Справа № 298/378/21

Номер провадження 3/298/308/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №000891 від 18 лютого 2021 року, складеного начальником СП відділення поліції №2 Ужгородського ГУНП, капітаном поліції Ю.Пильник, «18.02.2021р. о 14:05 год. в с.Люта, по вул. Центральній, гр. ОСОБА_1 перебував на автобусній зупинці та не мав при собі документ, який засвідчує особу, чим порушив вимоги постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 п.п.2 п.9, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП».

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суддя приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із  ст.7 КУпАП  ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Крім того, при ухваленні рішення суддею враховується, що у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма закону є бланкетною, тобто не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 18.02.2021 р. о 14:05 год. в с.Люта, по вул. Центральній, гр. ОСОБА_1 перебував на автобусній зупинці та не мав при собі документ який засвідчує особу, чим порушив вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 п.п.2 п.9.

Однак, Постанова КМУ №1236 від 9 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у редакції станом на 18 лютого 2021 року, не містить підпункту 2 пункту 9.

Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення вказане невірне посилання на конкретний пункт постанови КМУ, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та позбавляє суд можливості встановити склад правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ.

Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.

Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №000891 від 18 лютого 2021 року, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно ст. 252 КУпАП, суддя приходить переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №000891 від 18 лютого 2021 року, складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим.

Що стосується рапорту працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, то такий, на переконання судді, не є належним доказом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки відноситься до внутрішніх службових документів, складений зацікавленою особою начальником СП відділення поліції №2 Ужгородського ГУНП, капітаном поліції Ю.Пильник, який в тому числі здійснював оформлення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, суддею звертається увага на те, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо виявлення ОСОБА_1 без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, саме в с.Люта, по вул. Центральній, на автобусній зупинці.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява №926/08), суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, враховуючи практику ЄСПЛ, оцінюючи обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.

У зв`язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя                                                                                         Зизич В.В.