ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 31.01.2006 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Корсак В.А., судді –Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) від 22.05.2006 року, по справі № 4/773 позовні вимоги задоволено повністю; затверджено п.3.1 договору оренди від 03.07.2001 року в частині розміру орендної плати, виклавши його в новій редакції, запропонованій Комунальним підприємством по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” в наступній редакції: “п.3.1 Сума орендної плати складає: 490744,24 грн./рік х 6% х 100,9% = 2475,80 грн. Сума доплати складає 2475 грн. 80 коп., ПДВ 495 грн. 16 коп. Всього 2970 грн. 96 коп.”; стягнуто з відповідача на користь Комунального підприємства по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” 85 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних витрат.

В касаційній скарзі Київське державне виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство просить скасувати ухвалені по справі судові акти і відмовити в позові Комунальному підприємству по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс”, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.10, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” звернулось до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору оренди.

В матеріалах справи наявні матеріали, які свідчать про те, що після звернення позивача з позовом до суду будинок в якому знаходиться орендоване відповідачем приміщення було передано на баланс Комунального підприємства по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс”.

ГПК України встановлює, що питання заміни сторони її правонаступником вирішується в рішенні чи в ухвалі суду. З оскаржуваних судових актів та ухвал, які виносились судами, не вбачається, що ними у відповідності до ст.25 ГПК України здійснено процесуальну заміну сторони позивача з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” на Комунальне підприємство по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс”. Так суд першої інстанції в рішенні, по-перше, не послався на ст.25 ГПК України, по-друге, застосував у  розділі рішення “Обставини справи” некоректну фразу “вважає належним позивачем”, оскільки ГПК України містить лише словосполучення “належний відповідач” у ст.26 цього Кодексу і стосується заміни відповідача, а ст.25 ГПК України у якості порядку здійснення процесуального правонаступництва передбачає лише здійснення заміни сторони; по-третє, ні у вступній, ні у резолютивній частині рішення не зазначив найменування нового позивача з урахуванням викладеного в описовій частині рішення. Апеляційний суд розглянув справу за участі в якості позивача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло”, тобто без здійснення заміни в порядку ст.25 ГПК України.

Наведене є в будь-якому випадку підставою для скасування ухвалених по справі судових актів в силу положень п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України.

Колегія суддів також звертає увагу судів на те, що в силу приписів ст.25 ГПК України єдиною підставою процесуального правонаступництва є реорганізація підприємства чи організації.

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Стаття 59  ГК України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом: злиття; приєднання; поділу; перетворення.

В матеріалах справи відсутні дані, що підприємство позивача було реорганізовано будь-яким з перелічених в законі способів, про що свідчило б виключення підприємства позивача з державного реєстру України у зв’язку з його припиненням. Передача ж майна з балансу однієї організації на баланс іншої не тягне за собою процесуального правонаступництва. З урахуванням викладеного суду при новому розгляді справи слід без здійснення заміни сторони позивача розглянути питання наявності на момент прийняття рішення порушення відповідачем права позивача стосовно розміру орендної плати за нежиле приміщення, що знаходиться у будинку, який передано з балансу позивача на баланс іншої юридичної особи. Якщо такого порушення не вбачається в позові позивачу слід відмовити. Комунальне підприємство по утриманню і експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” має право звернутися з позовом до відповідача про зміну умов договору оренди нежилого приміщення, яке перебуває у його віданні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, п.3 ч.2 ст. 11110, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київського державного виробничого монтажно-пусконалагоджувального підприємства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року у справі № 4/773 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року та рішення Господарського суду м. Києва від 31.01.2006 року у справі
№ 4/773 –скасувати.

Справу №4/773 направити до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.