська рада, Онуфріївського району, Кіровоградської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за №2227, виданим 19.12.2014 року (а.с.52 том 1) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31280622 від 19.12.2014 року (а.с.53 том 1).

З договору оренди землі від 15.01.2015 року, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Славута», в особі керівника Полового І.О., виходить, що земельна ділянка площею 4,0683 га, у тому числі ріллі 4,0683 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3524681900:02:000:0811 передана в оренду орендарю ФГ «Славута». Даний договір укладено на 7 (сім) років (а.с.54-55 том 1).

Відповідно до п. 46 зазначеного договору невід`ємними частинами договору є план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у використанні та встановлених земельних сервітутів (за наявності таких); акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; уточнений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області визначено склад земельних угідь, межі та розміри земельної ділянки № НОМЕР_1 за кадастровим номером 3524681900:02:000:0811, площею 4,0683 га згідно кадастрового плану та схеми розміщення (а.с.57 том 1).

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду встановлено, що орендодавець передав земельну ділянку № НОМЕР_1 га площею 4,0683 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення Зибківської сільської ради в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орендарю (а.с.58 том 1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №33688757 від 16.02.2015 року встановлено, що 13.02.2015 року за № 8744286 зареєстровано речове право – право оренди земельної ділянки. На підставі договору оренди землі б/н від 15.01.2015 року, укладеного між ФГ «Славута» та ОСОБА_1 . Об`єктом іншого речового права є земельна ділянка загальною площею 4,0683 га, розташована за адресою Кіровоградська область, Онуфріївський район, Зибківська с/рада, кадастровий номер земельної ділянки 3524681900:02:000:0811, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.60 том 1).

Згідно платіжної відомості № 5 орендна плата за 2017 рік, наявна інформація про видачу орендної плати на ім`я ОСОБА_2 (а.с.61 том 1).

Відповідно до відомості на виплату готівки №11 орендна плата за 2018 рік видана ОСОБА_1 (а.с.62 том 1).

Висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №399/590/20 від 26.03.2021 року №756/757/1224/21-27 (а.с. 54-60 том 2) встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , у досліджуваних документах, виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_1 : у договорі оренди землі від 15 січня 2015 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ «Славута» в особі керівника Полового Івана Олександровича (т.1, а.с. 140-143), який міститься на 4-му аркуші в графі «Орендодавець ___»; в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від «___» ___ 2014 р. (Т.1, а.145), який міститься в графі «Власник земельної ділянки ОСОБА_1 ___»; в акті про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду від «___» _____ 20___ року, укладеному між ОСОБА_1 та головою ФГ «Славута» Половим І.О. (т.1 а.146), який міститься в графі « ОСОБА_1 ___» виконані не самим ОСОБА_1 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 (не виключаючи природної схожості досліджуваних підписних почерків). Підписи від імені ОСОБА_1 у відомості на виплату готівки №11 орендна плата за 2018 рік (Т.1, а.138), який міститься зі зворотної сторони в рядку № 5 в колонці «Підпис про одержання»; у платіжній відомості №5 орендна плата за 2017 рік (Т.1, а.139), який міститься в рядку №3 в колонці «Підпис в одержанні», виконані самим ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд

          Представник відповідача адвокат Супрун Л. В. підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечив щодо мотивів оскарження, наполягав на відмові в задоволенні скарги.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом ст. 11 ЦК України  цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. За сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 13, 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену у спірній Угоді) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У разі ж відсутності такого волевиявлення, такий договір є неукладеним.

За вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, зокрема, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав;  б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків;  д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд першої інстанції на підставі достатніх, належних та переконливих доказів встановивши, що відповідач володіє і користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3524681900:02:000:0811 загальною площею 4,0683 га, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області на підставі договору оренди землі від 15 січня 2015 року, який не підписано орендодавцем, останньому земля належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 2227, виданого 19.12.2014 року Онуфріївською державною нотаріальною конторою, дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що цей договір є неукладеним, а отже не породжує для його сторін цивільні права та обов`язки, які можуть виникати на підставі договору оренди землі.

Такий висновок суду ґрунтується на повному з`ясуванні обставин справи та правильному тлумаченні судом норм ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 205,  207,  627,  638 ЦК України та ст. ст. 2, 4, 5, 6, 13, 14, 16 Закону України «Про оренду землі» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, та відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

Інших підстав для користування земельною ділянкою позивача відповідач в суді не навів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право позивача на земельну ділянку порушив відповідач.

