ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 листопада 2007 р.

№ 1/120

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Уліцького А.М.,

суддів:

Жаботиної Г.В., Чернова Є.В.

розглянувши касаційну скаргу

Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі."

на постанову

від 20.06.07 Запорізького апеляційного господарського суду

за скаргою

Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі."

на бездіяльність

Державної виконавчої служби у Генічеському районі

у справі

№1/120

господарського суду

Херсонської області

за позовом

Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі."

до	Державного підприємства "Генічеський солезавод"

про	стягнення 10590,085 т солі на суму 353073,45 грн.

за участю представників сторін

від позивача:

у засідання не прибули

від відповідача:

у засідання не прибули

від ДВС:

у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби, заявивши вимоги про зобов’язання ДВС у Генічеському районі Херсонської області виконати наказ господарського суду Херсонської області №1/120 від 06.12.05 про стягнення з Державного підприємства "Генічеський солезавод" на користь позивача 10590,085 т солі.

Ухвалою від 11.01.07 господарського суду Херсонської області (суддя Губіна І.В.) визнано бездіяльність ДВС у Генічеському районі по виконанню наказу суду №1/120 від 06.12.05 про вилучення від відповідача та передачу позивачу 10590,085 тон солі морської виробничо-технічного призначення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ДВС у Генічеському районі безпідставно відмовила позивачу у відкритті виконавчого провадження за вказаним наказом.

Постановою від 20.06.07 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Коробка Н.Д. –головуючий, Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.) ухвалу суду першої інстанції скасував, а скаргу позивача залишив без задоволення.

Постанова мотивована порушенням судом першої інстанції вимог ст.ст. 119, 120 ГПК України при розгляді заяви позивача.

Ухвалою від 10.10.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована помилковим застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства щодо обставин, з яких  розглядалася заява про бездіяльність ДВС у Генічеському районі по виконанню рішення суду у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції встановив обставини видачі господарським судом наказів та дублікату наказу на виконання рішення господарського суду Херсонської області у справі №1/120.

При цьому суд апеляційної інстанції не встановив обставин бездіяльності ДВС у Генічеському районі по виконанню судового рішення у цій справі, визнавши, що судом першої інстанції безпідставно видано на виконання рішення суду від 08.04.03 новий наказ №1/120 від 06.12.05 і встановлено строк для пред’явлення до виконання –протягом трьох років від дня його видачі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України в разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення   пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Звернення з відповідною заявою до місцевого господарського суду не було.

До того ж, як вже зазначалось, суд першої інстанції в ухвалі від 04.07.03 встановив, що відповідачем частково борг погашений, позивачу передано сіль на суму 17998,80 грн., тому є безпідставним видання наказу від 06.12.05 на вилучення у відповідача на користь позивача 10590,085 тон солі морської виробничо-технічного призначення (тобто без урахування часткового виконання рішення суду від 08.01.03).

В подальшому дія наказу №1/120 від 06.12.05 судом першої інстанції припинялась (ухвала від 13.02.06), поновлялась (ухвала від 08.08.06). На думку колегії суддів, зазначені дії суду першої інстанції вчинені з порушенням норм процесуального законодавства.

Разом з тим, ДВС у Генічеському районі діяла відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" і на підставі вищевказаних ухвал господарського суду Херсонської області 14.04.06 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №1/120 згідно з п. 4 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а 12.09.06 винесено постанову про відкриття  виконавчого провадження.

До того ж 16.10.06 ДВС у Генічеському районі звернулась до господарського суду Херсонської області з поданням про роз’яснення, який виконавчий документ підлягає примусовому виконанню.

Касатор не навів обставин, з яких вбачається недотримання ДВС у Генічеському районі при виконанні рішення суду у справі №1/120 норм законодавства, а суперечності у змісті виданих судом наказів не можуть бути підставою для задоволення заяви позивача.

Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.06.07 у справі №1/120 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                А.Уліцький

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    Є.Чернов