Справа № 740/2109/21 Головуючий у І інстанції Гагаріна Т. О.

Провадження № 11-кп/4823/723/21

Категорія - ч.3 ст.185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185  КК України       Доповідач Cалай Г. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіCалай Г. А.

суддів  -  Акуленко С.О., Антипець В.М.,

секретаря судового засідання – Дудко Т.В.

з участю: прокурора – Лазоренка Є.Ю.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021270300000143 за апеляційною скаргою  обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2021 року,

                      В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ніжин, Чернігівської області, громадянин України, непрацюючий, не судимий в силу ст. 89, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2

засуджений за: ч.1 ст.357 КК України до покарання  у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; ч.3 ст.357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,  ч.2 ст.185 КК України до покарання  у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;  ч.3 ст.185 КК України до покарання  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.02.2021, скасовано.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Вироком місцевого суду встановлено, що 06.12.2020, близько 19.00 год. перебуваючи за адресою: м. Ніжин, провул. Шкільний, 3, на узбіччі дороги де знаходився автомобіль марки: «RenaultTrafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, шляхом відкриття замка в дверях невстановленим предметом, проник до салону автомобіля, який використовувався як тимчасове сховище для особистого майна потерпілого, звідки викрав: офіційні документи, а саме: посвідчення водія № НОМЕР_2 видане 04.11.2004 ДАI ГУ-УМВС України ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення серія НОМЕР_3 видане 03.02.2009 ОСОБА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу причепу серія НОМЕР_4 видане ТСЦ № 8047, власником якого є ОСОБА_2 , пластикову банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , пластикову банківську картку банку «ОщадБанк» № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 які видані на ім`я потерпілого ОСОБА_2 , та планшет марки: Lenovo ТАВ4 8 (ТВ-8504Х)» 2/16 Гб вартістю 2933 грн, а також незаконно заволодів паспортом громадянина України серія НОМЕР_8 виданий 16.02.2000 Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому ОСОБА_1 в період часу з 20.49 год. 06.12.2020 по 01.03 год. 07.12.2020, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, що знаходились на банківських рахунках потерпілого ОСОБА_3 , з корисливого мотиву, з метою протиправного збагачення, з банкоматів, за допомогою банківської картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , пластикової банківської картки банку «ОщадБанк» № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які видані на ім`я потерпілого ОСОБА_2 , шляхом підбору пін-коду до вказаних карток, таємно, повторно, викрав, шляхом зняття готівки з банківських карток грошових коштів в загальній сумі 17 280 грн., що належать ОСОБА_2 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 , матеріальної шкоди на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та кваліфікацію його дій, просив змінити вирок суду першої інстанції, звільнивши його від покарання на підставі ст. 75 КК України призначивши іспитовий термін з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. 

Послався на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Звертає увагу на те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, працює неофіційно, раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, вину визнав повністю та щиро розкаявся, сприяв слідству, повернув всі викрадені речі потерпілому та відшкодував завдану майнову шкоду. Свій вчинок пояснює тим, що йому потрібні були гроші для лікування батька який перебував у лікарні, а не для збагачення. Вказує, що при призначенні покарання місцевий суд не врахував активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, повернення всіх викрадених речей та вчинення кримінального правопорушення у зв`язку із збігом сімейних обставин. Зазначає, що враховуючи його особу, обставини, що знижують ступінь тяжкості злочину, пом`якшуючі обставини судом не вмотивовано у вироку чому суд вирішив призначити покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства та чому саме таке покарання буде достатнім для його виправлення.

В судовому засіданнні обвинувачуваний підтримав подану апеляційну скаргу. Він пояснив, що визнає свою вину та повністю  відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. Потерпілий просить не застосовувати до нього покарання у виді позбавленння волі. Крім того, обвинувачуваний прояснив, що скоїв інкриміновані злочини по причині відсутності у нього коштів на лікуванння хворого батька.

Прокурор під час апеляційного розгляду просив частково задовольнити апеляційну скаргу обвинувачуваного та призначити йому реальне покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши головуючого, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються.

Згідно положень ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи ОСОБА_1 міру покарання у виді позбавленння волі, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, їх кількість; особу обвинуваченого, який, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивну  характеристику з місця проживання,  вину визнав повністю; наявність обставини, що пом`якшує його покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжує покарання,   що матеріальну шкоду потерпілому не відшкодовано.

Розпискою потерпілого ОСОБА_2 підтверджується, щощо обвинувачуваний ОСОБА_1 повністю відшкодував йому матеріальну шкоду.  Потерпілий заявив клопотанння про незастосуванння відносно обвинувачуваного міри покаранння у виді позбавленння волі.

Крім того,  згідно досудової доповіді служби зпитань пробації з врахуваннням інформації, що характеризує особистість обвинувачуваного, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчиненння повторного правопорушення, можливість застосуванння до обвинувачуваного пробаційних програм, орган пробації вважає, що виправленння тієї особи без позбавленння або обмеженння волі  на певний строк можливе  та не становить небезпеки для суспілства. (а.с. 20)

Беручи до уваги повне відшкодуванння обвинувачем матеріальної шкоди, думку потерпілого щодо призначенння покаранння без реально позбавленння волі, наведений висновок пробаційної служби, данні про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає можливим застосувати до  ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призаченого покарання з випробуваннням, з іспитовим строком 2 роки, з покладеннням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Керуючись ст., ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1   – задовольнити,   вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2021  щодо ОСОБА_1   в частині призначеного покаранння – змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покаранння, призначеного судом першої інстанції,  з випробуваннням,з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки: переодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживанння, роботи або навчанння.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.

СУДДІ:

        Акуленко С.О.                         Антипець В.М.                          Салай Г.А.