ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10333/21 Справа № 214/1699/21 Суддя у 1-й інстанції - Хомініч С. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року                                                                м.Кривий Ріг

Справа № 214/1699/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі - Сьома Криворізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Скоробагатько Володимир Юрійович, на рішення Саксаганського  районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від  05 жовтня 2021 року, яке ухвалене суддею Хомініч С.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 жовтня 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник Олени Віталіївни, третя особа: ОСОБА_2 , про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із уточненим позовом до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про внесення змін у свідоцтво про право на спадщину.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося два спадкоємці першої черги – батько ОСОБА_1 (позивач) та дружина померлого ОСОБА_2 (третя особа).

Сьомою криворізькою державною нотаріальною конторою 08.11.2019 року відкрито спадкову справу №505/2019.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, з якого спірним спадковим майном є транспортний засіб марки Volksvagen transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску. Зазначений транспортний засіб був подарований ОСОБА_3 . 29.01.2016 ОСОБА_4 , про що приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Железною О.В. посвідчено договір дарування №93.

Державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. 19.06.2020 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де встановлено право власності на вказаний транспортний засіб на 1/4 частину автомобіля за позивачем та на 3/4 частини за ОСОБА_2 . Таким чином, ухилившись від обов`язку встановлення походження майна, державним нотаріусом Грабевник О.В. незаконно встановлено, що спадкове майно, а саме транспортний засіб Volksvagen transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час смерті спадкодавця перебувало у спільній сумісній власності подружжя із розрахунку 1/2 частина належала померлому та 1/2 частина – його дружині ОСОБА_2 , оскільки відповідно до ст. 57 ЦК України, транспортний засіб був особистою приватною власністю померлого. Таким чином, ОСОБА_2 не мала права на отримання 3/4 частини даного транспортного засобу.

Позивачем 02.07.2020 року було направлено до відповідача - Сьомої криворізької державної нотаріальної контори заяву про досудове врегулювання та 05.08.2020 року до Міністерства юстиції України – скаргу на дії державного нотаріуса Грабевник О.В.

14.08.2020 року відповідачем направлено відповідь на заяву про досудове врегулювання, де ОСОБА_1 відмовлено у зміні свідоцтва права власності, що унеможливлює досудове врегулювання спору.

Ухвалою Саксаганського  районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2021 року виключено ОСОБА_2 зі складу третіх осіб та залучено її до участі у справі у якості співвідповідача.

Рішенням Саксаганського районного судуміста КривогоРогу Дніпропетровської області від  05 жовтня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Скоробагатько В.Ю., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні позову та не враховано правову позицію Верховного Суду у справі №758/5329/15, де зазначено, що передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців, а тому ним обрано належний спосіб захисту порушеного права.

Також, зазначає, що оскаржуване рішення суду не містить підстав, висновків та обгрунтування відмови в задоволенні позовних вимог до співвідповідача ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник Сьомої криворізької державної нотаріальної контори – адвокат Мотуз  О.В. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Скоробагатька В.Ю., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори – адвоката Мотуза О.В., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.10.2019 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 47, 57 зворот).

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги були ОСОБА_1 – батько померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20.10.1965 року, та ОСОБА_2 - дружина померлого, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 17.10.2015 року (а.с. 8, 51, 53 зворот).

Згідно матеріалів спадкової справи №505/2019 встановлено, що до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися 08.11.2019 року ОСОБА_1 та 03.01.2020 року ОСОБА_2 (а.с. 45, 46).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 28.04.2021 року №64545544, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_3 Сьомою криворізькою державною нотаріальною конторою 08.11.2019 року заведена спадкова справа №505/2019 (а.с. 43-44).

Державним нотаріусом Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. видані 13.03.2020 року та 19.06.2020 року свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 спадкоємцям - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/8 частці квартири АДРЕСА_1 (а.с. 71 зворот, 75 зворот).

Державним нотаріусом Грабевник О.В. 19.06.2020 року ОСОБА_2 видані: свідоцтво про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на автомобіль марки Volksvagen моделі transporter, тип легковий пасажирський-В, 2004 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого 02.02.2016 року Центром 1243, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого 02.02.2016 року Центром 1243; 19.06.2020 року ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку вказаного автомобіля, після смерті ОСОБА_3 (а.с. 77, 77 зворот).

Свідоцтво про справо на спадщину на 1/4 частку спірного автомобіля державним нотаріусом Грабевник О.В. 19.06.2020 року видано ОСОБА_1 (а.с. 80).

В період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у шлюбі, 29.01.2016 року, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Железною О.В. за реєстровим №93 був посвідчений договір дарування автомобіля типу легковий пасажирський-В, марки Volksvagen модель Тransporter, 2004 рік випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , про що приватний нотаріус Желєзна О.В. повідомила у довідці від 25.06.2020 року №184/01-16 (а.с. 81 зворот).

Із заявою про досудове врегулювання спору до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Грабевник О.В. звернувся ОСОБА_1 , яка отримана 02.07.2020 року, де просив внести зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19.06.2020 серія НОІ №625595, посилаючись на ст.1300 ЦК України, оскільки транспортний засіб марки Volksvagen Тransporter, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 рік випуску, був подарований померлому ОСОБА_3 . 29.01.2016 року ОСОБА_4 , згідно договору дарування №93 (а.с. 12).

03.07.2020 року державний нотаріус Грабевник О.В. звернулася до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з листами, в яких, враховуючи інформацію, отриману від приватного нотаріуса Железної О.В., просить з`явитися до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ст. 1300 ЦП України (а.с. 82, 82 зворот).

ОСОБА_5 07.07.2020 року державним нотаріусом Грабевник О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку автомобіля марки Volksvagen моделі Тransporter, тип легковий пасажирський-В, 2004 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зазначено, що свідоцтво про право на спадщину на другу 1/2 частку автомобіля ще не видано (а.с. 84).

Повторно звернувшись 12.08.2020 року до ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку із листом №676/02-14 про явку до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1300 ЦК України, державним нотаріусом Грабевник О.В. отримано накладну №2227055 від 13.08.2020 з відміткою «возврат, отказ от получения» (а.с. 86).

Втретє на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку державним нотаріусом Грабевник О.В. направлено лист від 14.08.2020 №677/02-14, з проханням з`явитися до нотаріальної контори з раніше виданим свідоцтвом про право на спадщину на 1/4 частку автомобіля з метою внесення змін до свідоцтва, відповідно до ст. 1300 ЦК України (а.с. 86 зворот).

Ухвалюючи рішення про відмову у  задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності доказів щодо порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту, оскільки, отримавши від позивача 02.07.2020 року заяву про досудове врегулювання спору, державний нотаріус Грабевник О.В. тричі зверталася до ОСОБА_1 (03.07.2020 року, 12.08.2020 року та 14.08.2020 року) із листами про явку до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ст. 1300 ЦК України, однак останій не вирішив питання про врегулювання даного спору у позасудовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, за положенням ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У статті 16 ЦК України визначений загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину передбачено статтею 1300 ЦК України.

Так, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.

За таких обставин, передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.

Разом з тим, як уже зазначалося вище, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права позивача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, свідоцтво про право на спадщину серії НОІ 625594, видане 19.06.2020 року ОСОБА_2 на 1/4 частку автомобіля Volksvagen transporter, зареєстровано в реєстрі №619, має стан «видалене», та 07.07.2019 року ОСОБА_2 видано нове свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку автомобіля Volksvagen Тransporter після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , із зазначенням про те, що свідоцтво про право на спадщину на 1/2 ще не видано (а.с. 43-44, 84).

03.07.2020 року, 12.08.2020 року та 14.08.2020 року Сьомою Криворізькою державною нотаріальною конторю направлялися на адресу позивача ОСОБА_1 листи про необхідність з`явитись до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ст. 1300 ЦК України (а.с. 82 зворот, 85 зворот, 86 зворот), а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не надано доказів щодо порушення його прав, які б підлягали судовому захисту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Скоробагатько Володимир Юрійович, – залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від  05 жовтня 2021 року  - залишити без мін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року.

Головуючий:

Судді: