Справа № 369/17890/21

                                                                       Провадження №2/369/6737/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 року                                                                 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Федоренко Олени Ігорівни про визнання недійсним та скасування електронних торгів, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Федоренко Олени Ігорівни про визнання недійсним та скасування електронних торгів.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486601:01:005:0358, за адресою: АДРЕСА_2 шляхом заборони вчиняти будь-кому будь-які дії щодо зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з житлового будинку АДРЕСА_1 , вселення будь-яких інших осіб, заборонити здійснювати зміну замків, вхідних дверей або зміну вхідних дверей у житловому будинку АДРЕСА_1 .

Свою заяву мотивує тим, що 16 вересня 2021 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації арештованого майна, що належить позивачу,а саме житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 3222486601:01:005:0358, за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з протоколу проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна від 16 вересня 2021 року № 553580 переможцем став ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_2 було видано свідоцтво на право власності на вищевказане майно. Вказав, що електронні торги було проведено з реалізації нерухомого майна з порушенням процедури встановленої нормами чинного законодавства. На даний час позивач разом з сім`єю проживає в будинку.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предметом позову є нерухоме майно, тобто заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486601:01:005:0358, за адресою: АДРЕСА_2 є взаємопов`язаним з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за чим він звернувся до суду.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що, ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідачі зможуть здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, тому такий спосіб забезпечення позову є спів мірним із заявленими позовними вимогами.

Щодо вимог заяви про заборону вчиняти будь-кому будь-які дії щодо зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з житлового будинку АДРЕСА_1 , вселення будь-яких інших осіб, заборону здійснювати зміну замків, вхідних дверей або зміну вхідних дверей у житловому будинку АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 278/260/19-ц (провадження № 61-8580св19) вказано:

«Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У відповідності з положеннями статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами від 12 червня 2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд бере до уваги, що зі змісту заяви вбачається, що спірний будинок є житлом, в якому наразі проживає родина позивача, в тому числі неповнолітні діти. З огляду на наведене суд вважає, що дійсно, за умови наявності спору щодо будинку наразі можлива ситуація, яка може призвести до порушення однієї з базових конституційних гарантій, передбачених ст. 47 Конституції України – права на житло.

При цьому у п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 02.12.2010 у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) вказано, що: «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 13 травня 2008 р. у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» (McCann v. the United Kingdom), заява № 19009/04, п. 50)».

Враховуючи, предмет позову, а також можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права позивача у разі встановлення неправомірних дій відповідачів, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову в частині вимог заборони вчиняти будь-кому будь-які дії щодо зняття з реєстрації та виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з житлового будинку АДРЕСА_1 , вселення будь-яких інших осіб, заборонити здійснювати зміну замків, вхідних дверей або зміну вхідних дверей у житловому будинку АДРЕСА_1 позивачем не доведено, оскільки заявлені вимоги є неспівмірними заходами забезпечення з огляду на зміст заявлених вимог (заявлені немайнові вимоги), а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Федоренко Олени Ігорівни про визнання недійсним та скасування електронних торгів – задовольнити частково.

В якості забезпечення позову накласти арешт на:

-житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486601:01:005:0358, за адресою:

АДРЕСА_2 решті вимог заяви - відмовити.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвалу підписано 20.12.2021 року.

       Суддя                                                                                А.В. Янченко