Савранський районний суд Одеської області

                                                                    Справа № 1-23/2011 року.

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

               27 січня 2011  року.                                 Савранський районний суд Одеської області в складі:              головуючого –судді                    Лепехи В.А.,

                    при секретарі           Шаповал Н.Г.,

                    з участю прокурора          Болдирєва В.І., -

                    адвоката                       -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Саврань  справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Саврань Одеської області, українки, громадянки України, освіта вища, не одруженої, працюючої начальником відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої, обвинуваченого по ст. 191 ч. 2, ст. 366 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1, будучи службовою особою, працюючи на посаді начальника відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації, що розташована в АДРЕСА_2, виконуючи організаційно –розпорядчі і адміністративно –господарські функції, діючи умисно, шляхом підроблення документів, привласнила, відповідно до довідок спеціаліста КРВ, грошові кошти у розмірі 644,40 грн. та 1035,50 грн., чим завдала шкоду державі.

          1 жовтня 2008 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації, на якій вона перебуває по теперішній час. У вересні 2009 року, у зв‘язку з участю збірної команди Савранського району в сільських спортивних іграх Одещини та відповідно до розпорядження № 396 від 10 вересня 2009 року Савранської райдержадміністрації, відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації для поїздки та участі збірної команди Савранського району в сільських спортивних іграх Одещини було виділено 4628,90 грн. Забезпечення цільового використання вказаних грошових коштів та звітування про їх використання було доручено ОСОБА_1 В подальшому, ОСОБА_1, реалізуючі свій злочинний намір, направлений на привласнення ввірених їй грошових кошів, використовуючи своє службове становище, самостійно склала та видала завідомо неправдивий акт приймання виконаних робіт від 22 вересня 2009 року, рахунок № 43 від 17 вересня 2009 року, та договір про надання послуг ФОП ОСОБА_2 від 17 вересня 2009 року, згідно якого останній зобов‘язується 18-20 вересня 2009 року здійснити перевезення збірної команди району з смт. Саврань до смт. Затока Одеської області. Факт здійснення перевезення посвідчується актом прийому-передачі виконаних робіт. Вказані документи були підписані і завірені штампом та печаткою відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації, особисто начальником даного відділу ОСОБА_1, та в подальшому долучені нею до матеріалів звіту про цільове використання коштів, виділених її відділу для організації поїздки та участі збірної команди Савранського району. Фактично перевезення збірної команди Савранського району 18-20 вересня 2009 року з смт. Саврань до смт. Затока Одеської області здійснювалося транспортом відділу освіти Савранської райдержадміністрації.

          Крім того, ОСОБА_1 самостійно склала та видала завідомо неправдиву відомість про видачу коштів на харчування членам збірної команди Савранського району та авансовий звіт № 50 від 21 вересня 2009 року. Також, ОСОБА_1 надала неправдиві данні службовим особам МДОУ «Колосок», з метою отримання неправдивої квитанції до прибуткового касового ордеру, отримавши її, віддала в подальшому вказану квитанцію з метою звітування про використання виділених коштів. Авансовий звіт та відомість були складені, підписані та завіренні печаткою відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації, особисто начальником відділу - ОСОБА_1 та в подальшому долучені нею, разом з неправдивою квитанцією № 130 від 18 вересня 2009 року до матеріалів звіту про цільове використання коштів, виділених для організації поїздки та участі збірної команди Савранського району у складі 20 чоловік до смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області. Таким чином, фактично до складу збірної команди Савранського району увійшло 15 гравців, два з яких прибули до смт. Затока самостійно, в останній день змагань, а саме 20 вересня 2009 року і отримали від ОСОБА_1 лише по 25 грн. на харчування, замість 75 грн. Аналогічна ситуація склалась з грошовими коштами, що були виділені на оплату проживання збірної команди Савранського району в смт. Затока Одеської області. Відповідно до даних, внесених ОСОБА_1 до авансового звіту № 50 від 21 вересня 2009 року, нею було здійснено оплату за проживання збірної команди в МДОУ «Колосок»з розрахунку 2 доби на 20 гравців по 40 грн. ОСОБА_1 фактично здійснила оплату лише за 14 гравців (13 членів команди та водій).

          Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні винною себе в скоєнні злочинів визнала повністю і пояснила, що в середині серпня 2009 року до Савранської райдержадміністрації з Одеської державної адміністрації надійшов лист про те, що в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, в період з 18 по 20 вересня 2009 року, відбудуться області сільські спортивні ігри Одещини. У зв‘язку з цим, 10 вересня 2009 року, головою Савранської РДА видано розпорядження про участь збірної команди Савранського району в сільських спортивних іграх Одещини і виділено на змагання грошові кошти у сумі 4628,90 грн. Їй, як начальнику відділу у справах молоді, спорту та охорони здоров‘я Савранської райдержадміністрації було доручено організацію виїзду та участі збірної команди Савранського району.  ОСОБА_1 звернулася за допомогою до відділу освіти Савранської РДА, внаслідок чого їй було виділено автобус БАЗ «Еталон». Для перевезення команди, ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу дизельного палива для автобуса з ВКФ «Огруд»на суму 648,90 грн. За день до відправки, вказаний автобус зламався, у зв‘язку з чим відділ освіти виділив їм бензиновий автобус «Газель», тому 18 вересня 2009 року, в день виїзду команди, нею замість дизельного пального в кількості 103 л. на суму 648,90 грн., фактично було придбано 122 л. бензину А-92, тому вона була змушена доплатити майже 1 грн. на літру. Процедура обміну дизпалива на бензин проводилась нею неофіційно, тому документально підтвердити не може. По приїзду, відділ освіти відмовився у неї прийняти талони на дизпаливо для обліку та звітності, оскільки мікроавтобус «Газель»їздить на бензині, тому 23 вересня 2009 року ОСОБА_1 склала неправдивий договір з ФОП ОСОБА_2 про надання послуг на перевезення збірної команди до смт. Затока і назад, сума угоди склала 880 грн., які вона перерахувала на рахунок ОСОБА_2, останній в той же день зняв їх з рахунку і віддав ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що для участи у даних змаганнях було заявлено 20 гравців, нею як начальником відділу було виділено 1500 грн. ( з розрахунку 20 чоловік на 3 доби по 25 грн. кожному) на харчування та 1600 грн. (з розрахунку 20 чоловік на 2 доби по 40 грн.) на проживання команди на території МДОУ «Колосок». Всі 20 гравців розписались у відомості про отримання коштів, однак фактично грошові кошти отримало 15 гравців (з них 13 чоловік по 75 грн. та 2 чоловіка по 25 грн.). П‘ятьом гравцям підсудна пояснила, що вони не їдуть на змагання бо немає місця в автобусі. Отриманні таким чином гроші ОСОБА_1 планувала витратити на поточні потреби команди. В смт. Затока ОСОБА_1 від керівництва МДОУ «Колос»отримала неправдиву квитанцію про проживання на території турбази 20 гравців, замість 13 гравців. По закінченню змагань, підсудна видала неправдиву квитанцію до прибуткового касового ордеру № 130 від 18 вересня 2009 року. Прибувши зі змагань, ОСОБА_1 використала неправдиві документи для звітування перед керівництвом про використання бюджетних коштів. Після остаточних розрахунків у неї на руках залишилося близько 1000 грн., які ОСОБА_1 використала на різні потребу свого відділу. ОСОБА_1 розуміє, що скоїла злочини, користуючись своїм службовим становищем, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочини не буде.           

             Відповідно до ст. 299 КПК України проведений обмежений порядок дослідження доказів. При цьому судом роз'яснено підсудній і учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати, фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку. Підсудна та учасники процесу не заперечують проти обмеженого порядку дослідження доказів.   

          Оцінюючи в сукупності докази зібранні в порядку ч. 3 ст. 299 КК України суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочинів доведена повністю, а дії підсудної вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

          До обставин, що пом’якшують відповідальність підсудної суд відносить дачу нею правдивих свідчень про скоєний злочин, щире каяття, скоєння злочину вперше та позитивну характеристику з місця роботи.

          Обставин, що обтяжують відповідальність підсудної, суд не вбачає.

          Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -

п р и с у д и в:

          ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, і призначити їй покарання по даній статті у вигляді одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду державного службовця строком один рік.

          ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, і призначити їй покарання по даній статті у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 гривень.

          На підставі ст.. 70 ч. 1, ч. 3 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду державного службовця терміном один рік та штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 гривень.

          Відповідно до ст.. 72 ч. 3 КК України призначенні судом покарання виконуються самостійно.

          На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді одного року обмеження волі з випробуванням, встановивши їй однорічний іспитовий строк, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

          Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Речові докази: які приєднані до матеріалів справи (ТОМ № 1 а. с. 130-140, ТОМ № 2 а. с. 58-60)  - залишити  в матеріалах кримінальної справи.

          До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п’ятнадцяти діб  з моменту проголошення вироку.

Суддя                                                 В.А.Лепеха.