ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2007 Справа № 8/224-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
позивача –Воронков І.В.
відповідача –Мірошниченко М.О.
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2007р. по справі
за позовом Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м. Дніпропетровськ
про зобов’язання вчинити дії та по зустрічному позову про стягнення 27272,56гр.
В С Т А Н О В И В :
13.07.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” (далі ЗАТ “Київстар”) про зобов’язання відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина” (далі ВАТ “Дніпрошина”) повернути майно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що в липні 2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Кротова,24, площею 1м2. Вказане приміщення ЗАТ “Київстар” використовувало для розміщення в ньому станції мобільного зв’язку. Дію договору оренди було припинено у квітні 2005р. і з цього часу позивач приміщенням не користується. Але в порушення умов договору ВАТ “Дніпрошина” відмовилось надати позивачу можливість демонтувати та вивезти обладнання станції зв’язку. На цій підставі ЗАТ “Київстар” просило зобов’язати відповідача повернути базову станцію мобільного зв’язку №DNE003.
Відповідач звернувся з зустрічним позовом про стягнення з ЗАТ “Київстар” 27272,56гр. Свої вимоги ВАТ “Дніпрошина” мотивувала тим, що договір оренди було укладено на строк до 1.04.2005р. Але по закінченню вказаного строку позивач продовжував користуватися приміщенням і жодна сторона договору не наполягала на його припиненні. Таким чином строк дії договору було продовжено спочатку до 1.03.2006р., а в подальшому –до 1.02.2007р. Але ЗАТ “Київстар” припинила перераховувати орендну плату з квітня 2005р., а тому виникла заборгованість в сумі 27272,56гр., яку ВАТ “Дніпрошина” просило стягнути з позивача.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2007р. (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволені первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням ЗАТ “Київстар” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення, задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного. При цьому апелянт зазначив що суд дійшов неправильного висновку про те, що дію договору оренди було продовжено після квітня 2005р., а тому у позивача не виникло обв’язку продовжувати сплачувати орендну плату, а відповідач незаконно утримує у себе майно позивача після закінчення дії договору оренди.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 6.07.2004р. сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення площею 1м2, розташованого за адресою : Дніпропетровськ, вул. Кротова,24 для розміщення у ньому станції мобільного зв’язку строком до 1.04.2005р. (т1 а.с.5-10).
Станом на 1.04.2005р. позивач свої зобвоязання щодо сплати орендної плати виконував належним чином, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем (а.с.16). Відповідно до ст.7.7 договору по закінченні строку його дії орендар (позивач) повинен звільнити та передати орендодавцю (відповідачу) приміщення по акту прийому-передачі.
В березні 2005р. відповідач направив в адресу позивача лист, в якому повідомив про припинення дії договору оренди з 1.04.2005р., запропонував ЗАТ “Київстар” демонтувати обладнання та повернути по акту прийому-передачі об’єкт оренди (т.1 а.с.89). Після закінчення строку дії договору в приміщенні залишилось обладнання позивача - базова станція мобільного зв’язку №DNE003, балансова вартість якої складає 238523,81гр. (т1 а.с.12).
19.04.2006р. ВАТ “Дніпрошина” поінформувало ЗАТ “Київстар” про те, що можливість демонтажу обладнання буде надано після оплати позивачем орендної плати (т1 а.с.15).
23.08.2006р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що він не має заборгованості з орендної плати та просив надати йому можливість демонтувати обладнання. У відповідь на вказане звернення ВАТ “Дніпрошина” повідомило ЗАТ “Київстар”, що в зв’язку з тим, що починаючи з березня 2005р. обладнання позивача зберігається в приміщенні відповідача без укладення договорів зберігання або оренди, ЗАТ “Київстар” повинно сплатити вартість зберігання та оренди починаючи з 1.04.2005р і тільки після цього відповідач надасть можливість демонтувати обладнання (т1 а.с.14,16).
Ніяких інших даних про те, які дії здійснювали сторони щодо орендованого приміщення та розташованого у ньому обладнання після 1.04.2005р. і до квітня 2006р. матеріали справи не містять, а представники сторін під час апеляційного перегляду пояснили, що відсутні письмові та інші докази здійснення позивачем та відповідачем будь-яких дій у зазначений період.
З огляду на це колегія суддів вважає, що твердження позивача про те, що його було позбавлено можливості повернути за актом приміщення відповідачу та, демонтувавши встановлене там обладнання, фактично звільнити об’єкт оренди, всупереч приписам ст.33,34 ГПК України, не доведено належним чином. Також немає підстав вважати, що сторони пролонгували дію договору оренди, оскільки зміст листування між позивачем та відповідачем з цього питання беззаперечно свідчить про те, що строк дії договору закінчився 1.04.2005р..
Відповідно до ст.785 ЦК України разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином вимоги ВАТ “Дніпрошина”, яке просило стягнути з позивача за час прострочення грошову суму в розмірі, що дорівнює одинарній платі за користування приміщенням, підлягає задоволенню.
В той же час, суд першої інстанції, захистивши інтереси відповідача та стягнувши на його користь грошову суму за несвоєчасне повернення орендованого приміщення, безпідставно відмовив в задоволенні вимог ЗАТ “Київстар” про повернення майна, оскільки з моменту задоволення зустрічного позову зникли підстави для забезпечення виконання зобов’язань позивача шляхом притримання його майна.
Крім того, судом не враховано, що у відповідності до ст.546 ЦК України притримання майна є видом забезпечення зобов’язання. Згідно зі ст. 547,548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобвоязання вчиняється у письмовій формі і такий від забезпечення виконання зобвоязання як притримання повинен бути передбачений договором або законом.
Оскільки договором оренди, приписами ЦК України та Закону України “Про оренду державного ат комунального майна” не передбачено можливості притримання майна орендаря у випадку виникнення грошових зобов’язань перед орендодавцем, дії ВАТ “Дніпрошина” щодо відмови надати ЗАТ “Київстар” можливості демонтувати та вивести обладнання є такими, що не ґрунтуються на законі.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права, а первісний позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок взаємних порушень сторонами умов договору оренди, у відповідності до ч2 ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони у розмірі фактично понесених ними затрат.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2007р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :
Позов закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” задовольнити.
Зобов’язати відкрите акціонерне товариство “Дніпрошина” (49007, м. Дніпропетровськ, вул. Кротова,24 код ЄДРПОУ 05768898) повернути позивачу базову станцію мобільного зв’язку №DNE003, балансовою вартістю 238523,81гр.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” (03110 м. Київ, Червонозаводський проспект,51 код ЄДРПОУ 21673832) на користь відповідача 27272,56гр. боргу.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповідності
до вимог ст.84 ГПК України 29.11.2007р.