ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 грудня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/797/18

Головуючий у першій інстанції – Кузюра В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/16/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступники померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

відповідач: Бобровицька міська об`єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області у складі судді Кузюри В.О. від 26 вересня 2018 року, місце ухвалення рішення м.Бобровиця у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

                           В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, та визначити йому додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_3 вказував, що він є спадкоємцем після смерті його рідної тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначав, що за життя ОСОБА_5 заповіту не складала, він є спадкоємцем за законом за правом представлення, і бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5 . Позивач стверджував, що в останні дні відведеного законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини він перебував на лікуванні, внаслідок чого пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 26.09.2018 року, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.09.2018 року, як незаконне та необ`єктивне, провадження у справі закрити з підстав відсутності предмету спору. Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_4 не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді даної справи, при цьому, суд оскаржуваним рішенням від 26.09.2018 року вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції при розгляді даного спору по суті поверхнево та упереджено з`ясував обставини справи, не дослідив відповідні докази, не дотримався норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги вказують, що єдиним спадкоємцем першої черги, за правом представлення, відповідно до статті 1261; ч.1 статті 1266, ч.3 статті 1268 ЦК України, став рідний онук ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , який є рідним братом по матері ОСОБА_4 . Брат апелянта ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому, єдиним спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_6 , є ОСОБА_4 . В доводах апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що позивач ОСОБА_3 , згідно ч.1 статті 1265 ЦК України, був спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що після смерті бабусі ОСОБА_5 , її онук ОСОБА_6 залишився проживати за її місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , де помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і був похований. За життя ОСОБА_6 постійно проживав із ОСОБА_5 за вказаною адресою, допомагав їй у веденні господарства, що підтверджується актом від 04.11.2017 року. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції при розгляді даної справи по суті належним чином не з`ясував коло спадкоємців ОСОБА_5 , що призвело до невірного вирішення справи, та незалучення судом ОСОБА_4 до участі у розгляді справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що після смерті сина ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , спадщину прийняли у рівних частинах (по 1/2) ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В доводах апеляційної скарги ОСОБА_4 не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 на підставі медичної довідки філії ”Центру охорони здоров`я” Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 20.09.2013 року. Оскільки ОСОБА_3 хворів з 05.08.2013 року по 20.09.2013 року, а суд першої інстанції оскаржуваним рішенням від 26.09.2018 року задовольнив його позовні вимоги через п`ять років з дня смерті ОСОБА_5 . Доводи апеляційної скарги стверджують, що при розгляді даної справи суд першої інстанції безпідставно не встановив: коло спадкоємців прямої родинної лінії після смерті ОСОБА_5 , коло спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , а також наявність спадкових справ, відкритих у Сьомій Київській державній нотаріальній конторі, а саме, №1165/2009, відкритої після смерті ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_5 , та №493/2017, відкритої після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_4 необгрунтовано не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді даної справи, при цьому, суд оскаржуваним рішенням від 26.09.2018 року вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки.  

Як вбачається із копії актового запису про смерть №20967 від 18.12.2019 року, надісланого на запит Чернігівського апеляційного суду Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .           

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09.12.2020 року до участі у справі було залучено правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 . Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09.12.2021 року до участі у справі було залучено правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

У    відзиві    на    апеляційну    скаргу    представник    ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Степанчук О.М. просить апеляційне провадження у справі №729/797/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , закрити.   

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_4 підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Степанчук О.М. просила апеляційне провадження у справі №729/797/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , закрити. Оскільки апелянтом не доведено, що оскаржуваним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2018 року вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 , та не встановлено настання для нього будь-яких негативних наслідків.            

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник Бобровицької міської ради Чернігівської області, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с.5, том 1).

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.09.2018 року, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції зазначив, що на спадщину може претендувати територіальна громада, так як в передбачений чинним законодавством строк ОСОБА_3 не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Судом враховано, що ОСОБА_3 в період закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини захворів, що підтверджується довідкою із лікувального закладу, і за даних обставин, суд першої інстанції вважав, що шестимісячний строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, пропущено із поважних причин, і тому вимоги заявленого позову підлягають задоволенню.           

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 стверджують, що при розгляді даної справи суд першої інстанції безпідставно не встановив: коло спадкоємців прямої родинної лінії після смерті ОСОБА_5 , коло спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , коло спадкоємців після смерті ОСОБА_6 , а також наявність спадкових справ, відкритих у Сьомій Київській державній нотаріальній конторі, а саме, №1165/2009, відкритої після смерті ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_5 , та №493/2017, відкритої після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_4 необгрунтовано не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді даної справи, при цьому, суд оскаржуваним рішенням від 26.09.2018 року вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки.  

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із копії спадкової справи №493/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , наданої Сьомою київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною бабою ОСОБА_6 (а.с.142-224, том 1).

18.10.1989 року між матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_8 (після укладення шлюбу - ОСОБА_9 ) та ОСОБА_7 було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_6 (а.с.145,зворот; 146, 146, зворот, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7  

21.10.2017 року із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_6 , звернувся ОСОБА_4 (а.с.143, том 1).

07.10.2017 року (а.с.153, том 1) із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , звернувся ОСОБА_3

12.06.2019 року завідувачем Сьомої київської держнотконтори на адресу ОСОБА_3 було направлено листа, в якому зазначалось про необхідність надати докази родинних відносин з померлим ОСОБА_6 (а.с.163, том 1).

