Справа №   2-а-2968

2011 рік

                                                                                         П О С Т А Н О В А

            І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року          

Суддя Гірницького районного суду міста Макіївки Донецької області Кульбаков І.В. розглянувши у скороченому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,

в с т а н о в и в:

        У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Макіївка Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни», в якому зазначив, що він віднесений до соціальної групи «Дитина війни», оскільки народився 15 грудня 1938 року і на 02.09.1945 року, на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років. Обґрунтовував позов тим, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу не нараховував та не виплачував. У позові позивач просив зобов’язати відповідача здійснити йому  зазначене нарахування та виплатити недоотриману суму соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по день винесення рішення.

Відповідно до вимог статті 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши додані докази, вважає, що позов  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.   

Судом встановлено, що позивач  має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни».

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, як органом, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не були здійснені нарахування і виплата  підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2007 році взагалі не в якому розмірі, а в 2008-2009 роках такі виплати нараховувались та виплачувались позивачу у розмірах,  встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які є фіксованими і не відповідають вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимоги позивача про визнання такої бездіяльності УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки щодо не нарахування і не виплати вказаної державної соціальної пільги як дитині війни у розмірі відповідно до визначеного вказаним Законом, є неправомірною, оскільки відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року»від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни»виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року»визнано неконституційним.

Таким чином, з 09 липня 2007 року  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

З огляду на викладене, заявлені вимоги позивача про зобов’язання перерахування і виплату підвищення до пенсії як «дитині війни»за 2007 рік підлягає задоволенню з 09 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року включно, тобто з дня ухвалення вказаного рішення Конституційним Судом України.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 році  УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки вказана соціальна виплата - доплата до пенсії позивачеві не проводилась.    

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,06 грн.

Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ст. 152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, що втратили  працездатність.

Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році та за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата у 2009 році та за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає за необхідне зазначити, що  Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією  права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.   

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачеві , як “дитині війни”  за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та  01 січня 2010 року по 13 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 01 лютого 2011 року.  

На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України,   Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України “Про прожитковий мінімум”, Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік”, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163, 183-2 КАС України,

П о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»- задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як “дитині війни”  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 01 лютого 2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Зобов’язати відповідача –УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки виконати вказану постанову суду негайно.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя