Справа № 22-7457/2006 рік                              Головуючий у 1 інстанції Кошева О.А.

Категорія     21                                                  Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем України

9 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Азевича В.Б. при секретарі Черкасові КБ. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків   на  виробництві  та  професійних  захворювань   України   у   Центрально-Міському  районі  м.Горлівки  на  рішення  Центрально-Міського  районного  суду м.Горлівки від 29 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   у Центрально-Міському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на його користь стягнуто 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При цьому суд виходив з того, що позивач довгий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Через важкі та шкідливі умови праці він набув професійних захворювань.

Висновком МСЕК від 21 листопада 2002 року йому уперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, при повторному огляді 17 грудня 2003 року - 40% втрати професійної працездатності, а 11 січня 2006 року позивачеві вказана ступінь втрати працездатності була збільшена до 50% та група інвалідності встановлена безстроково.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та відмовити позивачеві у позові, оскільки суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що позивач не надав до суду належних доказів щодо наявності факту спричинення йому моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дію тих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності'', якими передбачене право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення в частині розміру морального відшкодування змінити та зменшити суму моральної шкоди, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"сктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача щодо його права на моральне відшкодування ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви в частині права позивача на моральне відшкодування не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції, внаслідок професійного захворювання позивач став інвалідом, частково втратив професійну працездатність, тому у відповідності до вимог закону має право на моральне відшкодування.

Однак при визначенні суми морального відшкодування, враховуючи надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що розмір морального відшкодування, встановлений судом, є завеликим, не відповідає ступіню та тяжкості моральних страждань позивача, фактичним обставинам справи, а також принципам розумності та справедливості.

На думку апеляційного суду найбільш оптимальною грошовою компенсацією моральних страждань позивача буде сума у 15000грн., тому стягнуту судом першої інстанції суму морального відшкодування слід зменшити до вказаного розміру.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити та зменшити суму морального відшкодування, стягнутого на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 29 травня 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.