Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     20 грудня 2021 р.                                                             Справа№200/12332/21

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Черникової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу  у сумі 7 347,60 грн., -

                                                        В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 7 3476,60 грн., а саме: єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 7 347,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 09 вересня 2021 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 7 347,60 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 1424-43 від 30.11.2017 р., яка направлена позивачу поштою та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання». Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Позивач вважає, що оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом в розмірі 7 347,60 грн. самостійно відповідачем не сплачена, у ГУ ДПС у Донецькій області виникли правові підстави для стягнення боргу. У зв`язку з чим, звернулись до суду із даним позовом  (а. с.1-7).

Відповідно до частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), 22 вересня 2021 року судом направлений запит до відділу реєстрації Костянтинівської міської ради про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 (а. с. 26).

28 жовтня  2021 року надійшов лист від Відділу реєстрації Костянтинівської міської ради за №3569/09 від 07.10.2021 р.  про місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 32-33).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 35).

Надісланий за вказаною у позовній заяві адресою (адреса відповідача підтверджується відомостями наданими Відділом реєстрації Костянтинівської міської ради ) поштовий конверт з процесуальним документом суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала суду від 29 червня 2021 року вважається врученою відповідачу належним чином, оскільки скеровувалася на зазначену у позовній заяві, підтверджену записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштову адресу.

За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Згідно частини п`ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , податковий номер № НОМЕР_1 , перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності (дата запису: 21.09.2017 р., номер запису: 22690000000015365), з 23.04.2018 р. припинено за принципом мовчазної згоди.

Позивач у позові зазначає, що сума податкового боргу у розмірі 7 347,60 грн. складається з наступного:

- 20.10.2017 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати  20.10.2017 р. у розмірі 640,00 грн.;

- 20.11.2017 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати 20.11.2017 р. у розмірі 640,00 грн.;

- 20.12.2017 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р.,  термін сплати 20.12.2017 р. у розмірі 640,00 грн.;

- 20.01.2018 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати 20.01.2018 р. у розмірі 744,6 грн.;

- 20.02.2018 р.араховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати 20.02.2018 р. у розмірі 744,6 грн.;

- 20.03.2018 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати 20.03.2018 р. у розмірі 744,6 грн.;

- 20.04.2018 р. Нараховано єдиного податку 1.2 групи. Заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 514 від 25.09.2017 р., термін сплати 20.04.2018 р. у розмірі 744,6 грн.;

- 04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату). Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 372,30 грн.,

- 04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату). Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 372,30 грн.;

04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 372,30 грн.;

04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 372,30 грн.;

04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 320,00 грн.;

04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 320,00 грн.;

04.10.2019 р.  Донараховано ШС (за несвоєчасну сплату) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0132944312 від 19.08.2019 р. на підставі Акту камеральної перевірки від 10.07.2019 р. №4620/05-99-43-12-3132202630 у розмірі 320,00 грн. (а. с. 8,13).

Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш»)  № 0132944312 від 19.08.2019 р. була направлена на податкову адресу платника податків, проте поштове відправлення повернуто (а. с. 13).

Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш»)  № 0132944312 від 19.08.2019 р. прийняте на підстав Акту № 4620/05-99-43-12-3132202630 від 10.07.2019 р. про результати камеральної перевірки (а. с. 11).

Акт № 4620/05-99-43-12-3132202630 від 10.07.2019 р. про результати камеральної перевірки направлений на податкову адресу платника податків, проте поштове відправлення повернуто у зв`язка з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 10).

У зв`язку з несплатою платником податків ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов`язань,  ГУ ДФС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 30.11.2017 р. № 1424-43, яка направлена поштою на адресу відповідача, проте повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а. с. 9).

Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадовихосібпід час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету якподатокабо збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов`язання (зурахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).

Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.

В пункті 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб,здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність знадання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Судом встановлено, що згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач є платником єдиного податку ІІ групи за ставкою оподаткування 20% від мінімальної заробітної плати.

Вимогами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно пункту 296.2 статті 296 ПК України, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 30.11.2017 р. № 1424-43, яка направлена поштою та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням строку зберігання» (а. с. 9).

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми «Ф» від 30.11.2017 р. № 1424-43, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не в повному обсязі вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Судом на підставі карток інтегрованого рахунку платника податків встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 7 347,60 грн.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення. На дату розгляду справи, вказана заборгованість відповідачем у повному обсязі не сплачена, що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків (а. с. 40-41).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з фізичної особи ОСОБА_1  податкового боргу в розмірі 7347,60 грн., а саме: єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень за відсутності понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 126, 129, 131, 139, 159, 162, 241-243, 245, 246, 258, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу  у сумі 7 347,60 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,  реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 7 347,60 грн., а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 7 347,60 грн. (сім тисяч триста сорок сім гривень 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний  20 грудня 2021 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).     

Суддя                                                                                   А.О.Черникова