донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

27.11.2007 р.                                                                           справа №39/205

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Діброви  Г.І.

суддів

Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

Орлов В.В. (довіреність №180/93 від 30.04.07р.),

від відповідача:

Томицька Н.М. (довіреність № 73/5-51 від 29.12.06р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл.

на рішення  господарського суду

Донецької області

від	20.08.2007 року

по справі

№ 39/205 (Морщагіна Н.С.)

за позовом

Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату, м.Лутугино Луганської обл.

до	Відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл.

про	стягнення 418424 грн. 16 коп.

В С Т А Н О В И В:

У 2007 році позивач, Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат, м.Лутугино Луганської обл., звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл., про стягнення  заборгованості за поставлену продукцію у сумі 418 424 грн. 16 коп.

В   процесі   розгляду   справи   позивачем  13.08.07р.  було   надано   заяву   №180/84-9юр про зміну підстав позовної заяви.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2007р. позовні вимоги Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату, м.Лутугино Луганської обл. задоволені в повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов’язання, на момент прийняття рішення грошове зобов’язання перед позивачем на суму 418 424, 16 грн. не виконав, що є порушенням вимог статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл., з прийнятим рішенням не згоден, вважає його неправомірним, необґрунтованим, прийнятим із порушенням  та неправильним застосуванням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2007р. скасувати.

Від позивача на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він з вимогами апеляційної скарги не погодився, вважаючи її необґрунтованою та просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 20.08.07р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги.

Судова  колегія  Донецького   апеляційного   господарського  суду   вважає   за  необхідне  розглянути  апеляційну  скаргу,  оскільки  для з’ясування  фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 39/205, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.04р. між позивачем, Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом, м.Лутугино Луганської обл., та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл., було укладено договір купівлі-продажу №27/2400142 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач (Постачальник) зобов’язався виготовити та відвантажити, а відповідач (Покупець) прийняти та оплатити продукцію (валки чугунні прокатні), що вказана у специфікації до Договору (Додаток №1), що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до умов п. 11.1 строк дії Договору встановлений сторонами до 31.12.04р. та після закінчення терміну його дії пролонгований не був.

У січні та лютому 2005 року на адресу позивача від відповідача надійшли Договірні листи № 2500103 та № 2500145 з проханням виготовити та поставити ВАТ «ЄМЗ»валки чугунні, в яких відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість поставленої продукції  за фактом поставки.

На виконання вищезазначених Договірних листів позивачем 20.01.01р. на адресу відповідача відвантажено 2 шт. валків прокатних на загальну суму 63 785 грн. 04 коп. та 15.03.05р. відвантажено 12 шт. валків прокатних на загальну суму 345 639грн.12коп.

На адресу ВАТ «ЄМЗ»позивачем були виставлені платіжні вимоги-доручення №17 від 21.01.05р. на суму 63 785 грн. 04 грн. та № 132 від 11.03.05р. на суму 354 639 грн. 12 коп.

04.07.2005р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №180/55 з вимогою погасити наявну заборгованість.

Проте взяті на себе обов’язки, з оплати продукції по факту поставки, відповідач не виконав, вартість поставленої продукції не оплатив. Внаслідок чого у ВАТ «Єнакіївський металургійний завод»перед Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом утворилася заборгованість за поставлену продукцію у сумі 418 424 грн. 16 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правові норми, які підлягають застосуванню, та матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані ГК України.

Згідно частини 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 43 ГПК України сторони та  інші  особи,  які   беруть   участь   у   справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана  вчинити  на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до договірних листів № 2500103 від 26/01/05р. та № 2500145 від 02.02.05р. ВАТ «ЄМЗ»зобов’язався прийняти валки прокатні та оплатити вартість поставленої продукції  за фактом поставки.

На адресу відповідача 20.01.05р. відвантажено валків прокатних на загальну суму 63 785 грн. 04 коп. (виставлено платіжне вимога-доручення №17 від 21.01.05р.) та 15.03.05р. відвантажено продукції на суму 345 639 грн. 12 коп. (виставлено платіжне доручення-вимога № 132 від 11.03.05р.).

Факт отримання продукції відповідачем не заперечується та підтверджується товарно-транспортною накладною № 02 ААШ від 20.01.05р. та квитанцією про приймання вантажу № 51849223. Тому грошове зобов’язання відповідача перед позивачем виникло в 2005 році за фактичними взаємовідносинами сторін, які склалися на підставі обміну первинними документами, що свідчать про виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків з купівлі-продажу товару.

Проте взяті на себе обов’язки відповідач не виконав, вартість поставленої продукції не оплатив.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання, згідно якої строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.  04.07.2005р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №180/55 з вимогою погасити наявну заборгованість, яка залишена без відповіді та задоволення.

На вимогу суду апеляційної інстанції надати розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків, сторонами наданий акт звірки, який не може бути прийнятий в якості належного виконання вимог суду, оскільки в обґрунтування внесення сум в бухгалтерський облік підприємства відповідача зазначені платіжні доручення, якими нібито проведена проплата сум, що не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи є ці платіжні доручення і в них зазначені зовсім інші суми за іншими підставами, що недопустимо.

Враховуючи, те, що відповідач зобов’язався прийняти валки прокатні та оплатити вартість поставленої продукції  за фактом поставки, судова колегія вважає, що господарський суд Донецької області правомірно дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 418 424 грн. 16 коп., та задовольнив позовні вимоги.  

Судовою колегією не приймається до уваги помилкове зазначення в мотивувальній частині рішення суду посилання на наявність між сторонами укладеного Договору поставки, оскільки це не призвело до прийняття неправильного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2007 року у справі № 39/205 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -           

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод», м.Єнакієве Донецької обл. на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2007 року у справі № 39/205 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2007 року у справі № 39/205   – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС