Ухвала

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 462/5849/19

провадження № 61-20480ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Велика Британія» до ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити певні дії та стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Велика Британія» (далі - ОСББ «Велика Британія») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити певні дії та стягнення штрафу.

В обґрунтування позову зазначало, що 21 квітня 2018 року співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований на АДРЕСА_1 створено ОСББ № 17 на вул. Шевченка у м. Львові та затверджено його назву «Велика Британія».

Рішенням загальних зборів ОСББ «Велика Британія» від 09 червня 2018 року прийнято будинок та прибудинкову територію на самостійне управління (самозабезпечення) та знято будинок із балансу колишнього балансоутримувача. Цим же рішенням затверджено проект можливих змін до фасаду будинку, які повинні носити системний характер, єдиний для всього будинку. Крім того, затверджено відповідний порядок погодження можливих змін до фасаду будинку.

15 лютого 2019 року відбулося засідання правління ОСББ «Велика Британія», на якому був проведений огляд фасаду будинку та виявлено порушників, які провели зміни, що не несуть системний характер, єдиний для всього будинку, та проведені без дотримання порядку погодження можливих змін до фасаду будинку.

Під час вищезазначеного огляду виявлено, що у квартирі АДРЕСА_2 було проведено підмурування терас та встановлення решіток, які не відповідають проекту можливих змін до фасаду будинку, які повинні носити системний характер, єдиний для всього будинку, передбачений рішенням загальних зборів ОСББ «Велика Британія» від 09 червня 2018 року. Зміни були внесені без погодження з правлінням згідно порядку погодження членами правління можливих змін до фасаду будинку. Членами правління було вирішено направити рекомендованим листом досудове попередження з роз`ясненням, що співвласник зобов`язаний привести фасад у попередній до внесення змін стан або у відповідність до проекту можливих змін, які зазначені в додатку № 3 до протоколу загальних зборів ОСББ «Велика Британія» від 09 червня 2018 року, а також зобов`язаний відшкодувати заподіяну шкоду та сплатити штраф на банківський рахунок ОСББ «Велика Британія» у розмірі 50 000,00 грн у 30-денний строк з моменту отримання письмового рішення правління.

Рекомендований лист з претензією від 28 лютого 2019 року № 1 був відправлений 01 березня 2019 року власнику квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та вручений особисто 02 березня 2019 року.

На час звернення з позовом до суду виявлені зміни до фасаду будинку в квартирі НОМЕР_1 не усунуто.

Зазначало, що внесені зміни до тераси квартири відповідача не носять системний характер, призводять до погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасаду, і відповідно порушують пункт 1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом від 17 травня 2005 року № 76 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства.

Вказувало, що згідно пункту 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, зміни, внесені до тераси квартири відповідача обмежують інтереси інших громадян, які проживають у будинку та порушують права власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, так як є втручанням у спільне майно багатоквартирного будинку. Також зазначало, що зміни, внесені до тераси квартири відповідача не відповідають паспорту опорядження фасаду (Проект 03.2015-І-Р-АР-зм.4) та порушують пункт 8.14 ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

Ураховуючи вищевикладене, заявник просив суд зобов`язати відповідача за власні кошти привести зовнішній фасад стін, балконів і лоджій, що знаходяться в межах квартири АДРЕСА_2 , до попереднього стану, який існував на момент здачі будинку в експлуатацію відповідно до паспорта опорядження фасаду та сплатити штраф на користь позивача у розмірі 50 000,00 грн згідно рішення загальних зборів ОСББ «Велика Британія», оформленого протоколом загальних зборів від 09 червня 2018 року № 1.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, позов ОСББ «Велика Британія» задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 за власні кошти привести зовнішній фасад балкону, що знаходиться в межах квартири АДРЕСА_2 , до попереднього стану на момент здачі будинку в експлуатацію відповідно до паспорта опорядження фасаду (проект 03.2015-І-Р-А Р-зм.4).

У задоволенні іншої частини позову ОСББ «Велика Британія» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач без погодження та без дозволу на виконання будівельних робіт самочинно підмурував балкон та замінив решітки, які не відповідають проекту можливих змін до фасаду будинку, самочинно збудував додаткове приміщення на балконі (комору). Зазначені зміни, впливаючи на фасад будинку в цілому, погіршують його зовнішній вигляд, чим порушують права інших співвласників будинку АДРЕСА_1 .

17 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувсядо Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимоги як немайнового, так і майнового характеру, а саме: зобов`язання здійснити певні дії та стягнення штрафу у розмірі 50 000,00 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом взято до уваги те, що представником заявника оскаржуються судові рішення лише в частині задоволення позову про зобов`язання ОСОБА_1 за власні кошти привести зовнішній фасад балкону, що знаходиться в межах квартири АДРЕСА_2 , до попереднього стану на момент здачі будинку в експлуатацію відповідно до паспорта опорядження фасаду (проект 03.2015-І-Р-А Р-зм.4).

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України як підставу для оскарження у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах визначено ситуацію, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Представником заявника у касаційній скарзі не сформульовано правову проблему, яка на його думку є фундаментальною і потребує вирішення Верховним Судом. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах представником заявника не наведено.

Наведене дає підстави для висновку, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для перегляду малозначної справи судом касаційної інстанції.

Крім того, у поданій касаційній скарзі представник заявника посилається на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наведені представником заявника обставини, передбачені підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Щодо доводів представника заявника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для заявника виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття значного суспільного інтересу та винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Представник заявника не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для заявника виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 січня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Велика Британія» до ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити певні дії та стягнення штрафу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний