КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/11101/2021

справа №369/13584/14-ц

УХВАЛА

09 грудня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Києво-Свтошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року, ухваленого під головуванням судді Ковальчук Л.М.

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, треті особи: Головне управління юстиції у Київській області, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київський обласний державний нотаріальний архів про визнання недійсним дублікату договору дарування, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зобов`язання скасувати його державну реєстрацію, зобов`язання скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна і визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

встановив:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, та просили ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним дублікат договору дарування 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений 23 квітня 1960 року Боярською держаною нотаріальною конторою Києво-Святошинського району Київської області, реєстровий №1092, дублікат виданий Київським обласним державним нотаріальним архівом 01 березня 2005 року, реєстровий номер №66;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 , виданого 27 квітня 2013 року Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою Київської області, реєстровий номер 1-231, на ім`я ОСОБА_4 ;

- зобов`язати КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області"скасувати державну реєстрацію 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_1 під літ. "А", квартира №2 , зареєстрованого в Державному реєстрі речового права власності 20 червня 2012 року за №282 в реєстровій книзі під №1, за реєстраційним номером майна згідно витягу з реєстру про державну реєстрацію прав №10493969 на ім`я ОСОБА_6 , зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у адміністративній справі №2-а-6848/11;

- зобов`язати Першу Київську обласну державну нотаріальну контору скасувати реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нерухомого майна - 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_1 під літ. "А", квартира №2 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №52138832224 від 27 квітня 2013 року, індексний номер №30400084, номер запису про право власності №827208, здійсненої за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 2032340 від 27 квітня 2013 року, на ім`я ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 7/50 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 під літ. "А", квартира №2 .

Вимоги обґрунтовані тим, що між позивачами та ОСОБА_4 тривалий час існує спір з приводу права власності на вказане у вимогах домоволодіння. ОСОБА_4 зверталась до суду з різними позовами, проте у їх задоволенні було відмовлено.

При розгляді справи №2-88/12 установлено, що ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 23 квітня 1960 року належала 1/2 частина домоволодіння, яку ОСОБА_6 потім заповів ОСОБА_4 . Поряд з цим, оскільки договір дарування не був зареєстрований, а з моменту його укладення і до дати смерті ОСОБА_6 будинковолодіння значно змінилося (зокрема шляхом самочинного будівництва). Фактично було відсутнє майно у цьому домоволодінні, яке ОСОБА_6 міг би заповісти ОСОБА_4 .

Поряд з цим, в грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області як адміністративного суду (справа №2-а-6848/11) з позовом до КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", без залучення до участі у справі заінтересованих осіб, зокрема: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За наслідками вирішення справи №2-а-6848/11 та на підставі рішення суду у цій справі ОСОБА_4 змогла отримати дублікат договору дарування від 23 квітня 1960 року, зареєструвати його у встановленому законом порядку та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 .

В подальшому рішення у справі №2-а-6848/11 скасовано.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено:

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2013 року на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , виданого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Київської області Грисюк О.В., за реєстровим № 1-231 від 27 квітня 2013 року на ім`я ОСОБА_4 .

Зобов`язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» скасувати державну реєстрацію 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_3 , зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за № 282 в книзі 1, за реєстраційним номером майна згідно витягу про державну реєстрацію прав № 10493969 на ім`я ОСОБА_6 , зареєстрованого на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року по справі № 2-а-6848/11.

У решті позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справа Вищого спеціалізованого судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2016 року залишено без змін.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині задоволених вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Зазначає, що участі у справі не приймала, проте ухваленим рішенням вирішено питання про її права та інтереси.

Вказує, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно на час розгляду справи не досягла повноліття.

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , але такі особи, зокрема як законні представники, не приймала участі у справі. Відповідач ОСОБА_4 є її бабусею.

Вказує, що на підставі договорів дарування від 08 серпня 2014 року їй належить 1/2 частина будинковолодіння та земельної ділянки, а тому саме вона мала бути відповідачем у справі за позовом, який подано в грудні 2014 року.

В іншому апеляційна скарга не містить викладу мотивів щодо незгоди із заявленими вимогами та ухваленим рішення, крім тези, яка не знайшла подальшого обґрунтування, що заявлені вимоги є похідними від вимоги про скасування реєстрації 1/2 частини будинку.

Позивачами подано відзив на апеляційну скаргу. Посилаються на те, що рішення є законним, ухвалено у спорі з належними сторонами.

В судовому засіданні позивачі та представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 заперечували проти апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 апеляційну скаргу підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, Комунальне підприємств "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", а також ОСОБА_1 подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності відповідачів, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю у зв`язку із наступним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року в справі №2-88/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області», Головне управління юстиції в Київській області, про визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування, в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області», Головне управління юстиції в Київській області про визнання договорів дарування недійсними та визнання права власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування, відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року залишено без змін.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року відмовлено.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2012 року установлено, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 , який за договором дарування від 23 квітня 1960 року подарував половину домоволодіння, яке на час дарування складалось з одного одноповерхового будинку дерев`яного, мазаного, критого шифером, на 5 кімнат, 1 кухню, 1 веранду розміщеного на земельній ділянці, ОСОБА_6 .. Власником іншої половини будинку після смерті ОСОБА_5 стала його дружина ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 квітня 1980 року.

Рішенням виконавчого комітету від 04 грудня 1991 року проведено перерозподіл часток вказаного будинку і на підставі вказаного рішення і довідки виконавчого комітету Горенської сільської ради народних депутатів від 23 грудня 1991 року №4328/7 ОСОБА_11 було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння від 08 січня 1992 року, яким засвідчувалося її право власності на 43/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Виконавчим комітетом Горенської сільської ради 08 січня 1992 року на ім`я ОСОБА_11 видано свідоцтво про право власності на 43/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

17 березня 1992 року ОСОБА_11 подарувала ОСОБА_2 17/50 частин вказаного будинку, а інші 26/50 частин жилого будинку подарувала ОСОБА_12

06 червня 2000 року ОСОБА_6 склав на ім`я ОСОБА_4 заповіт на все належне йому на праві власності майно. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13 жовтня 2000 року ОСОБА_4 звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ..14 червня 2006 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не надано правовстановлюючого документу на спадкове майно. Судом було встановлено, що ОСОБА_6 ніколи не мав оригіналу договору дарування від 23 квітня 1960 року, і взагалі цей договір дарування на день відкриття спадщини ніким не реєструвався у встановленому законодавством порядку ні у Горенській сільській раді, ні у БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області, тобто не мав державної реєстрації, а тому не мав права власності на половину будинку, зазначеного у договорі дарування.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2013 року у справі №2-78/12 за позовом ОСОБА_4 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 08 січня 1992 року та визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у справі №2-а-6848/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про визнання незаконним та скасування технічного висновку, адміністративний позов задоволено, визнано незаконним та скасовано технічний висновок від 17 жовтня 1990 року та висновок Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про перерозподіл частин у спільній власності на домоволодіння будинку АДРЕСА_1 ; визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію свідоцтва про право особистої власності на 43/50 частин, записану в реєстрову книгу №282 будинку АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_11 від 08 січня 1992 року; зобов`язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати дублікат, що має силу оригіналу договору дарування половини будинку в с. Горенка, Києво-Святошинського району, Київської області, посвідченого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву 01 березня 2005 року за реєстровим № 1092; зобов`язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в штампі самочинного будівництва технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 (інвентарна справа № 839) зазначити приміщення: І 1-1, 1-7, 1-8, 1-10, 1-12, 1-13, ІІІ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, IV 3-5, 3-6, 2-6, 2-5.

Разом з тим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2013 року за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд постанови суду у зв`язку із нововиявленими обставинами постанову Києво-Святошинського районного суду від 30 березня 2012 року скасовано, провадження у адміністративній справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2013 року залишено без змін.

На підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2012 року у справі № 2-а-6848/11, ОСОБА_4 зареєструвала Дублікат договору дарування (Р№ 66) 01 березня 2005 року на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 в розмірі 1/2 частки, в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» в Державному реєстрі речового права власності від 20 червня 2012 року за №282 в книзі під №1 за реєстраційним номером майна згідно витягу з реєстру про державну реєстрацію прав № 10493969.

В подальшому ОСОБА_4 27 квітня 2013 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Київської області Грисюк О.В. видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_6 на підставі договору дарування, посвідченого 23 квітня 1960 року за реєстровим №1092 Боярською державною нотаріальною конторою, дублікат якого зареєстровано 01 березня 2005 року ОСОБА_13 , державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву за реєстровим №66, який зареєстрований Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 20 червня 2012 року за №282 в реєстрову книгу під №1, реєстраційний номер майна згідно витягу з реєстру по державну реєстрацію прав №10493969. Вказана 1/2 частина житлового будинку зазначена в технічному паспорті, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 19 грудня 2004 року №282 на будинок АДРЕСА_1 під літ. А, квартира №2 , яка має загальну площу 76,8 кв.м, житлову площу - 42,1 кв.м.

Частково задовольняючи позовні вимоги та визнаючи свідоцтво про право на спадщину недійсним і скасування державної реєстрації, суд виходив з установлених обставин справи, згідно із якими такі документ та дія вчинені у зв`язку із судовим рішенням, яке в подальшому було скасовано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційним судом установлено наступне.

Оскільки оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено лише в частині, то і оцінка впливу рішення на права та інтереси ОСОБА_1 має розглядатися виключно в межах задоволених вимог та яким чином вони стосуються особи скаржника.

Відповідно до даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 червня 2021 року №262809805, ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 08 серпня 2014 року є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222482401:01:006:5006 та 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 76,8, житловою 42,1 кв.м. Опис: 1/2 частина ж/б під літ. А; квартира №2 .

Також установлено, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться справа №369/12594/19 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про визнання недійсними правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 набула у власність вказане вище майно.

Згідно статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до статті 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Цивільний процесуальний закон також як учасників справи виділяє третіх осіб, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін, або якщо третя особа має свої вимоги щодо предмету спору.

Відповідно до установлених обставин, позивачами у цій справі, зокрема, оскаржувались свідоцтво про право на спадщину, яке стосується ОСОБА_4 у зв`язку із прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_6 , та державна реєстрація нерухомого майна за ОСОБА_6 , яке успадкувала ОСОБА_4 .

Зазначені вимоги стосувались виключно особи ОСОБА_4 та підстави позову обґрунтовані з посиланням саме на відповідні правовідносини і події, що передували виникненню цього спору.

Отже судом ухвалено рішення у спорі, що існував виключно між сторонами, які приймали участь у справі.

ОСОБА_1 не може уважатися належним відповідачем за вимогами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, оскільки таке видано ОСОБА_4 , відповідачу у справі.

Також ОСОБА_1 не може уважатися належним відповідачем за вимогами про скасування державної реєстрації майна за ОСОБА_6 , оскільки від цього юридичного факту залежить виникнення спадкових прав виключно у ОСОБА_4 .

З вказаного слід дійти висновку, що судом першої інстанції не вирішено питання про права ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга не містить інших обґрунтованих доводів на спростування заявлених вимог та рішення суду в частині задоволених вимог.

Відповідно до пункту 3 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 362, 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Свтошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2015 року - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова