Справа № 2-74/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                          І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

     21 січня 2011 року                                  Ренійський  районний  суд  Одеської  області

у складі:    головуючого  судді - Бошкова І.Д.;

за участю:                 секретаря  - Джанієвої О.А.,                           

розглянувши у попередньому відкритому судовому засідання в м. Рені справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на майно, -   

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій вказав, що  не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, та просить суд розглянути справу за його відсутності.

           Позивач, ОСОБА_1, також не з’явився у судове засідання, надав заяву, в якій вказав, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд  розглянути справу за його відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          В ході судового розгляду справи були досліджені наступні докази: договір купівлі –продажу об’єкту нерухомості від 20 липня 2009 року; копія договірної розписки від 23 липня 2009 року; копія паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 вид. 27 березня 1996 р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вид. 10 квітня 1997 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, складеного 29 вересня 2008 року, з якої вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2; довідка КП «Ренійське БТІ»№ 166 від 21 липня 2010 року; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ВАА № 397194 від 21 липня 2003 року; копія договору купівлі продажу серії ВАК № 177297 від 06 травня 2003 року; заява ОСОБА_2 від 04 листопада 2010 року; заява ОСОБА_1 від 04 листопада 2010 року; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_1 вид. 23 серпня 2007 року; копія картки фізичної особи – платника податків ОСОБА_2 вид. 10 липня 2003 року; лист-відповідь СГІРФО Ренійського РВ ГУМВС України в Одеській області № 329 від 18 січня 2011 року; квитанції про сплату Держмита та ІТЗ розгляду справи.     

            Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що відповідачу на підставі договору купівлі –продажу серії ВАК № 177297 від 06 травня 2003 року, належить житлове домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, і який складається в цілому з: одного житлового будинку літ. «А», загальною площею 57,10 кв.м., житловою площею 32,80 кв.м., літ. «Б»- літня кухня, літ. «Г»- погріб, літ. «Д», «Е»- сараї, літ. «К»- вбиральня, № 1,2,3,4 -огорожі, № 5- споруди, розташованих на земельній ділянці площею 761 кв.м., та  зареєстрованих у Ренійському бюро технічної інвентаризації за № 901482, книзі № 24. Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача, ОСОБА_2, зазначивши, що 20 липня 2009 року він за письмовим договором купівлі-продажу об’єкту нерухомості, придбав у відповідача житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за 39 000 (тридцять дев’ять тисяч) грн. 23 липня 2009 року позивач передав відповідачу 39 000 (тридцять дев’ять тисяч) грн., на підтвердження чого відповідач написав договірну розписку про виконання позивачем зобов’язань за договором купівлі-продажу –оплатою вартості будинку та передав йому документи на будинок, ключі від нього. Сторони також домовились, що відповідач згодом оформить договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку. Таким чином між сторонами була досягнута домовленість про всі істотні умови договору, крім того, відбулося повне виконання договору. У жовтні 2009 року відповідач повідомив позивача про те, що у нього виникли певні складності з оформленням усіх необхідних документів на будинок. Позивач погодився почекати ще декілька місяців. У обумовлений термін, відповідач, не оформив договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку, хоча позивач декілька разів зв’язувався з відповідачем і намагався домовитися про зустріч, проте кожного разу він на зустріч не приходив, тобто ухилявся від нотаріального посвідчення договору. Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути укладений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Між сторонами була досягнута обоюдна домовленість зі всіх істотних умов договору: покупець передав продавцю обумовлену суму грошей,  продавець передав документи і нерухомість в натурі. Після вчинення правочину (угоди) позивач користується  придбаним житлом, проживає в ньому, тобто позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, у зв’язку з чим, правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні з наступних підстав.  

Згідно ч.1ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про  нотаріальне посвідчення договору такій договір є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачу –об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне не посвідчення договору, позивач не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди підтверджуються: договором купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 20 липня 2009 року; передачею грошей у рахунок вартості будинку –договірною розпискою відповідача від 23 липня 2009 року.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із укладених правочинів (угод). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана належним чином, нею були припиненні обов’язки відповідача щодо домоволодіння  та встановленні  права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості дійсним за позивачем та визнання його права власності на житловий будинок.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 219-220,  328, 334, 392, 657 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 20 липня 2009 року, згідно із яким  відповідач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 продав, а  позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 купив житловий будинок садибного типу з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, за 39 000 (тридцять дев’ять тисяч) гривень -  визнати  дійсним.

Визнати за  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок садибного типу з надвірними спорудами, що знаходиться  у АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області - 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення  - 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                  Суддя:                                                               І.Д. Бошков