311/3392/21
2/311/1094/2021
16.12.2021
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Сидоренко Ю.В.
при секретарі Якимець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
17 серпня 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 08 жовтня 1988 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Кам`янською сільською радою Василівського району Запорізької області, актовий запис за №23. Від шлюбу мають повнолітніх дітей. Позивачка вказує, що спільне життя з відповідачем протягом 10 років поступово погіршувалось, він почав зловживати спиртними напоями, принижувати її та ображати, у зв`язку з чим в сім`ї відбувалися сварки. Вона намагалася зберегти сім`ю, переконати відповідача пройти курс лікування, проте все марно. Можливості зберегти сім`ю не має. За таких обставин позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, в зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 жовтня 1988 року Кам`янською сільрадою Василівського району Запорізької області, актовий запис за №23. Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Василівського районного суду від 18 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду позивачкою подано 05.11.2021 року заяву з проханням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду відповідачем ОСОБА_2 подано 16.12.2021 року письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 08 жовтня 1988 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Кам`янською сільською радою Василівського району Запорізької області, актовий запис за №23, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони на теперішній час не мають.
Відповідач ухиляється від розірвання шлюбу в органах РАЦСу, тому позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Подружні стосунки між сторонами припинені по причині розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутністю взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного, та припинення шлюбних відносин, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1 Сімейного кодексу України (далі – СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, сторони вважають неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається. Суд вважає необхідним після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_3 ».
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, виходячи з принципів об`єктивності, розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та суд приходить до висновку, що дана сім`я розпалася остаточно та будь-яких підстав до її збереження судом не встановлено.
Крім того, оскільки позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням його до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Примушування до шлюбу не допускається. А тому, подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявленого ОСОБА_1 позову та приймаючи до уваги визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог про розірвання шлюбу у повному обсязі, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують та формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивача та порушує її особисті інтереси, що мають істотне значення, тому суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9,12,13, 81,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд –
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 жовтня 1988 року Кам`янською сільською радою Василівського району Запорізької області, актовий запис за №23.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу – залишити « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО