А.46                                                                                               

                                                                                                                                            Справа № 2-351/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17   січня   2011 року                                                      Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді –Бешлієвої Т.А.,

                        при секретарі –Івановій Н.С.,

             за участю: позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :  

Відповідач ОСОБА_2 позов визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує, просить справу розглянути у його відсутності в попередньому судовому засіданні, надав суду відповідну заяву.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, наполягає на розірванні шлюбу, після розірвання шлюбу просить залишити за нею прізвище ОСОБА_1,  не заперечує щодо розгляду справи за відсутності  відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.. 174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

- свідоцтво про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 від 25.05.1994 року згідно якого між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було укладено шлюб, який був зареєстрований 25.05.1994 р. відділом РАГС Ренійської держадміністрації Одеської області, актовий запис № 50, після укладення шлюбу чоловікові та дружині були присвоєні прізвища ОСОБА_1;

-  копія паспорту на ім’я позивача ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданого 18.10.2002 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області;

- копія свідоцтва про народження 05.06.1994 року доньки ОСОБА_4, серії НОМЕР_3, виданого 21.06.1994 року відділом РАГС Ренійської держадміністрації, в якому батьками вказані позивач та відповідач;

- заява відповідача ОСОБА_2 від 17.01.2011 року. про визнання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності;

- квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ по розгляду справи.

          Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини: позивач ОСОБА_1 звернулась до Ренійського районного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 25.05.1994 р. відділом РАГС Ренійської держадміністрації Одеської області, актовий запис № 50, мотивуючи заявлені вимоги тим, що з весни 2008 р. вона з відповідачем сумісно не проживає, спільного господарства не веде, подружнє життя з чоловіком  не склалося, між ними немає взаєморозуміння, втрачені почуття любові, подальше збереження шлюбу неможливо, шлюб носить суто формальний характер. В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, пояснивши, що за сумісного життя  з відповідачем відносини з чоловіком  зіпсувалися з приводу різних непорозумінь, мали місто сварки по різним побутовим мотивам,  чоловік  мало приділяв уваги їй та дитині, спроби примирення не дали бажаного результату. Спорів майнового характеру між сторонами не існує, шлюб у обох перший. Від укладеного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час проживає разом з позивачем і на утримання якої відповідач надає матеріальну допомогу добровільно.

           Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки сім`я сторін при встановлених обставинах фактично розпалась, між позивачем та відповідачем втратились почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню. Тривалий час позивач та відповідач сумісно не живуть, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують. Застосування заходів що до примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України, в даній ситуації суд вважає не доцільним. Приходячи до такого висновку, суд враховує фактичні обставини справи та інтереси кожного з подружжя.

          Згідно положень ст. 113 СК України особа,  яка  змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу,  має право після розірвання шлюбу  надалі  іменуватися  цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки заявлена вимога позивача про залишення прізвища не суперечить діючому законодавству, суд задовольняє її та вважає за можливе залишити за позивачем після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1. Статтею 115 цього ж  Кодексу передбачено, що документом, що  засвідчує  факт  розірвання  шлюбу  судом,  є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надсилається  судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення  для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 169, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст.110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України,  суд –

                                                                В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 25.05.1994 р. відділом РАГС Ренійської держадміністрації Одеської області, актовий запис № 50 - розірвати.

Після розірвання шлюбу за позивачем ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя                                                             Т.А. Бешлієва