Справа № 297/1804/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        16 грудня 2021 року м. Ужгород

       Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого – судді Фазикош Г. В.

суддів Кожух О. А., Мацунича М. В.

з участю секретаря Кекерчень М. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на ухвалу Берегівського районного суду від 18 червня 2021 року, постановлену суддею Гал Л. Л., по справі за заявою АТ «Таскомбанк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року АТ «Таскомбанк» звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Свою заяву мотивував тим, що згідно рішення Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 166 313, 38 доларів США, з яких 75 616, 31 доларів США борг за кредитним договором № 11/557К-07 від 10.07.2007 року та 90 697, 07 доларів США борг за кредитним договором № 06/2144К-07 від 02.11.2007 року. Також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір по 1827 грн. з кожного.

На виконання даного судового рішення видано виконавчі листи, які звернуто до виконання та щодо яких відкрито виконавчі провадження № 59780819, № 59780819, № 59782077, № 59781550.

Згідно умов договору факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало в повному обсязі право грошової вимоги по відношенню до боржників, які попередньо були боржниками ПАТ «Універсал Банк».

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

З огляду на це, АТ «Таскомбанк» просив замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 297/1804/15 виданого 23 липня 2019 року Берегівським районним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитними договорами та судових витрат по справі.

Ухвалою Берегівського районного суду від 18 червня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 297/1804/15-ц, виданого Берегівським районним судом Закарпатської області 23.07.2019 року, по справі № 297/1804/15-ц за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , до ПАТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору частково недійсним, а саме: замінено стягувача Акціонерне товариство Універсал Банк» на стягувача Акціонерне товариство «Таскомбанк».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить цю ухвалу скасувати, оскільки вона постановлена з порушенням вимог закону та норм процесуального права. Апелянт зазначає, що до матеріалів справи не додано підтвердження сплати коштів новим кредитором на користь ПАТ «Універсал Банк» за договором факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року. При цьому належним доказом сплати може бути платіжне доручення, виписка банку про рух коштів за 29 квітня 2021 року та баланс підприємства станом на 29 квітня 2021 року, де було б вказано, що на балансі обліковується дебіторська заборгованість відповідачів по даній справі. Отже, новий кредитор не довів право вимоги до боржників, що, на думку апелянта, є самостійною та достатньою підставою для відмови АТ «Таскомбанк» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представник АТ «Таскомбанк» Баняс В. В. проти апеляційної скарги заперечив та просив її відхилити.

Решта учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце його проведення належним чином.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.

Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

З матеріалів справи слідує, що згідно рішення Берегівського районного суду від 25 квітня 2018 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 166 313, 38 доларів США, з яких 75 616, 31 доларів США борг за кредитним договором № 11/557К-07 від 10.07.2007 року та 90 697, 07 доларів США борг за кредитним договором № 06/2144К-07 від 02.11.2007 року. Також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір по 1827 грн. з кожного.

На виконання даного судового рішення видано виконавчі листи, які звернуто до виконання та щодо яких відкрито виконавчі провадження № 59780819, № 59780819, № 59782077, № 59781550.

Згідно умов договору факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало в повному обсязі право грошової вимоги по відношенню до боржників, які попередньо були боржниками ПАТ «Універсал Банк».

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження переходу права вимоги до справи додано договір факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року, витяг з додатку № 1 до договору факторингу, договір про відступлення прав за договорами забезпечення, витяг з реєстру до договору про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, акт прийому-передачі реєстру прав вимоги та платіжне доручення про оплату за договором факторингу (а.с.6-20).

Доводи апелянта про те, що до справи не додано підтвердження сплати коштів за договором факторингу № НІ/11/2-Ф від 29 квітня 2021 року, не заслуговують на увагу та спростовуються наявним у справі платіжним доручення № 4365 від 29 квітня 2021 року про переказ коштів в розмірі 55 000 000 грн.

Таким чином, колегія суддів констатує, що у даній справі відбулося відступлення права вимоги, а тому звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

За цих обставин ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування немає.

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Курило Вікторія Григорівна, на ухвалу Берегівського районного суду від 18 червня 2021 року – залишити без задоволення.

Ухвалу Берегівського районного суду від 18 червня 2021 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2021 року.

       Головуючий                                

       Судді