ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 р. | № 11/13 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Плюшка І.А., Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” |
на рішення та постанову | господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року |
у справі | №11/13 |
за позовом | державного підприємства “Придніпровська залізниця” |
до | ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” |
про | стягнення 57335 грн., |
за участю представників : |
позивача відповідача | - Стеценко О.Ю., - Бугай В.М., |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року у справі № 11/13 (суддя Чернота Л.Ф.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року (судді: Гуреєва Ю.М., Мирошниченко С.В., Колядко Т.М.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 57335 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, залізничні накладні №№ 52021543, 52021586, 52021565, акти загальної форми № 191 від 24.08.2005 року, № 196 від 26.08.2005 року, № 197 від 26.08.2005 року, договір № ПР/ДН-2-04-020/НЮ-105к від 31.01.2004 року з додатками; належним чином проаналізували відносини сторін; встановили обставини справи та дійшли обґрунтованих і правомірних висновків про те, що відповідач невірно зазначив код вантажоодержувача у залізничних накладних.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
На підставі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення у накладній коду одержувача з відправника стягується штраф у розмірі, згідно статті 118 цього Статуту. Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України, підлягає стягненню штраф у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов та стягнуто з відповідача штраф за невірно зазначений код вантажоодержувача у залізничних накладних.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Посилання відповідача на відсутність в його діях вини та наявність вини вантажоодержувача у невірному зазначенні коду вантажоодержувача не приймається судом до уваги, оскільки штраф за невірне зазначення коду вантажоодержувача стягується на підставі ст. 122 Статуту залізниць України незалежно від наявності вини вантажовідправника. Водночас, вантажовідправник не позбавлений права звернутись до вантажоодержувача з вимогою про відшкодування завданих збитків.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року у справі № 11/13 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: І. Плюшко
О.Подоляк