КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.11.2007                                                                                           № 13/218

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників сторін:

 позивача: не з’явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи безйого

 участі;

 відповідача: не з’явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи без його

 участі;

 розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 1815

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2007

 у справі № 13/218  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства       "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Центру електрозв"язку № 7

 до                                                   Військової частини А 1815

             

                       

 про                                                  стягнення 551,66 грн.,

 

постанова прийнята 28.11.07, оскільки відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.09.07 у справі № 13/218 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Військової частини А 1815 на користь ВАТ „Укретелеком” 551,66 грн. боргу за послуги зв”язку, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, Військова частина А 1815 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що після ліквідації Військової частини А 2296 її правонаступником є відповідач. При складанні ліквідаційного акту ліквідаційна комісія виявила всі борги Військової частини А 2296 та передала їх правонаступнику, однак щодо наявності боргу перед позивачем відповідачу не було відомо.

Також, заявник зазначає, що ні  Військова частина А 2296, ні Військова частини А 1815 не підписували з позивачем акт звірки взаєморозрахунків, а тому позивач міг зазначити будь-яку суму заборгованості.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а тому вона не підлягає задоволенню.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом командувача військами Північного оперативного командування від 25.06.05 № 178 правонаступником військової частини А 2296 Північного оперативного командування призначено військову частину А 1815 Командування Сухопутних військ збройних Сил України.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2003 року між позивачем та Військовою частиною А 2296 (правонаступник – відповідач) було укладено типовий договір № 1 про надання послуг електрозв”язку, відповідно до умов якого позивач зобов”язався надавати послуги електрозв'язку, а відповідач оплачувати їх вартість.

Пунктом 4.5 договору сторони передбачили, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Залучені до матеріалів справи рахунки за послуги зв”язку на виконання умов договору за період з листопада 2004 року по серпень 2005 року підтверджують, що позивачем були надані відповідачу послуги електрозв”язку на загальну суму 1583,23 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався за надані послуги в  сумі 1031,57 грн.,

17.04.07 позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 24 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 551,66 грн..

Відповіді на надіслану претензію позивач не отримав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які підтверджують виконання відповідачем  своїх зобов’язань щодо оплати послуг електрозв”язку не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 551,66 грн..

Посилання заявника на те, що підстав для сплати боргу у нього не має, оскільки між сторонами не було підписано акт звірки взаєморозрахунків, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки акт звірки є одним із доказів (не основним) наявності боргу чи його відсутності. Відповідач повинен довести і належним чином доказати чи спростувати відсутність заборгованості.

На думку суду позивач довів наданими документами наявність боргу у відповідача.

За таких обставин рішення Господарського суду Чернігівської області від  13.09.07 у справі № 13/218 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.09.07 усправі № 13/218 залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини А 1815 - без задоволення.

2. Матеріали справи № 13/218 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 06.12.07 (відправлено)