Справа №991/7647/21

Провадження №21-з/991/25/21

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

21 грудня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Возна К.М.,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Шевченко Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гречишкіна Віталія Вікторовича про виправлення арифметичної помилки у ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

06.12.2021 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Гречишкіна В.В. задоволено, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.11.2021 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України задоволено, застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 03.02.2022 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 998 800 грн 00 коп, що відповідає 440 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі внесення застави постановлено покласти на підозрюваного обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження та за визначеною ними періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м. Чернігів, Чернігівська область), без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими свідками у провадженні; 4) повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; 5) здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну строком до 03.02.2022 включно та у задоволенні апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Т.Ю. відмовлено.

15.12.2021 прокурор САП Гречишкін В.В. подав до суду заяву про виправлення очевидної арифметичної помилки, допущеної у судовому рішенні.

Посилається на таке.

Суд апеляційної інстанції допустив очевидну арифметичну помилку при розрахунку строку дії ухвали від 06.12.2021. Так, клопотання сторони обвинувачення про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу було подане слідчому судді 12.11.2021 та містило прохання визначити строк його дії терміном на 60 днів. Отже, станом на 12.11.2021 60-тиденний строк тримання під вартою мав закінчитися 10.01.2022. Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що клопотання задоволено в повному обсязі, тобто із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком саме на 60 днів до 03.02.2022 включно, що є очевидною арифметичною помилкою.

Просить виправити арифметичну помилку, допущену в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021 у частині визначення строку дії запобіжного заходу.

У запереченнях на заяву прокурора захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Т.Ю. зазначає, що очевидною арифметичною помилкою є помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому ч.1 ст.379 КПК України, застосування неправильних методик підрахунку, вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.

Крім цього, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням принципу правової визначеності (res judicata) як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення його перегляду не є виправданим та обґрунтованим, адже може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Просить відмовити у задоволенні заяви прокурора.

Прокурор САП, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.

Згідно із ч.2 ст.379 КПК України учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. А тому апеляційна скарга розглядається без участі прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Шевченко Т.Ю. у судовому засіданні не визнали вимоги заяви та надали пояснення, які аналогічні поданим письмовим запереченням.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Шевченко Т.Ю., перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява прокурора є необґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Положеннями ч.4 ст.196 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Тобто строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою обмежується лише шістдесятьма днями. Інших умов щодо визначення граничного строку тримання під вартою зазначена вище процесуальна норма не містить.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Аналіз цих положень КПК України свідчить про те, що визначення строку дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначається виключно строком, передбаченим ч.1 ст.197 КПК України. Цей висновок можна зробити зі співставлення ч.4 ст.196 КПК України, ч.1 ст.197 КПК України та ч.3 ст.197 КПК України: у ч.4 ст.196 КПК України, ч.1 ст.197 КПК України, які визначають вимоги до ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та строк тримання під вартою, строк досудового розслідування не згадується, у той час як ч.3 ст.197 КПК України прямо вимагає продовження строку тримання під вартою слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Таким чином, використовуючи при правозастосуванні правило casus omissus pro omisso habendus est (тобто, що не охоплено законом - законом не охоплено), слід дійти висновку, що, оскільки відсутні будь-які підстави додавати до тексту закону не висловлену в ньому вимогу, а тому відсутність у відповідних положеннях КПК України, які прямо стосуються регулювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згадки про необхідність визначення строку тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, означає необов`язковість врахування строку досудового розслідування при обранні запобіжного заходу, адже така обов`язковість наявна лише при продовженні строку тримання під вартою.

Так як вимог, передбачених ч.1 ст.197 КПК України, судом апеляційної інстанції дотримано та постановлено застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 03.02.2022 включно, необґрунтованими є твердження прокурора у заяві про те, що зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що клопотання задоволено в повному обсязі, тобто із застосуванням запобіжного заходу строком саме на 60 днів до 03.02.2022 включно, що є очевидною арифметичною помилкою.

Натомість питання строку досудового розслідування вирішується у іншому порядку, визначеному ст.219 КПК України.

Так, відповідно до ч.1 зазначеної статті строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями ст.203 КПК України передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тому у разі, якщо прокурором буде закрите кримінальне провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припинить свою дію до закінчення строку, визначеного судом у її тексті.

Крім того, ст.206 КПК України передбачено загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини. Зокрема, із приписів ч.3 ст.206 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Відтак, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб, які тримаються під вартою на стадії досудового розслідування, що здійснюється слідчим суддею у порядку ч.3 ст.206 КПК України, є гарантією захисту від свавільного та безпідставного тримання особи під вартою.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для виправлення арифметичної помилки з підстав, зазначених у заяві прокурора.

Керуючись ст. 379 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гречишкіна Віталія Вікторовича про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 грудня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали.

Головуючий: О. Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна