Справа № 22ц-459
Копія
У Х В А Л А
12 січня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Варвус Ю.Д.
суддів: Купельський А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
з участю: представника третьої особи Гасюка В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-459 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, третя особа міський відділ державної виконавчої служби Кам’янець-Подільського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним виконавчого напису.
Заслухавши доповідача, пояснення представника третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, звертаючись в суд з зазначеним позовом, вказував, що 15 червня 2009 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис, яким звернув стягнення на автомобіль MITSUBISHI L 200, тип-пікап, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 та за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього майна запропонував задовольнити вимоги акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (тепер ПАТ „Укрсоцбанк”) в розмірі 151941 грн. 76 коп. Вважає, що нотаріус не вправі був вчиняти даний виконавчий напис, оскільки Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що звернення стягнення на предмет застави може бути здійснено лише за рішенням суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 червня 2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 1072 про звернення стягнення на автомобіль марки MITSUBISHI L 200, тип-пікап, сірого кольору,2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, для задоволення вимог акціонерно-
____________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Бондарчук В.В. Справа № 22ц-459
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія: 19,27
комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” по поверненню заборгованості в загальній сумі 157941 грн. 76 коп.
Стягнуто з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 04 грн. 25 коп. судового збору та по 18 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи з кожного.
В апеляційній скарзі ПАТ „Укрсоцбанк” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та зазначаючи, що згідно ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте судом першої інстанції не враховано, що зі змісту договору застави від 03 грудня 2007 року вбачається, що при його укладенні сторони керувались положеннями статей Закону України „Про заставу”, згідно ст.20 якого заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно буде виконано, якщо інше не здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а тому підстав для визнання виконавчого напису у суду не було.
Апеляційна скарга ПАТ „Укрсоцбанк” підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи видно, що 03 грудня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 160619 грн. зі сплатою 13% річних строком до 01 грудня 2014 року. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань в цей же день між сторонами був укладений договір застави автомобіля MITSUBISHI L 200, пікап, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належав на праві власності позивачу.
В зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов’язання по погашенню кредиту, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 15 червня 2009 року був виданий виконавчий напис про звернення стягнення на належний ОСОБА_2 автомобіль MITSUBISHI L 200, тип-пікап, сірого кольору, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 для задоволення вимог відповідача по погашенню заборгованості по кредитному договору від 03 грудня 2007 року в сумі 157941 грн. 76 коп.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що при вчиненні приватним нотаріусом 15 червня 2009 року виконавчого напису про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості по кредиту на належний позивачу автомобіль марки „MITSUBISHI L 200”, не було враховано те, що ОСОБА_2 не надсилалося банком письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Крім того, законом не передбачено звернення стягнення на рухоме майно на підставі виконавчого напису.
Вказані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам ст.ст.24, 26, 27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що до правовідносин, які виникли між ПАТ „Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 суду слід було застосувати норми ст.20 Закону України „Про заставу”, де визначається, що звернення стягнення на заставлене майно може здійснюватися на підставі виконавчого напису не можна визнати обґрунтованими, оскільки ч.ч.1 і 3 розділу ІХ „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який набрав чинності з січня 2004 року, визначають, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315,319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус