Копія

                                                                                                                         Справа №  2-а-28/11

                                                                       П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 січня 2011 року               Локачинський районний  суд Волинської області

у складі: головуючого –судді Вознюк І. І.,

розглянувши  в порядку  скороченого провадження в селищі Локачах

справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі про виплату надбавки до пенсії  як дитині війни,  

                                                                    ВСТАНОВИВ:

         12 січня 2011 року  позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги  мотивує тим, що він має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

        Просить  зобов'язати відповідача доплатити підвищення до пенсії за період з червня  по листопад 2010 року.  

 Ухвалою суду від 13.01.2011 р.  було  відкрито  провадження у справі.

Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що УПФ не є  власником або розпорядником коштів Державного бюджету України. В 2009-2010 роках підвищення до пенсії виплачувалося  позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530. Просить в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні   (а.с.6).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  від 28.12.2007 року  № 107-VІ  частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження  змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 визначено вичерпний перелік таких випадків.

Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є  загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі "Сікорська проти України" зазначено, що асигнування  на виплати державою боргів  може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.

На день розгляду справи дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ніякими законодавчими актами не зупинялася.  

Враховуючи, що п.34 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993р. № 7/93 "Про державне мито" Пенсійний фонд звільнений від сплати мита, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з управління державного казначейства у Локачинському районі ГУДКУ у Волинській області.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправними,  позивач  має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  в межах шестимісячного строку звернення з позовом до суду за період з12.07.2010 по 30.11.2010 р., а тому позов підлягає до   часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 183-2, ст.ст. 159-163 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Управлінню Пенсійного фонду України в Локачинському районі нарахувати та виплатити   ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період з 12.07.2010 по 30.11.2010  року  з урахуванням виплачених сум.

Стягнути в користь ОСОБА_1 з управління державного казначейства у Локачинському районі ГУДКУ у Волинській області 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова в частині обов'язку управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області здійснити перерахунок і виплату пенсії  ОСОБА_1 підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня прийняття  і  може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Локачинський районний суд  шляхом подачі апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий / підпис/

           Оригіналу відповідає

           Суддя Локачинського районного суду                                                            І.  І.  Вознюк