Справа № 2-а-428/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 січня 2011 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Сарат Н.  О,      при секретарі                                Батуринській В.Б.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу старшого сержанта міліції Кошевого Сергія Анатолійовича про визнання незаконними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:   

  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що згідно постанови інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу старшого сержанта міліції Кошевого С.А. від 26.12.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, він, начебто, 26.12.2010 року о 23 годині 30 хвилин керуючи автомобілем «Ніссан Черри»д.н. НОМЕР_1 по пр. Гагаріна в м. Кривий Ріг не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив вимоги п.18.1 ПДР України.

З вказаною постановою він не згоден, вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам закону, та підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до п.п.2.3, 2.10 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22 лютого 2001р. усі реквізити протоколу та постанови про адміністративне правопорушення заповнюються розбірливим почерком. Прізвище інспектора, а також більшу частину тексту постанови розібрати неможливо. В п.2.6 вищезгаданої інструкції прямо вказано, що при складанні протоколу указується посада, повне найменування органу внутрішніх справ, спеціальне звання особи, яка склала протокол. Замість цього в протоколі, як і в постанові набір літер і абревіатур значення яких відомо лише інспектору. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. А згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законодавством. Ч.1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями розташування транспортних засобів на проїзній частині. В вищезгаданій постанові зазначено, що він не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, але він начебто пояснив інспектору, що пішоходи які переходили дорогу спочатку збирались йти, а потім зупинились і стояли на перехресті. На його пояснення інспектор ніяк не відреагував і склавши протокол, виніс постанову про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 255, 00 гривень. На чию користь потрібно стягнути штраф інспектор не зазначив. Згідно законодавства України за наявності пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо згоди зі скоєнням правопорушення, суб’єкт владних повноважень повинен був, використовуючи свої повноваження зібрати докази, які б підтвердили обставини вказані у протоколі та спростували свідчення позивача, однак таких доказів ні в протоколі, а ні в постанові не зазначено. Відповідно до п.1.6 Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України №466 від 21.05.2009р. інспекторам ДАІ заборонено складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відео матеріалів, показів свідків, тощо). В протоколі і в постанові про адміністративне правопорушення згадується багато статей із законодавства України зміст яких позивачу невідомий. Його прохання роз’яснити зміст цих статей було інспектором проігноровано. Також інспектор заборонив йому залучити свідка і вписати його у протокол, відповівши, що таке право мають тільки співробітники ДАІ. Також розгляд справи на місці без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки як він вважає порушують його права, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. Також відповідно до п.1.11 Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України №466 від 21.05.2009р. працівники ДАІ зобов’язані під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення неухильно дотримуватися вимог ст.ст.33, 34 КУпАП. Тому вважає, що його конституційні права та свободи грубо порушені. Просить постанову складену відносно нього про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати.

В судове засідання сторони не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_2 до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.  

На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.   

      Згідно до вимог ст. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.     

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

     В судовому засіданні встановлено, що 26 грудня 2010 року інспектор дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу старшим сержантом міліції Кошевим С.А. стосовно ОСОБА_2 винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Згідно протоколу, 26.12.2010 року в23-30 год., водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ниссан Черри, державний номер НОМЕР_1, в м. Кривому Розі по пр. Гагарина не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзу частину по нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху.  

Відповідно до ст. 282 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 122 ч.1 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ ( міліцію).   

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.     

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається  до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2010 року ОСОБА_2  від підпису в протоколі та дачі пояснень не відмовився, а в поясненнях вказав, що не надав дорогу пішоходам неумисно. Обставин, які б заважали йому дати пояснення та записати в протокол свою позицію з приводу того, що ПДР він не порушував та які в нього є докази (свідки), в позові не привів, навпаки визнав свою провину.

Як вбачається з представлених суду копій постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем по справі складено всі необхідні документи, якими доведено, що позивач  дійсно порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху.   

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачається факт порушення правил дорожнього руху та приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення  серії АЕ № 127915 від 26.12.2010 року  винесена правомірно, а позов ОСОБА_2 є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.   

 На підставі ст. ст. 247, 251, 289, 293, Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. ст. 160-163 КАС України,  суд, -

  ПОСТАНОВИВ:   

позов ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу старшого сержанта міліції Кошевого Сергія анатолійовича про визнання незаконними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:Н. О. Сарат