У п. 7.27 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року № 145/2047/16-ц суд вказав: «Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97))».

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач правильно обрав спосіб захисту свого права, який передбачений законом, а саме усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування у відповідача земельної ділянки, що не суперечить вказаній правовій позиції Верховного Суду, повернення майна та витребування майна в розрізі заявлених обґрунтувань позову про усунення перешкод, є однорідним поняттям вимоги отримати своє майно.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення процесуального законодавства судом першої інстанції при прийнятті заяви про зміну предмету позову, апеляційний суд зазначає наступне.

У справі, яка переглядається, позивач ОСОБА_1 первісно заявив позов, яким оспорив правочин, просив визнати недійсним договір оренди землі. В подальшому на стадії підготовчого провадження змінив предмет позову, таким чином пред`явив негаторний позов до відповідача, який фактично користується його земельною ділянкою за відсутності для того установлених законом підстав.

Зокрема, ухвалою суду від 09.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.65-67 т.1).

Ухвалою суду від 09.10.2020 року прийнято заяву представника позивача адвоката Горобець О.Л. про зміну предмета позову у даній цивільній справі та постановлено розглянути позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Славута» з урахуванням змін, які наведені у заяві про зміну предмета позову (а.с.75-78, 129-132 т.1). Ухвалою суду від 05.05.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №399/590/20 та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 74-78 т.2).

Таким чином позивач на відповідній стадії розгляду справу, скориставшись своїм процесуальним правом змінив предмет позову, при цьому обґрунтування залишились попередні, тобто підстава позову: відсутність волевиявлення, оспорювання факту укладення правочину, те що спірний договір не підписував.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Більш того, статтею 376 ЦПК передбачено, які процесуальні порушення  можуть бути підставою для скасування або зміни рішення та які  є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення. Судом апеляційної інстанції не встановлено процесуальних порушень суду першої інстанції, які б вплинули на скасування судового рішення.

Другою підставою апеляційного оскарження відповідач визначив обізнаність позивача про укладений правочин, оскільки отримував належну орендну плату протягом 2017-2018 років. Протягом судового розгляду відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності (а.с.156-158 том 1).

Висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №399/590/20 від 26.03.2021 року № 756/757/1224/21-27 (а.с. 54-60 том 2) встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , у досліджуваних документах у відомості на виплату готівки №11 орендна плата за 2018 рік (Т.1, а.138), який міститься зі зворотної сторони в рядку № 5 в колонці «Підпис про одержання»; у платіжній відомості №5 орендна плата за 2017 рік (Т.1, а.139), який міститься в рядку №3 в колонці «Підпис в одержанні», виконані самим ОСОБА_1 . Однак, не зважаючи на доводи відповідача з приводу підписів про отримання орендної плати, суд дійшов правильного висновку про неукладеність договору оренди землі, за наслідком чого відновив порушені права власника розпоряджатися майном на свій розсуд, шляхом усунення перешкод в користуванні власністю, оскільки договір оренди землі позивач не підписував, істотні умови договору не погоджував, що підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна  вправі  вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном  позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов  може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню оскільки позивач правильно обрав спосіб захисту свого права, який передбачений законом.

Апеляційний суд, враховуючи положення статті 367 ЦПК, за якою справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, звертає увагу на наступне. Стороною відповідача доводи оскарження зводилися до переоцінки доказів, не згодою прийняття судом змін предмета позову. Стосовно вимоги про недійсність державної реєстрації, як наслідок захисту і відновлення порушеного права, доводи апеляційна скарга не містила.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді. Чинна норма ч. 3 ст. 26 Закону № 1952 визначає одним із можливих способів захисту права - скасування державної реєстрації прав, якщо наявність такого запису порушує права позивача. Суд першої інстанції за вимогою позивача і в спосіб ним обраний ухвалив рішення відносно реєстрації права оренди земельної ділянки, яке зареєстровано за відповідачем. Саме обґрунтовуючи зміни предмета позову, сторона позивача вказувала про скасування державної реєстрації, позовні вимоги виклавши як «визнання недійсною державну реєстрацію права оренди земельної ділянки», з підстав неукладеності договору оренди землі, так як скасування державної реєстрації права оренди забезпечить реальне відновлення порушеного права. Стосовно даної вимоги апеляційна скарга доводів не містить. Ця вимога заявлена за наслідком вимоги про усунення перешкод в користування власністю.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Славута» залишити без задоволення, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 червня 2021 року, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя         Л. М. Дьомич

Судді         С. І. Мурашко

  О. І. Чельник