Справа №  22ц-290  

 Копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючого –судді Баса О.Г.,

   суддів :  Карпусь С.А., Харчука В.М.

   при секретарі Мороз А.В.

   з участю : ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-290 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25.11.2007 року вона позичила відповідачу 2500 грн., про що останній написав розписку та зобов’язувався повернути кошти за першою її вимогою. Незважаючи на неодноразові звернення,  він кошти добровільно не повернув, тому просила стягнути з відповідача  на її користь 2500 грн. заборгованості.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 29 вересня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2500 грн. та 571 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відсутність у нього будь-яких боргів. Вказану позивачкою розписку він писав за вимогою його матері, оскільки остання, як він здогадується,  в такий спосіб хотіла заставити його працювати,  ніяких коштів він у позивачки не брав, а після смерті матері вона неправомірно заволоділа даною розпискою.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

          Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –          Завадська О.П.                                   Справа № 22ц- 290

Доповідач –Карпусь С.А.                                                                             Категорія № 19, 27  

          Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд встановив та правильно виходив з того, що між сторонами був укладений договір позики, за яким ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_3 2500 грн. без встановлення строку повернення, на її вимогу про повернення відповідач борг не повернув,  а тому зобов’язаний повернути позивачці отримані в борг кошти.

          Висновки суду підтверджуються матеріалами справи, в тому числі розпискою написаною власноручно відповідачем 25 листопада 2007 року.

          Оцінивши докази в їх сукупності та правильно керуючись нормами матеріального права    

ст. ст. 1046, 1047, 526 ЦК України, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

          Доводи ОСОБА_1 про те, що кошти за цією розпискою він не отримував, боргів перед позивачкою не мав, а  фактично розписка була дана ним матері, яка в такий спосіб хотіла заставити його працювати, суд правильно не прийняв до уваги, оскільки вони є надуманими, достовірними доказами не підтверджуються.

          Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          За змістом  ст. 1051 ЦК України якщо сторона заперечує дійсність договору позики (оспорює його) на підставах безгрошевості, то саме вона повинна довести суду ці обставини належними доказами з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.          

          Проте ОСОБА_1 належних доказів на підтвердження своїх заперечень не надав, як і не довів фіктивності розписки.

          Показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4,  на яких посилається відповідач в апеляційній скарзі, суд правомірно не прийняв до уваги, оскільки показання таких щодо безгрошевості розписки не є належними доказами.           

          Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

          Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів    

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Старокостянтинівського районного суду від 29 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

 Судді /підписи/

          Копія вірна: суддя апеляційного суду                               С.А.Карпусь