Справа № 643/8637/19

Провадження № 2/643/320/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021

22 листопада 2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про виселення у зв`язку із неможливістю спільного проживання,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, яким просить виселити останнього, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Вимоги позову мотивує тим, що на підставі ордеру №14 від 15.12.2016 на житлову площу у гуртожитку батькові позивача ОСОБА_4 , складом сім`ї з 2 осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надана житлова площа, а саме, квартира АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Житловий будинок АДРЕСА_4 належить територіальній громаді м. Харкова та перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс» з 01.03.2007. ОСОБА_6 є наймачем спірної квартири, з ОСОБА_3 з 15.05.2010 перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька - ОСОБА_2 . Відповідач сразу після реєстрації шлюбу заселився на житлову площу позивача, а з 19.07.2010 був зареєстрований за вказаною вище адресою. Оскільки спліне життя не склалося з лютого 2013 сімейні стосунки припинено та на підставі рішення суду від 08.04.2010, шлюб між сторонами розірваний, з відповідача також на утримання дитини стягнуто аліменти. 20.04.2018 між позивачем та ОСОБА_7 укладено шлюб та позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Позивач зазначає, що відповідачем створюються такі умови, які перешкоджають спільному проживанню, не сплачує комунальні послуги, не бере участі в утриманні квартири, спільне проживання з відповідачем не можливо через систематичне порушення останнім правил людського проживання. Оскільки поведінка відповідача порушує право позивача на спокійне життя, завдає моральних страждань та негативно впливає на дитину, адже ОСОБА_3 зайняв одну із кімнат самоправно,змінив в неї замок, до вказаної кімнати ні позивач а ні дитина потрапити не можуть, що викликає незручності, оскільки донки потрібна окреме приміщення, тому позивач вважає, що відповідача потрібно виселити. Крім того, позивач посилається на той факт, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_5 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим судом про день та час розгляду справи належним чином, заяв про поважні причини своєї відсутності або слухання справи за його відсутності не надав, правом надання відзиву на позовну заяву, пред`явленням зустрічного позову не скористався, тому суд розглядає справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Від позивача надійшла до суду заява, якою останній просить розглянути справу за його відсутністю, вимоги позову підтримує та просить задовольнити.

Інших заяв або клопотань від позивача не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надавши заяву про слухання справи за відсутністю представника.

Суд вивчивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає вимоги позову такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення в будинку державного фонду проводиться в судовому порядку.

Так, судом встановлено, що на підставі ордеру №14 від 15.12.2016 на житлову площу у гуртожитку ОСОБА_4 , складом сім`ї з 2 осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надана житлова площа, а саме, квартира АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с.8).

У вказаній квартирі станом на 12.07.2018 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.12).

Із копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 07.09.2010 вбачаєтеся, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.04.2014 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , зареєстрований 15.05.2010, розірваний (а.с.13).

Позивач звертається до суду з позовом як « ОСОБА_6 » та посилається у своїх доводах про укладання шлюбу з ОСОБА_7 , однак у підтвердження такого факту не надає доказів про укладання такого шлюбу та присвоєння прізвища як « ОСОБА_6 ».

Далі, у відповідності до ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливими для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, на підтвердження своїх доводів про неможливість сумісного проживання, створення відповідачем таких умов, що перешкоджають сумісному проживанню тощо, з боку позивача надано такі докази: копії інформації про госпіталізацію 05.12.2013 без зазначення саме якої особи, повідомлень Московського РВ ГУМВС України в Харківській області у 2014, 2015, 2018 на звернення ОСОБА_8 щодо виниклих сварок з ОСОБА_3 на побутовому ґрунті сумісного проживання, висновків СДІМ Орджонікідзевского РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 02.04.2014 за матеріалами перевірок за фактом виклику працівників поліції за адресою: АДРЕСА_6 , свідчать про виниклі неприязні відносини між мешканцями спірної квартири стосовно користування жилим приміщенням та стосунками між колишнім подружжям та жодним чином не вказують на факт систематичного порушення відповідачем правил співжиття, що роблять неможливими для інших проживання в одному житловому приміщенню, що і є підставою для виселення ОСОБА_3 .

Позивач також посилається на наявність у відповідача у власності іншого житлового приміщення по АДРЕСА_7 , при цьому надає у підтвердження такого факту копію акту по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, із змісту якого без зазначення дати складання, вбачається, що мешканці будинку АДРЕСА_8 , підтверджують, що ОСОБА_3 постійно проживає у будинку АДРЕСА_7 разом із батьками протягом 5 років, що не є доказами перебування у власності відповідача будь-якого житлового приміщення (а.с.14,15).

Аналізуючи вищевикладене, оцінюючи надані у підтвердження вимог позову докази, суд вважає, що з боку позивача не надано належних, допустимих та достатніх доказів для прийняття рішення про виселення відповідача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268, 280-286 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Відомості, щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Третя особа: Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, адреса місцезнаходження: 61112, м. Харків, вул. Руслана Плоходька,3.

Суддя