Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2669/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       22.12.2021 Суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А., розглянувши заяву  ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м.Полтави у цивільній справі №552/2669/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до договору міни, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м.Полтави у цивільній справі №552/2669/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до договору міни, стягнення грошових коштів.

При цьому заявником не було сплачено судовий збір. Одночасно заявник звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 09 грудня 2021 року в задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м.Полтави у цивільній справі №552/2669/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до договору міни, стягнення грошових коштів залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Копію вказаної ухвали заявник одержала 13 грудня 2021 року.

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про усунення недоліків відповідно до ухвали суду від 09 грудня 2021 року.

У вказаній заяві також посилалась на обставини, які нею суду вже повідомлялися, та знову звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору з тих же підстав, лише їх деталізувавши.

Судовий збір нею сплачений не був, замість цього заявник знову звернулась до суду з клопотанням про звільнення її від спалити судового збору з тих же підстав.

У своїй заяві ОСОБА_1 слушно посилається на встановлений законом прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, починаючи з 1 грудня 2021 року, який становить 2393 грн. Але до свого клопотання знову долучає лише довідку Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та відомостей від 30 листопада 2021 року №1307 про розмір одержаної нею соціальної допомоги за надання соціальних послуг та відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Проте, розмір одержаної соціальної допомоги на рівні, що є значно меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, і який явно не надає особі можливості забезпечити свою життєдіяльність, сплатити комунальні послуги протягом місяця, забезпечити утримання належного заявнику майна, тощо, не надає можливість визначити майновий стан особи. Про інші джерела доходів заявник суду не повідомила.

Повідомляючи суду лише про вказану вище соціальну допомогу, заявник так і не надає суду відомостей про її майновий стан.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити, розстрочити сплату або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Статтею 190 ЦПК України надано визначення терміну «майно».

Згідно вказаної норми майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Тобто поняття «майновий стан» включає в себе в тому числі і доходи особи, але не є тотожним розміру одержаного доходу.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджено та введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Згідно вказаної форми декларації передбачається надання відомостей не тільки про розмір заробітної плати, інших виплат, а також від продажу майна, передання майна в оренду (лізинг), відомості про власне рухоме або нерухоме майно або одержане (передане) в лізинг, тощо.

Надана заявником інформація про розмір одержаної соціальної допомоги не свідчить про її скрутне матеріальне становище.

Крім того, заявник є надавачем соціальних послуг та отримувачем компенсації за надання соціальних послуг з 02 лютого 2019 року, що підтверджується довідкою №352 від 12 лютого 2019 року.

Але при зверненні у травні та червні 2019 року з позовом до суду нею було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3660,30 грн. (т. 1, а.с. 1, 66).

При апеляційному оскарженні рішення у березні 2020 року нею сплачено судовий збір в розмірі 4938,20 грн. (т. 2, а.с.56).

На час здійснення вказаних вище платежів заявник вже була надавачем соціальних послуг та отримувачем компенсації за надання соціальних послуг у вказаних нею розмірах.

Наведене підтверджує висновок суду про те, що розмір одержаних особою соціальних допомог не свідчить про її майновий стан.

Крім того, ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року (т. 2, а.с. 52-53), якою вирішено її клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач було роз`яснено, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

У вказаній ухвалі також зазначалось, що апелянт у підтвердження своїх доводів не надала ні банківських документів про відсутність інших коштів на її рахунках, ні довідки податкового органу про наявність можливого доходу з нерухомого майна, тощо.

При поданні до суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник вказаних вище документів також не надала.

Інші обставини, які вказує заявник, як то здійснення догляду за членом сім`ї або вчинення щодо заявника іншою особою протиправних дій, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не є підставою для звільнення особи від сплати судового збору.

Таким чином заявлене ОСОБА_3 аналогічне клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню також не підлягає.

Протягом встановленого судом строку (тобто до 21 грудня 2021 року включно, враховуючи день одержання нею копії ухвали суду) і до даного часу заявником недоліки заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами усунуті не були.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки недоліки, на які вказав суд в ухвалі від 09 грудня 2021 року, не усунуті, заяву ОСОБА_1 необхідно вважати неподаною та їй повернути.

Керуючись ст. 185 ЦПК України ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м.Полтави у цивільній справі №552/2669/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до договору міни, стягнення грошових коштів вважати неподаною та їй повернути.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                   О.А.Самсонова