Справа № 165/2380/19

Провадження № 2/165/21/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року                                                        м. Нововолинськ

               Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

               головуючого        судді                        Василюка А.В.,

               за участю секретаря                        Навроцької М.Р.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно,

                                               встановив:

       05 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нововолинської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно.

       Вимоги обґрунтовує тим, що 11 березня 2016 року між ним та ОСОБА_4 було укладено спадковий договір, який був посвідчений приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Ушаковою Ю.А. За умовами цього договору він зобов`язувався виконувати розпорядження відчужувача, а після смерті ОСОБА_4 набуде право власності на належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також, нотаріус наклав заборону на відчуження спірної квартири та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис обтяження за №13641037. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер відчужував ОСОБА_4 . Зазначає, що зобов`язання за договором він виконав в повному обсязі, здійснив увесь комплекс заходів та обрядових дій з поховання ОСОБА_4 на кладовищі м. Нововолинська, а за життя ОСОБА_4 жодних претензій до нього не пред`являла. Вказує, що ОСОБА_4 втратила правовстановлюючі документи на квартиру і з цих підстав, нотаріус відмовив йому у перереєстрації нерухомого майна згідно умов договору. За таких обставин право його власності на нерухоме майно може бути вирішено лише в судовому порядку, а тому просить суд визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати обтяження нерухомого майна, внесене на підставі укладеного спадкового договору до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №13641037.

       Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено спадкоємців ОСОБА_4 за заповітом: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

       У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник ОСОБА_5 неодноразово подавала до суду письмові заяви про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити в повному обсязі. Також просила суд врахувати, що спадковий договір дійсний і ніким не оспорювався. При розподілі судових витрат просила суд сплачений судовий збір залишити за позивачем (а.с.26, 258).

       Представник Нововолинської міської ради Волинської області у судове засідання не з`явився, головний спеціаліст відділу правової роботи та житлових питань Лісовська Ю.М., діючи за довіреністю №01-67/42 від 09 січня 2019 року (а.с.86) подала до суду письмову заяву у якій не заперечила щодо задоволення позову за умови залишення судових витрат за позивачем (а.с.85).

       Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 протягом двох років розгляду справи в суді, особисто або ж через своїх представників, неодноразово подавали однотипні, письмові заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з встановленими карантинними заходами і неможливістю прибути до суду за об`єктивних, непідтверджених обставин (а.с.145, 148, 160, 162, 167, 175, 176, 189-190, 193, 202, 205, 216-217, 218, 221, 223, 234, 236, 246, 250, 252, 254, 256). Суд звертає увагу на те, що згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а тому такії дії третіх осіб суд вважає зловживанням процесуальними правами та затягування розгляду справи в суді і ухвалює рішення на основі долучених сторонами письмових доказів та з вищевикладених підстав не бере до уваги заяви ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 – ОСОБА_6 від 02 грудня 2021 року та від 01 грудня 2021 року.

       Суд, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Копією свідоцтва про право власності на квартиру від 21 червня 1999 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом, копією рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 24 липня 2007 року (а.с. 11-15) підтверджується право приватної власності ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягами про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності на нерухоме майно у Реєстрі прав власності 04 грудня 2007 року за реєстраційним номером 20658541.

За спадковим договором від 11 березня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Ушаковою Ю.А., позивач ОСОБА_1 (набувач) зобов`язувався виконувати розпорядження відчужувача ОСОБА_4 передбачені договором, а після її смерті набути право власності на належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10) на підставі спадкового договору, приватний нотаріус Ушакова Ю.А. внесла інформацію про державну реєстрацію обтяження у виді заборони на нерухоме майно – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за №13641037. Обтяжувачем зазначила позивача ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.7).

Згідно копії спадкової справи №2/2019, наданої приватним нотаріусом Башинською Л.П. на запит суду (а.с. 37-84 ), 29 жовтня 2007 року ОСОБА_4 заповіла все майно, рухоме та нерухоме де б воно не знаходилося і з чого б не складалося в користь третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рівних частинах. Останні звернулися з заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , а 03 липня 2019 року, 03 жовтня 2019 року їм були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що складаються з грошових коштів (заощаджень) ОСОБА_4 в різних банківських установах.

За відсутності оригіналівправовстановлюючих документів, нотаріусом відмовлено позивачу у оформлені прав на нерухоме майно померлої ОСОБА_4 за спадковим договором.

Позивач ОСОБА_1 в позові зазначив, що за життя ОСОБА_4 він виконав всі взяті на себе зобов`язання і ніяких претензій останньою до нього не пред`являлося, після смерті ОСОБА_4 , на виконання умов договору, він здійснив її поховання з дотриманням усіх звичаїв, що також підтвердив належними доказами: копією товарного чеку від 08 січня 2019 року року, копією рахунку про оплату поминального обіду, копію накладної від 09 січня 2019 року (а.с.98-100), а на підтвердження природної смерті ОСОБА_4 долучив довідку про причини смерті останньої від 09 січня 2019 року (а.с.97). Також, він долучив копії заповітів ОСОБА_4 від 29 жовтня 2007 року, 15 лютого 2013 року та 22 липня 2016 року, що були складені в його користь (а.с.101-103).

Третя особа ОСОБА_3 у своєму відзиві зазначила, що ОСОБА_4 була невдоволена тим як позивач виконував її розпорядження і з цих підстав вона зверталася до правоохоронних органів і відібрала у позивача документи на спірне нерухоме житло. Померла ОСОБА_4 при загадкових обставин, в своїй квартирі і лише через кілька днів її тіло знайшов поштовий працівник. Одяг на випадок своєї смерті та інші речі для поховання, ОСОБА_4 придбала та зберігала у своєму житлі. Також, задовго до своєї смерті ОСОБА_4 придбала пам`ятник, який мав бути встановлений на місці її поховання, однак ОСОБА_1 відмовляється його надавати. За таких обставин, вважає, що ОСОБА_1 неналежним чином і не в повному обсязі виконав умови спадкового договору, а тому його позовні вимоги є безпідставними (а.с.126-129).

Також, третя особа ОСОБА_2 до матеріалів справи долучила наступні письмові документи: договір про надання соціальних послуг в період з 15 листопада 2017 року по 14 листопада 2018 року, індивідуальний план надання соціальної послуги, які підписані ОСОБА_4 , лист-відповідь ОСОБА_7 на звернення ОСОБА_4 до народного депутата ОСОБА_8 стосовно ліків для учасника Вітчизняної війни, квитанції по сплаті комунальних послуг та на придбання труни датовану 11 січня 2019 року (а.с.112-118).

Суд критично відноситься до письмових пояснень третіх осіб та не бере їх до уваги, оскільки як самі твердження так і долучені ними докази ніяким чином не стосуються предмету спору. Спадковий договір та якість виконання набувачем ОСОБА_1 умов цього договору, не оспорюється сторонами. Укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спадковий договір відповідає всім вимогам чинного законодавства, не визнавався недійсним та не розривався, а тому відсутні підстави вважати, що умови цього договору не підлягають виконанню.

Згідно зі ст.1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Відповідно до ст. 1304 ЦК України, спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.28 Постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування,а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов`язкову частку. У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим.

Таким чином, згідно з нормами Цивільного кодексу України сутність спадкового договору полягає в тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя останнього, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача. При цьому до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права, незалежно від того, що норми, які його регулюють, включені до Книги шостої ЦК України «Спадкове право», оскільки перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.

Спадковий договір виступає різновидом договорів про передачу майна у власність.

Пунктом 1 частини 2, частиною 6 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки спадковий договір є різновидом договорів про передачу майна у власність, не був розірваний сторонами і не оскаржувався в судовому порядку, тому суд встановлює підставність набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що позивач не оформив своє право власності на нерухоме майно лише з тих підстав, що правовстановлюючі документи на це майно були втрачені, а відповідачем Нововолинською міською радою Волинської області позовні вимоги ОСОБА_1 визнано в повному обсязі, суд задоволює позов та визнає за ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II Наказу від 22.02.2012 року № 96/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; за рішенням суду. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини, суд задоволює вимогу ОСОБА_1 про скасування обтяження нерухомого майна, внесеного на підставі укладеного спадкового договору до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №13641037.

Враховуючи клопотання представника позивача, суд залишає за позивачем ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2510,83 грн., що підтверджується документально (а.с.1).

       Керуючись ст.11, ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, ст.328, ст.392, ст.1302, ст.1303, ст.1304 ЦК України, суд,-

ухвалив:

       Позов задоволити.

       Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про яку внесено до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №13641037.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чиз акриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2021 року.

Головуючий        суддя                підпис                А.В. Василюк