1Справа № 335/15805/17 2/335/28/2021

       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року                                 м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Попової С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксана Петрівна про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійним та скасування державної реєстрації. Свій позов обґрунтував тим, що згідно виписки з акту медико-соціальної експертної комісії, довідки серії АВ №0541691 від 20.10.2015 року є інвалідом першої групи довічно. У травні 2017 року відповідач по справі ОСОБА_2 пообіцяла йому піклуватися про нього та відновити зір та запропонувала заключити нотаріальний договорі про довічне утримання, на що позивач погодився. 15.05.2017 року ОСОБА_2 відвезла ОСОБА_3 до нотаріуса, де останній за допомогою її руки підписав договір про довічне утримання, в голос договір зачитано не було. Позивач продовжив проживати у своїй квартирі, оскільки вона була його єдиним житлом, передача ключів ОСОБА_2 не здійснювалась. Вважає, що ОСОБА_2 обманним шляхом в силу його похилого віку, стану здоров`я, потреби в сторонньому догляді, матеріальному догляді, знаючи, що він є інвалідом першої груби по зору та не має можливості прочитати документ, змусила його підписати з нею договір дарування, повідомивши, що це і є договір довічного утримання. ОСОБА_3 стверджував, що в силу похилого віку та безпорадного стану він не зрозумів, який документ підписав та насправді хотів укласти договір довічного утримання. Тому просив суд визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 (житловою площею 32,61 м2, загальною площею 56,65 м2), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро О.П. за реєстраційним номером 1384 від 15.05.2017 року, між дарувальником ОСОБА_3 та обдаровуванню ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію.

Ухвалою від 26.12.2017 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.12.2017 задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 15 травня 2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1384.

Ухвалою від 24.04.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 31.10.2018 провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксана Петрівна про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації зупинено до вступу у справу правонаступників після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 15.04.2019 поновлено провадження по цивільній справі, залучено до участі в справі правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та представник позивача адвокат Яковлева Т.В. позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, повідомлена про дату і час розгляду справи належним чином.

Представник відповідача адвокат Черненко Т.Ю. проти задоволення позову заперечила у повному обсязі.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2017 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана) було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_3 , посвідчений посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксаною Петрівною, зареєстрований в реєстрі за №1384.

На момент укладення оспорюваного Договору дарування від 15.05.2017 року первісному позивачу, ОСОБА_3 , був 91 рік.

Характеристику його стану здоров`я дозволяють надати наступні документи:

1)виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0541961 від 20.10.2015 р., згідно із якою ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності по зору безстроково. Причина інвалідності: травма отримана при захисті Вітчизни. У п. 13 Виписки вказано, що ОСОБА_3 потребував постійного стороннього догляду;

2)посвідчення інваліда Вітчизняної війни серії НОМЕР_1 від 01.07.2011 р., де вказано, що ОСОБА_3 має І групу інвалідності;

3)посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 06.07.2015 р. (дублікат), де вказано, що ОСОБА_3 має І групу інвалідності.

Також судом встановлено, що спірна квартира була єдиним житлом ОСОБА_3 . Після укладання оспорюваного договору ОСОБА_3 до дня своєї смерті продовжував мешкати у цій квартирі, самотужки та за допомогою родини ОСОБА_5 її утримував. Відповідач не заселилась до квартири, ключі не були передані.

Вказане також було підтверджене показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (члени родини ОСОБА_3 ), ОСОБА_8 , (на протязі багатьох років спілкувалась з ОСОБА_3 ), які, кожен окремо, надали суду пояснення щодо стану здоров`я ОСОБА_3 , потреби у сторонній допомозі та постійного догляду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 2018 року.

Заповітом від 18 травня 2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кардаш Я.О. у присутності свідків ОСОБА_3 всі свої права та обов`язки майнового характеру та все своє майно, рухоме та нерухоме, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За змістом статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не вважається договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.

Ураховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.

Отже, наявність чи відсутність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз`яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування.

Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 та статей 203 і 717 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-372цс16.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Вирішуючи спір по суті, суд звертає увагу, що спірна квартира була єдиним житлом ОСОБА_3 , іншого житла він не мав, після укладення договору дарування продовжував проживати у спірній квартирі, тобто фактичної передачі квартири не відбулося.

Також слід зауважити, що оспорюваний договір дарування був укладений без присутності свідків.

В той же час, як Заповіт від 18.05.2018 р., яким ОСОБА_3 всі свої права та обов`язки майнового характеру та все своє майно, рухоме та нерухоме, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , був посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Кардаш Я.О., прочитаний нотаріусом уголос у присутності запрошених свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . В заповіті вказано, що ОСОБА_3 внаслідок поганого зору не може особисто підписати заповіт, за його дорученням, в його та присутності нотаріуса, підписано ОСОБА_11 .

Враховуючи похилий вік (91 рік) і стан здоров`я ОСОБА_3 (І група інвалідності по зору безстроково внаслідок травми, отриманої при захисті Вітчизни, потребував стороннього догляду) на час укладання оспорюваного договору, потребу у сторонньому догляді та матеріальній допомозі, суд приходить до висновку про те, що укладаючи оспорюваний договір дарування квартири, ОСОБА_3 помилявся щодо правової природи цього правочину, прав та обов`язків, що є підставою для визнання договору недійсним.

Аналогічної думки за тих самих підстав дійшов Верховний Суд у Постановах від 29 червня 2021 року по справі №456/1379/19, та від 12 вересня 2018 року по справі №335/8552/14-ц.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на в дохід держави розмірі 640  гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксана Петрівна про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації – задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 32,61 кв.м., загальною площею 56,65 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксаною Петрівною за реєстровим №1384 від 15.05.2017 року, укладений між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованою ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 32,61 кв.м., загальною площею 56,65 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксаною Петрівною за реєстровим №1384 від 15.05.2017 року, укладений між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованою ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 гривень.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5

Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ребро Оксана Петрівна, адреса: АДРЕСА_6 ;

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2021 року.

Суддя А.В.Воробйов