02.07.2020 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.223, том 1), з якого вбачається, що на підставі статті 1262 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1990 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частки квартири АДРЕСА_2 (спадкова справа №493/2017, зареєстровано в реєстрі за №2-800). Матеріали вказаної спадкової справи містять в собі відповідний Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.224, том 1).              

Матеріали цивільної справи містять в собі акт про підтвердження спільного проживання від 04.11.2017 року (а.с.71-72, том 1), відповідно до якого, мешканці м.Бобровиця Чернігівської області, сусіди ОСОБА_5 , яка була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 , склали і підписали даний акт на підтвердження того факту, що ОСОБА_6 - внук ОСОБА_5 , починаючи з липня 2011 року по серпень 2017 року, проживав з нею за вказаною адресою.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.144, зворот, том 1), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Бобровиця Чернігівської області.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 20.09.2018 року (справа №755/5614/18) (а.с.59-62, том 1), було задоволено заяву ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14.03.2013 року.   

Не погоджуючись із даним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 20.09.2018 року, ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.06.2020 року (справа №755/5614/18) (а.с.193-195, том 1), апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Скасовано рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 20.09.2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: сьома Київська державна нотаріальна контора, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту спільного проживання, та залишено заяву без розгляду.

Як вбачається із копії спадкової справи №450/2017, заведеної Бобровицькою державною нотаріальною конторою після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а.с.16-23, том 2), 23.10.2017 року із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 тітки ОСОБА_5 та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернувся ОСОБА_3 (а.с.17, том 2).

Згідно відповіді державного нотаріуса Бобровицької райдержнотконтори від 23.10.2017 року (а.с.19, 19,зворот, том 2), ОСОБА_3 було запропоновано надати відповідні документи для відкриття спадкової справи після спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини. 

04.01.2019 року ОСОБА_3 звернувся до Бобровицької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його тітки ОСОБА_5 , в якій вказував, що 26.09.2018 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області (справа №729/797/18), йому було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.19, зворот, том 2).

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 07.07.2021 року від 07.07.2021 року (справа №753/1122/20) (а.с.150-155, том 2), відмовлено у задоволенні  позовних вимог ОСОБА_4 до територіальної громади Дарницького району міста Києва в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, територіальної громади міста Бобровиці Чернігівської області в особі Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області, треті особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Бобровицька районна державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.       

Відповідно до статті 1216 ЦК України, яка регламентує поняття спадкування, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно приписів статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Право на ефективний судовий захист регламентовано також статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ’’Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції’’.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц, провадження №14-511цс18, зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, як вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача.

За теоретичним визначенням ’’відповідач’’ - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу (стаття 13 ЦПК України). Установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Отже, за приписами закону позивач самостійно визначається з колом осіб, які є відповідачами у справі.

За змістом норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі, як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається із копії спадкової справи №493/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , наданої Сьомою київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною бабою ОСОБА_6 (а.с.142-224, том 1).

18.10.1989 року між матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_8 (після укладення шлюбу - ОСОБА_9 ) та ОСОБА_7 (сином ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_6 (а.с.145,зворот; 146, 146,зворот, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7  

21.10.2017 року із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_6 , звернувся ОСОБА_4 (а.с.143, том 1).

07.10.2017 року (а.с.153, том 1) із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , звернувся ОСОБА_3

12.06.2019 року завідувачем Сьомої київської держнотконтори на адресу ОСОБА_3 було направлено листа, в якому зазначалось про необхідність надати докази родинних відносин з померлим ОСОБА_6 (а.с.163, том 1).

02.07.2020 року державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори було видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.223, том 1), з якого вбачається, що на підставі статті 1262 ЦК України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1990 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частки квартири АДРЕСА_2 (спадкова справа №493/2017, зареєстровано в реєстрі за №2-800). Матеріали вказаної спадкової справи містять в собі відповідний Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.224, том 1).              

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Бобровицького районного суду Чернігівської області з позовом, в якому просив визнати причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, та визначити йому додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2-3, том 1).

Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_4 необгрунтовано не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді даної справи, при цьому, суд оскаржуваним рішенням від 26.09.2018 року вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки.  

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що не залучивши до участі у справі у належному статусі ОСОБА_4 , суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не перевірив тих обставин, що предметом даного позову є питання, які фактично стосуються і впливають на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_4 .            

Відповідно до приписів п.4 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За даних обставин, виходячи із положень п.4 ч.3 статті 376 ЦПК України, за наявності обов`язкової підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.09.2018 року, та ухвалення нового судового рішення, інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо невірного вирішення спору судом першої інстанції по суті не впливають на суть даної правової ситуації у справі.           

При цьому, необхідно зазначити, що приписами статті 51 ЦПК України, яка регламентує залучення до участі у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача, не передбачено вчинення вказаних процесуальних дій на стадії апеляційного розгляду справи.      

Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа ’’Серявін та інші проти України’’ (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги п.4 ч.1, п.4 ч.3 статті 376 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 необхідно задовольнити. При цьому, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.09.2018 року - скасувати. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. 

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

                         П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до Бобровицької міської об`єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий:                                            Судді: