СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
28 листопада 2007 року | Справа № 20-12/311-6/178 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І. ,
суддів Горошко Н.П. ,
Щепанської О.А. ,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - Єгорова Олена Степанівна, довіреність № б/н від 27.12.2005 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт";
представник позивача - Бугаєнко Ілона Миколаївна, довіреність № б/н від 27.11.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт";
представник позивача - Крушинська Інна Володимирівна, довіреність № б/н від 10.10.2006 - товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт";
представник відповідача - Істягіна Надія Михайлівна, довіреність № 277/10-004 від 02.10.2007 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя ;
прокурор - Шаблін Євген Ігорович, довіреність № 490 від 21.03.2007 - прокурор міста Севастополя;
педставник відповідача- Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № 10-004/271 від 05.07.2007 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя ;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 11.10.2007 у справі № 20-12/311-6/178
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" (вул. Соловйова, 4-А,Севастополь,99029)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
за участю Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)
про скасування податкових повідомлень-рішень № 000113231/0 від 25.06.2007, № 000114231/0 від 25.06.2007
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в порядку статей 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень №000113231/0 від 25.06.2007 визначення податку на прибуток в сумі 3664117грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1832058,86грн., №000114231/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 521921,58грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 260960,79грн.
21.08.2007 до господарського суду міста Севастополя надійшло повідомлення прокурора міста Севастополя про вступ у процес на стороні відповідача (вх. №27670).
В ході судового розгляду позивач звернувся з клопотанням (вх. № 47977 від 10.10.2007) про зміну позовних вимог у зв’язку з частковим визнанням суми донарахованого податкового зобов’язання, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя:
- № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 3660307,26 грн. та фінансові санкції у сумі 1830153,63 грн.;
- № 000114231/0 від 25.06.2007 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 505994,37 грн. та фінансові санкції у сумі 252997,18 грн.
В ході судового розгляду прокурором міста Севастополя було заявлено клопотання (вх. № 32279 від 18.09.2007) про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Ухвалою від 03.10.2007 суд у задоволені клопотання прокурора міста Севастополя відмовив, оскільки судом встановлено, що нарахування податкового зобов’язання на підставі акту перевірки зроблено Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя у зв’язку з відсутністю у позивача необхідних документів, які підтверджують виконання робіт та надання послуг, але це питання не потребує спеціальних знань, а є лише частиною тих доказів, які повинні буди досліджені у ході судового розгляду справи.
В ході судового розгляду відповідачем було заявлено клопотання (вх. № 33999 від 25.09.2007) про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи відносно посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" за ознаками злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України.
Ухвалою від 03.10.2007 у задоволені клопотання відповідача суд відмовив, оскільки відповідно до положень статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, але, як слідує з матеріалів справи та постанови прокурора Ленінського району міста Севастополя від 07.09.2007, провадження досудового слідства доручено старшому слідчому прокуратури Ленінського району міста Севастополя Лисунову С.В. та на цей час не закінчено.
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 11.10.2007 у справі № 20-12/311-6/178 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Порт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень № 000113231/0 від 25.06.2007, № 000114231/0 від 25.06.2007.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 3660307,26грн. та фінансові санкції у сумі 1830153,63грн.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000114231/0 від 25.06.2007 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 505994,37грн. та фінансові санкції у сумі 252997,18грн.
З Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” стягнуто витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40грн.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що постанову господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права. Оскільки, суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до висновку, що стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Як випливає з матеріалів справи, виконання мерчандайзінгових послуг підтверджується актами виконаних робіт, підписаними сторонами договорів та скріпленими печатками підприємств. Однак, заявник апеляційної скарги вважає, що такий висновок господарського суду не відповідає нормам діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
В період з 10.05.2007 по 06.06.2007 співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт № 66/23-1/32672889/11162/10 від 13.06.2007.
Перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, .п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п. 11.2.1 п.11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон), п.1 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що виразилися у занижені підприємством податку на прибуток у сумі 3664117,72 грн.
- п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п.7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями, що виразилися у заниженні податку на додану вартість у сумі 521921,58грн.
На підставі акту перевірки, відповідно до п.п.17.1.3 и 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 000113231/0 від 25.06.2007 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 5496176,58грн., з яких: 3664117,72грн. –основний платіж, 1832058,86грн. –штрафні санкції;
- № 000114231/0 від 25.06.2007 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 782882,37грн., з яких: 521921,58грн. – основний платіж, 260960,79грн. –штрафні санкції;
Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, судова колегія вважає вимоги позивача про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 000113231/0 та № 000114231/0/0 від 25.06.2007 такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
01.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю „Егер-Стар” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” укладений договір про надання мерчендайзінга № 17/1М, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю „Егер-Стар” приймає на себе зобов’язання по наданню товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” послуг по передпродажній підготовці товарів і мерчендайзінгу, а товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” зобов’язано прийняти та сплатити належним чином виконані послуги.
Згідно пункту 5.1 договору № 17/1М від 01.07.2005 вартість послуг встановлюється сторонами та фіксуються в актах виконаних робіт, які є невід’ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 5.3 договору № 17/1М від 01.07.2005 сплата наданих послуг здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Егер-Стар”.
01.07.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю „Аякс Холдинг” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” укладений договір про надання мерчендайзінга № 20/1М, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю „Аякс Холдинг” приймає на себе зобов’язання по наданню товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” послуг по передпродажній підготовці товарів і мерчендайзінгу, а товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” зобов’язано прийняти та сплатити належним чином виконані послуги.
Згідно пункту 5.1 договору № 20/1М від 01.07.2006 вартість послуг встановлюється сторонами та фіксуються в актах виконаних робіт, які є невід’ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 5.3 договору № 20/1М від 01.07.2006 сплата наданих послуг здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс Холдинг”.
28.07.2004 між закритим акціонерним товариством „Фоззі” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” укладено ліцензійний договір № 08 на право використання знаку для товарів і послуг, відповідно до умов якого закрите акціонерне товариство „Фоззі” надає товариству з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” на строк дії договору дозвіл на використання Знаку, вказаним у свідоцтві на знак та послуги № 26188 для визначення при надані товарів та послуг.
Розділом 6 Ліцензійного договору № 08 від 28.07.2004 встановлено, що цей договір укладений строком на три роки і набирає чинності з дати його підписання. Цей договір може бути продовжений за взаємною згодою сторін.
Згідно пункту 4.2 Ліцензійного договору № 08 від 28.07.2004 товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” зобов’язано виплачувати закритому акціонерному товариству „Фоззі” винагороду (роялті) у вигляді щомісячних платежів.
Пунктом 1.30 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Положеннями статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 06.07.1999, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивач надав суду оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для доручення до матеріалів справи документів, які відповідають вимогам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а саме: акти виконаних робіт, податкові накладні, узгодження вартості послуг, платіжні доручення, які свідчать про сплату товариством з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Порт” отриманих послуг.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону, до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Однак, слід зазначити, що стаття 11 вищевказаного Закону –“Правила ведення податкового обліку” не містить вказівки на обов’язковість будь-яких видів документів в підтвердження віднесення певних затрат підприємства до складу валових витрат чи їх форми.
Як випливає з матеріалів справи, виконання мерчендайзінгових послуг підтверджується актами виконаних робіт, підписаними сторонами договорів та скріпленими печатками підприємств.
В акті перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя зроблений висновок, що позивачем завищені валові витрати підприємства оскільки до перевірки не були надані документи, які підтверджували зв’язок отриманих мерчендайзінгових послуг з господарською діяльністю.
Враховуючи, що діючим законодавством не передбачена обов’язковість підтвердження фактичного надання мерчендайзінгових послуг такими первинними документами, які зазначені в акті, суд вважає висновки відповідача про відсутність документів по суб’єктам господарської діяльності, що надають ці послуги, та нарахування на цій підставі податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3660307,26грн. є безпідставними.
Заперечуючи проти позову Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя зазначає, що позивачем не надані докази, які б підтвердили зв’язок отриманих мерчендайзінгових послуг з господарською діяльністю, а також зв’язку між продажем товарів різних виробників і зростанням продажів під маркою „Сільпо”.
Але зазначений довід судовою колегією не приймається, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Умови ліцензійного договору про право використання Знаку на товари та послуги визначаються статтями 1109-1114 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторонам ліцензійного договору надано право самостійно визначати умови договору, ніяким чином їх не обмежуючи.
Судова колегія не може погодиться з висновками відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яке сталося у наслідок віднесення до податкового кредиту сум податків, сплачених підприємством в складі вартості послуг марчендайзінга з товариством з обмеженою відповідальністю „Егер-Стар” та товариством з обмеженою відповідальністю „Аякс Холдинг”, з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п.7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.2.1 пунктом 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 18 Наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.06.2005 “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Відповідно до п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні послуг при їх отриманні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на отримання послуг до складу валових витрат відповідно до вимог статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Враховуючи те, що позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми на підставі податкових накладних, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю „Егер-Стар” та товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс Холдинг”, визначення відповідачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 505994,37грн. є неправомірним.
Отже, податкове повідомлення-рішення № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 3660307,26грн. та фінансові санкції у сумі 1830 153,63грн. та податкове повідомлення-рішення № 000114231/0/0 від 25.06.2007 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт” суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 505994,37грн. та фінансові санкції у сумі 252997,18грн., винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя необґрунтовано, тому підлягають визнанню частково недійсними.
Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету).
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду міста Севастополя від 11.10.2007 у справі № 20-12/311-6/178 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська