Справа № 419/2124/21

Провадження № 2/419/395/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року                      смт Новоайдар Луганської області

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Харченко О.М., звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовною заявою до Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на день смерті мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в складі сім`ї одна.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Згідно заповіту, посвідченого секретарем Гречишкінської сільської ради Новоайдарського району Луганської області Гречишкіною Н.О. 10 серпня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №49, ОСОБА_2 заповіла своє право на земельну частку згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0092532 та земельну ділянку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №051853 ОСОБА_1 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом та в установлений законом строк прийняв спадщину.

На звернення позивача щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кузьменко М.С. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ №0092532; земельну ділянку №852 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №051853.

Щодо спадкування земельної ділянки №1007 нотаріусом було роз`яснено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4423181200:10:005:0154, розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, Гречишкінська сільська рада, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №386981, виданого Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 19 жовтня 2011 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 442310001000735, виділена із земель, які входять до складу земель по Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0092532, - не зазначена у заповіті, так як Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №386981, виданий Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 19 жовтня 2011 року, тобто після посвідчення заповіту секретарем Гречишкінської сільської ради Новоайдарського району Луганської області Гречишкіною Н.О. 10 серпня 2007 року. Для вирішення питання спадкування цієї земельної ділянки позивачу було рекомендовано звернутися до суду.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку №1007, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4423181200:10:005:0154, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач вважається повідомлений у встановленому законом порядку згідно положень ч.5 ст. 130 ЦПК України, також у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Новоайдарської селищної ради – Шопін І. в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника відповідача, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та копію спадкової справи, суд доходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.02.2013 року (а.с.11).

Згідно копії довідки №98, виданої 29.07.2013 року Гречишкинською сільською радою, на день смерті ОСОБА_2 мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в складі сім`ї одна (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Згідно заповіту, посвідченого секретарем Гречишкінської сільської ради Новоайдарського району Луганської області Гречишкіною Н.О. 10 серпня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №49, ОСОБА_2 заповіла своє право на земельну частку згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0092532 та земельну ділянку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №051853 ОСОБА_1 (а.с.8).

Факт належності вищевказаного заповіту ОСОБА_1 також підтверджується копією рішення Новоайдарського районного суду Луганської області у справі №419/1258/13-ц від 27.09.2013 року (а.с.9-10).

З копій матеріалів спадкової справи, встановлено, що заявою від 31.07.2013 року ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Кузьменко М.С. 31.07.2013 року за №106/2013, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

На звернення позивача щодо спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кузьменко М.С. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на: право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ №0092532 (а.с.15, 16); земельну ділянку №852 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №051853 (а.с.13, 14).

28.05.2009 року Розпорядженням голови Новоайдарської районної державної адміністрації №198 затверджено технічну документацію та вирішено безоплатно передати у власність 170 громадянам власникам 166 сертифікатів земельні ділянки (згідно з додатком) (а.с.18).

З копії списку власників сертифікатів, що є додатком до розпорядження голови райдержадміністрації від 28.05.2009 року №198, вбачається, що під №149 значиться ОСОБА_2 власниця сертифікату серії ЛГ №0092532, якій виділено земельну ділянку №1007, площею 0,9506 га (а.с.19-20).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №386981 від 19.10.2011 року ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,9506 га, кадастровий номер 4423181200:10:005:0154 (а.с.17).

Листом та вих. №493/02-31 від 10.09.2021 року (а.с.23) нотаріусом було роз`яснено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4423181200:10:005:0154, розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, Гречишкінська сільська рада, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №386981, виданого Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 19 жовтня 2011 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 442310001000735, виділена із земель, які входять до складу земель по Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0092532, - не зазначена у заповіті, так як Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ №386981, виданий Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 19 жовтня 2011 року, тобто після посвідчення заповіту секретарем Гречишкінської сільської ради Новоайдарського району Луганської області Гречишкіною Н.О. 10 серпня 2007 року. Для вирішення питання спадкування цієї земельної ділянки позивачу було рекомендовано звернутися до суду.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, частиною 1статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1245 ЦК України).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України  спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.1,5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, обставинами, які підлягають встановленню та доказуванню у даній справі, є встановлення кола спадкоємців і прийняття спадщини спадкоємцями, наявність підстав для переходу права власності в порядку спадкування.

Частиною першою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись з позовом ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності у порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_2 земельної ділянки № 1007, яка розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, Гречишкінська сільська рада.

Під час судового розгляду встановлено, що вказана земельна ділянка була безоплатно передана ОСОБА_2 у власність на підставі розпорядження голови Новоайдарської РДА Луганської області № 8 від 28.05.2009 «Про затвердження технічної документації та безоплатну передачу у власність земельних ділянок 170 громадянам власників 166 сертифікатів» та на ім`я спадкодавиці 19.10.2011 Новоайдарською районною держадміністрацією було видано державний акт серії ЯЛ № 386981 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 4423181200:10:005:0154.

Отже, вказана земельна ділянка передана у власність спадокодавцю ОСОБА_2 на підставі сертифікату ЛГ 0092532, який посвідчував право останньої на земельну частку пай у КСП «Прогрес» с. Гречишкіне Новоайдарського району Луганської області та вказаний сертифікат входив до спадкової маси на час складання заповіту.

Таким чином, спірна земельна ділянка була виділена ОСОБА_2 у 2009 році після складення та посвідчення заповіту спадкодавцем, померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заповіт посвідчений від імені ОСОБА_2 10.08.2007, є чиним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, відповідно до якого остання заповіла своє майно позивачу, а саме право на земельну частку пай згідно сертифікату серії ЛГ № 0092532, державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ № 051853 та грошові вклади.

Встановлено, що нотаріусом Сальнікову С.В. видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЛГ №0092532 та земельну ділянку №852 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ №051853.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивач  є спадкоємцем за заповітом після смерті його баби ОСОБА_2 і згідно до вимог ст. 1269 ЦК України  прийняв спадщину у встановлений законом строк.

Згідно копії спадкової справи інших спадкоємців не встановлено. Ці обставини сторонами не оскаржені та підтверджуються матеріалами справи.

Проте, у матеріалах справи міститься копію державного акту серії ЯЛ № 386981, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: АДРЕСА_1 .

Отже, суд доходить до висновку про те, що спірна земельна ділянка входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_2 згідно ст 1218 ЦК України і має успадковуватись за законом, а не за заповітом, оскільки вона виділена останній у приватну власність за життя, що підтверджується копією державного акту серії ЯЛ № 386981, проте не охоплена заповітом, а тому суд доходить висновку, що нотаріусом правильно відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право спадщини за заповітом.

Проте, суд зазначає, що у даному випадку нотаріус повинен був роз`яснити спадкоємцю – ОСОБА_1 положення ст. 1245 ЦК України, з метою реалізації останнім права на спадкування за законом майна після смерті ОСОБА_2 , яке не охоплене заповітом.

Беручи до уваги той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 у встановленому законом оформила право власності на земельну ділянку №1007, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4423181200:10:005:0154, що підтверджується відповідним державним актом, спір між спадкоємцями відсутній, оскільки інших спадкоємці відсутні згідно копії спадкової справи та позивач не позбавлений права успадкувати вказану земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті своєї баби, суд не знайшов підстав для задоволення даного позову, так як по суті відсутній спір між сторонами та питання про спадкування можливо вирішити у позасудовому порядку, а тому позов є необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2021 року.

Суддя                                                                        Ю. О. Глазкова