Справа № 365/618/21

Номер провадження: 2-о/365/28/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 грудня 2021 року смт Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря

судового засідання Хрущ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Згурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною вище заявою, посилаючись на те, що його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про смерть видане 02 листопада 2021 року Артемівським відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки.

14 грудня 2021 року заявник звернувся до Згурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області щодо реєстрації смерті дружини. Йому відмовлено у зв`язку з відсутністю підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразка та рекомендовано звернутися до суду.

Заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті його дружини громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область, Олександрівський район, село Сабовка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ, Україна, у віці 63 роки. На час смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання учасники справи не з`явилися, направили суду заяви з клопотанням про розгляд справи за їхньої відсутності, заявник ОСОБА_1 заяву підтримав повністю, заінтересована особа щодо розгляду заяви поклалась на розсуд суду.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не проводилось.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задовольнити, виходячи з наступного. Дослідженими письмовими доказами судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копії паспортів - а.с.3-4, а.с.6-7, копія свідоцтва про укладення шлюбу - а.с.9, копія свідоцтва про народження - а.с. 14).

ОСОБА_2 народилася в селі Сабовка Олександрівського району Луганської області, Україна. (а.с. 14 - копія свідоцтва про народження).

Із копій довідок від 28.11.2014 за № 3220000121 та № 3220000122 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були внутрішньо переміщеними особами. Зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 10, 11 - копії довідок). Відповідно до копій паспорта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_3 . (а.с. 3-4, 6-7 - копії паспортів).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у місті Луганськ. Реєстрація смерті померлої проведена Артемівським відділом запису актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, з використанням гербової печатки цієї установи. Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане 02 листопада 2021 року (копія свідоцтва про смерть - а.с.12).

Згурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив заявнику у проведенні реєстрації смерті ОСОБА_2 (відмова - а.с.13).

Аналіз документів, представлених заявником, свідчить про те, що для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 відсутній документ, що підтверджує факт смерті відповідно до вимог, визначених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», затвердженим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

Суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації іншими особами своїх прав.

Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої особи.

В силу ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254 -VІІІ визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 7 листопада 2014 року № 1085 із змінами та доповненнями м. Луганськ віднесено до населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію території незаконними збройними формуваннями, тому всі документи, видані на тимчасово окупованій території України є недійсними та не створюють юридичних наслідків.

У зв`язку із неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 17 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 №953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на території Донецької та Луганської областей, тимчасово припинено до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території м. Луганськ.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Суд також враховує положення ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відповідно до якого діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення повністю, так як в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі проведення антитерористичної операції, тому за встановлених обставин неможливо провести реєстрацію факту її смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, ст. 49 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 317, 319, 430 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Згурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи - задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область, Олександрівський район, село Сабовка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ, Україна, у віці 63 роки.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Згурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: вулиця Українська, 10 смт Згурівка Броварського району Київської області, 07601, ЄДРПОУ 23243314.

Головуючий Л.М. Кучерява