ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 вересня 2006 р. |
№ 2/27-06-1372 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Удовиченка О.С. -головуючого |
|
Яценко О.В. |
|
Панової І.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу |
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
на ухвалу |
Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. |
у справі |
№ 2/27-06-1372 господарського суду Одеської області |
за заявою |
приватного підприємства “Експрес” |
до |
відкритого акціонерного товариства “Дунайський” |
про |
визнання банкрутом |
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. припинено апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у справі № 2/27-06-1372.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 107 ГПК України право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили та постанову апеляційного господарського суду, мають зокрема особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків.
Однак, відповідно до частини третьої статті 11113 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, а саме застосовуються лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 1 Закону сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Учасниками провадження у справі про банкрутство є крім того - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.
Кредитор -це, відповідно до законодавства, юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів. Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом скаржник не був залучений до участі у справі як кредитор.
Проте, акціонери господарського товариства можуть бути учасниками справи про банкрутство, якщо вони матимуть статус будь-якої із зазначених осіб.
Заявник касаційної скарги ОСОБА_1, як акціонер ВАТ "Дунайський" такого статусу в даній справі не має, а відтак судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у прийнятті його касаційної скарги.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст.ст. 86, ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. у справі № 2/27-06-1372.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова