ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.2007  року                                                            Справа № 13/544

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                             Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                             Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                                       Костерний Д.О., дов. від 30.08.07 № 2276-НЮ  

          від відповідача                          повноважний представник не прибув

          від 3-ї особи                               Гурієнко Є.М., паспорт ВЕ 424545 від

                                                              29.12.01, виданий Центрально Міським РВ

                                                              Макіївського МУ УМВС України в

                                                              Донецькій області  

                    

                                                              Гольдін В.Л., дов. від 03.12.2007 № 53  

         розглянув у відкритому

         судовому засіданні

         апеляційну скаргу                              Державного територіально-галузевого

                                                              об’єднання „Південно-Західна залізниця”,

                                                              м. Київ

                                                               

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  08.10.2007

у справі                                        № 13/544  (суддя –Яресько Б.В.)

         за позовом                                          Державного територіально-галузевого

                                                              об’єднання „Південно-Західна залізниця”,

                                                              м. Київ

                                                            

         до  відповідача                              Державного підприємства  

                                                              „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

                                                              Луганської області

         

         третя особа, яка не заявляє

         самостійних вимог на стороні

         відповідача:                                 Товариство з обмеженою відповідальністю

                                                               „Синтез ФД”, м. Макіївка Донецької області

         

про                                                  стягнення штрафу 13 450 грн. 00 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 06.11.2007

В С Т А Н О В И В :

         Позивач, Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-Західна залізниця” (далі –ДТГО „Південно-Західна залізниця”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з державного підприємства  „Ровенькиантрацит” (далі –ДП „Ровенькиантрацит”) штрафу в розмірі 13450 грн. 00 коп. за неправильне зазначення останнім в накладній № 49537716 (далі –накладна) коду одержувача вантажу –ПП „Будтехсервіс”.

         Ухвалою суду від 03.09.2007 за заявою відповідача від 03.09.2007 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Синтез ФД” (далі –ТОВ „Синтез ФД”).

         Рішенням  місцевого господарського суду від 08.10.2007 позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ДТГО „Південно-Західна залізниця” штраф в розмірі 2690 грн. 00 коп.

         Мотивоване вказане рішення доведеністю за матеріалами справи факту невірного зазначення відповідачем коду одержувача вантажу у залізничній накладній, положеннями п. п. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут). У задоволені решти вимог ДТГО „Південно-Західна залізниця” відмовлено відповідно до положень ст. ст. 230, 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. При реалізації права на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем, судом першої інстанції були прийняті до уваги ступінь виконання зобов’язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків.

         Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Мотивована дана скарга положеннями ст. ст. 526, 625, 920 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України „Про транспорт” від 10.11.1994 № 232/94-ВР, ст.ст. 2, 118, 122 Статуту, п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, п. 3.15 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 № 04-5/601.

Зменшення судом розміру штрафу за неправильно зазначений у накладній код одержувача вантажу скаржник вважає безпідставним і необґрунтованим та зазначає, що посилаючись на майновий стан відповідача та відсутність збитків залізниці, місцевий господарський суд не вказав про наявність будь-яких доказів, підтверджуючих винятковість обставин, що склались по справі, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

         Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору доводи скаржника оспорюють, вважають їх такими, що не відповідають дійсності, просять рішення суду першої інстанції відмінити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вимогу позивача про стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній лише коду вантажоодержувача при правильному зазначені його адреси та за відсутністю будь-яких негативних наслідків для залізниці відповідач та третя особа вважають безпідставною, а акт загальної форми, що наданий позивачем у підтвердження неправильного зазначення коду одержувача вантажу таким, що не є доказом, тому що акт складений 02.06.2007, а телеграма № 70, що зазначена у акті, відправлена 03.06.2007.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається також на відсутність за матеріалами справи даних стосовно належного коду одержувача вантажу, на неподання позивачем до суду книги реєстрації актів загальної форми, що, за твердженням ДП „Ровенькиантрацит”, свідчить про намір ДТГО „Південно-Західна залізниця” приховати явні недоречності у складеному акті загальної форми № 70.

         ТОВ „Синтез ФД” у відзиві на апеляційну скаргу додатково зазначає про неналежність позивача, оскільки договір на перевезення був укладений не з ним, а з іншою юридичною особою, а саме: з ДП „Донецька залізниця”. Також, за твердженням ТОВ „Синтез ФД”, штрафні санкції за неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажу підлягають стягненню з одержувача в силу вимог ст. 125 Статуту, згідно якої після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.

         Листом від 27.11.2007 ДП „Ровенькиантрацит” заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на відрядження його представника, який приймав участь в розгляді справи місцевим господарським судом. Вказане клопотання відхиляється судовою колегією за наявністю відзиву відповідача на апеляційну скаргу та з врахуванням вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України щодо представників сторін і третіх осіб.

         Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників позивача та третьої особи, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         

         Згідно п. 5 ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

         Обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначено Статутом на підставі якого Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезень вантажів та інші нормативні документи, які є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. ст. 2, 5 Статуту).

         Відповідно до вимог ст. 12 Закону України підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

         Згідно ст. 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем.

         Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем не додержано вимог      п. 2.1 розділу 4  Правил перевезень вантажів (Правила оформлення перевізних документів) щодо заповнення комплекту перевізних документів, а саме: у накладній на перевезення залізницею вагона № 64997414 з вантажем аргіліт ДП „Ровенькиантрацит” неправильно зазначено цифровий код одержувача вантажу - ПП „Будтехсервіс”: замість коду 3742 зазначено код 3303.

         Факт невірного зазначення відповідачем коду одержувача вантажу у накладній підтверджено актом загальної форми від 02.06.2007 № 70, що складений відповідно до вимог п. 3 розділу 28 Правил складання актів та підписаний особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту. Наявність в акті від 02.06.2007 посилання на телеграму № 70, про що вказує відповідач, факт неправильного зазначення відповідачем у накладній коду одержувача вантажу не спростовує. Крім того, відомості стосовно дати відправлення телеграми вказаний акт не містить. З пояснень позивача у акті зазначено черговий номер згідно журналу обліку телеграм.

         Цифровий код одержувача (3742) містять умови договору від 13.02.2007 № 339, що укладений ДТГО „Південно-Західна залізниця” із ПП „Будтехсервіс”, тому доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи даних стосовно коду одержувача вантажу не можуть бути прийняті до уваги.

         Твердження відповідача про те, що відповідно до вимог ст. 122 Статуту відправник несе відповідальність у випадку одночасного зазначення неправильно коду та адреси вантажоодержувача та за наявністю наслідків неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, не відповідає дійсному змісту вказаної статті та є помилковим. Штраф, згідно ст. 122 Статуту передбачений за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у вказаної статті порушень, незалежно від наявності, або відсутності у залізниці збитків.

         Твердження ТОВ „Синтез ФД” стосовно відсутності підстав покладення відповідальності за вказані у позовній заяві порушення на відправника спростовуються ч. 2 ст. 125 Статуту, на яку посилається третя особа, згідно якої якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник та п. 5.5 розділу 4 Правил перевезень вантажів, відповідно до якого якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту.

         Судова колегія погоджується з оцінкою судом першої інстанції доводів третьої особи стосовно неналежності позивача, тому не приймає до уваги відповідні доводи і при перегляді справи судом апеляційної інстанції.

         Отже, доводи ДП „Ровенькиантрацит” про відсутність підстав для його матеріальної відповідальності не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому не можуть бути прийняті до уваги. Позовні вимоги правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими.

         Судова колегія не погоджується з доводами скаржника стосовно безпідставності зменшення судом розміру штрафних санкцій, виходячи з наступного.

         Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

         Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

           Не зазначення відповідачем відповідно до положень п. 2.1 розділу 4 Правил перевезень вантажів правильного коду одержувача вантажу є невиконанням ним господарського зобов’язання, передбачено нормативно-правовим актом, за що ст. 122 Статуту передбачено стягнення санкцій.

         Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено можливість зменшення розміру штрафних санкцій у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому згідно даної статті повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанн, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

         Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

         Право суду на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, передбачено п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

         Вказані правові норми застосовуються до визначених умов на розсуд суду.

         Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України згідно постанови від 26.07.2007 № 9-22/213

         Обставини, які враховані судом першої інстанції при встановлені розміру зменшення, зазначені у рішенні.

         Враховуючи відсутність суттєвих негативних матеріальних наслідків для залізниці внаслідок неправильного зазначення відповідачем у накладній коду одержувача вантажу, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни рішення.

         

 

         Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

    Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” на рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2007 по справі № 13/544 залишити без задоволення.

            

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2007 по справі № 13/544  залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва