Справа № 196/1039/20

№ провадження 2/196/435/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року  Царичанський  районний суд Дніпропетровської області в складі:

                головуючого судді:                                              Руснака А.І.

                секретаря судового засідання:                            Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вказує, що 14.08.2019р.  приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №13294 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

01.09.2020р. йому надіслано супровідний лист, згідно якого приватним виконавцем Клименко Р.В. 01.09.2020р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62916095 про стягнення з нього боргу на користь ТОВ «Мілоан».

Він зареєстрований в АДРЕСА_1 . Адреса зазначена приватним виконавцем: АДРЕСА_2 , де він нібито зареєстрований.

Приватний нотаріус не мав законних підстав вчиняти виконавчий напис про стягнення боргу у безспірному порядку.

Відповідно до ст.87 Закону України «про нотаріат» для стягнення грошових коштів або витребування від боржника майна нотаріуси  вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/20084/14 від 22.02.2017, залишено без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., якою визнано незаконною та не чинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13294, вчинений 20.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «Мілоан», стягнути судовий збір за подачу заяви в розмірі 840.80 грн. та заяви за забезпечення позову в розмірі 420.20 грн.

03.11.2020 р. на адресу суду від ТОВ «Мілоан» надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що 13.03.2020р. між ними та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту №1842078, на підставі якого ними було надано кредит шляхом безготівкового переказу коштів на емітовану банківську карту ОСОБА_1 в розмірі 12000 грн. з кінцевим строком повернення до 12.04.2020р. Станом на дату подання заяви заборгованість становила 26220 грн. ОСОБА_1 10.07.2020р. отримав претензію  від 11.06.2020р., а виконавчий напис було вчинено 20.07.2020р., протягом усього часу незгоду з розміром заборгованості ОСОБА_1 не висловив та не намагався встановити зв`язок з ними. На момент вчинення виконавчого напису дійсно існувала заборгованість, безспірність якої було засвідчено нотаріусом, не вирішених по суті спорів щодо факту наявності кредитної заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису між ними та ОСОБА_1 не існувало. Вказали, що для вчинення виконавчого напису, подали нотаріусу оригінал Кредитного договору, довідку про ідентифікацію позивача, виписку з особового бухгалтерського рахунку боржника. Щодо місця проживання ОСОБА_1 , вказали, що виконавчі дії  провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника, або місцезнаходженням його майна. обслуговуючим банком ОСОБА_1 є АТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться у м.Києві, що дає підстави приватному  виконавцю здійснювати виконавчі дії саме в м.Києві. Прохають відмовити в задоволенні позовних вимог.

В доповненні до позовної заяви від 16.11.2020р. позивач ОСОБА_1 прохав не досліджувати  заявлені ТОВ «Мілоан» вимоги, оскільки вони стосуються суми нарахованого боргу, що не є предметом спору у даному випадку, знаходяться поза межами позовних вимог, і є неналежними та недопустимими доказами.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

         Представник відповідача - ТОВ «Мілоан» в судове засідання не з`явився, однак до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому прохали відмовити у задоволенні позову.

Відповідач – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи, будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клименко Р.В. в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що  приватним виконавцем Клименко Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №62916095 від 01.09.2020р. на підставі виконавчого напису №13294 від 20.07.2020р. вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованості в розмірі 26 220 грн. (а.с.5).

Згідно кредитного договору №1842078 від 13.03.2020р. ОСОБА_1 отримав кредит від ТОВ «Мілоан» у розмірі 12000 грн. строком на 30 днів з 13.03.2020р., термін повернення 12.04.2020р. (а.с.58-60), що підтверджується платіжним дорученням №16528264  від 13.03.2020 (а.с.62).

Позивачу ОСОБА_1 від 11.06.2020р. вих №25769883629/ВМ було надіслано претензію від ТОВ «Мілоан» (а.с.70).

Згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором №1842078 станом на 11.06.2020р. заборгованість складає  26 220 грн. (а.с.73).

Згідно довідки Могилівської сільської ради від 01.06.2021р. №834 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . (а.с.122).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Проте, у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, вчиняючи 20.07.2020 року спірний виконавчий напис, приватний нотаріус Горай О.С. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, оскільки укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

  Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.  Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, суд не вважає приватного нотаріуса належним відповідачем у даному спорі через наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".

Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього боргових зобов`язань перед кредитором, про які вказано у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн., а також за розгляд позовної заяви 840,80 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, зазначені витрати зі сплати судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15,  16,  18 ЦК України, ст. ст.  2,  4,  5,  7,  12,  76, 8 9,  141,  247,  258,  259,  263,  264,  265,  268,  280-283, 352,  354,  355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Міністерства юстиції України Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню– задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олегом Станіславовичем 20 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №13294 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Мілоан» заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан»  (04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 40484607) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця  села Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_1 виданий  Царичанським РВУМВС України в Дніпропетровській області 10.01.2005 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 1261, 20 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.12.2021 року.

          Суддя:                                                                                                   А.І. Руснак